ДЕМОКРАТИЧНЕ ВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Державно-управлінські студії № 2, 2017

УДК 351:321.7:339.9

 

В. І. Гурковський,

доктор наук з державного управління,

професор кафедри інформаційної політики та цифрових технологій,

Національна академія державного управління при Президентові України

 

ДЕМОКРАТИЧНОГО ВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 

V. І. Hurkovskyy,

Doctor of Science in Public Administration,

Professor of the Dept. of Information Policy and Digital Technology of the

National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

 

DEMOCRATIC GOVERNANCE IN CONDITIONS OF GLOBALIZATION

 

Дана стаття спрямована на удосконалення понятійно-категоріальної бази науки публічного управління та адміністрування через конкретизацію поняття демократичного врядування в умовах глобалізації. Актуальність обраного напряму дослідження обумовлюється глобалізаційними процесами та демократичним вектором суспільного розвитку, застосуванням державами-лідерами глобалізації демократичних стандартів врядування. Саме тому, в межах статті акцентовано увагу на необхідності розроблення та впровадження нових видів врядування, які б найбільш повно відповідали сучасним суспільним запитам. Автором встановлено, що демократичне врядування є одним із таких видів врядування. Розкрито сутність понять «глобалізація» та «демократичне врядування», конкретизовано риси, принципи та функції демократичного врядування й встановлено, що демократичне врядування є вимогою сучасного світу та передумовою сталого суспільного розвитку.

 

This article is aimed at improving the conceptual and categorical basis of the science of public administration and management through the specification of the notion of democratic governance in conditions of globalization. The relevance of the chosen direction of research is determined by globalization processes and the democratic vector of social development, application by the country-leaders of the globalization of democratic standards of governance. That is why, within the article, attention was focused on the necessity to develop and implement new types of governance that would be most fully in line with current social demands. The author established that democratic governance is one of these types of governance. The essence of the concepts of "globalization" and "democratic governance" is revealed, the features, principles and functions of democratic governance are specified, and it is established that democratic governance is a requirement of the modern world and a prerequisite for sustainable social development.

 

Ключові слова: публічне управління та адміністрування, управління, врядування, демократія, демократичне врядування, глобалізація.

 

Key words: public administration and management, administration, governance, democracy, democratic governance, globalization.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. На сучасному етапі суспільного розвитку більшість держав світу потребують забезпечення впровадження нових видів врядування, які б найбільш своєчасно і результативно реагувати на зміни, потреби та запити суспільства в умовах глобалізації. Відтак, перед науковцями і дослідниками постає потреба у конкретизації існуючих та формулюванні якісного нового виду врядування, який би повністю відповідав діючим запитам сьогодення, дозволив вибудувати тристоронню взаємодію між владою, громадськістю та зовнішнім світом.

Аналіз останніх публікацій за проблематикою та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. В межах сучасних глобальних процесів суспільного розвитку особливого значення набуває дослідження такого виду врядування, як демократизаційного, який виступає предметом дослідження таких науковців, як: О. Бейко, В. Зозулі, О. Євсюкової, Н. Палас, Л. Саракун й інших. Що стосується глобалізації, то вона досліджується в роботах: Р. Войтович, В. Воронкової, О. Лозовицького, І. Крапивного тощо.

Даний обсяг проведених досліджень свідчить про значний науковий інтерес до питань глобалізації та демократичного врядування, однак поряд із тим наявна концептуальна неузгодженість поняття демократичного врядування в умовах глобалізації, що і зумовлює проведення даного дослідження.

Формулювання мети статті. З метою удосконалення понятійно-категоріальної бази науки публічного управління та адміністрування нами поставлено перед собою завдання: з’ясувати взаємозв’язок глобалізації із демократичним врядуванням та конкретизувати поняття демократичного врядування в умовах глобалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Сучасний світ розвивається за глобалізаційних процесів, які пронизують усі сфери суспільного життя, впливаючи при цьому на всю систему управління в державах через систему тісних світових взаємозв’язків, до яких можна віднести: взаємопроникнення культур, зміну способів життя, мислення населення, пришвидшення інформаційних потоків, капіталу, товарів та людей, а також взаємозалежність розвитку окремо взятої держави від глобальних проблем [‎1, с. 129]. У відповідності до цього порівняння глобалізації із «локомотивом цивілізації» [‎2, с. 13] є не лише доречним, а й концептуально аргументованим, про що свідчить і монографія Р. Войтович «Вплив глобалізації на систему державного управління (теоретико-методологічний аналіз)» [3].

Не можна не погодитися із твердженням, що глобалізація – це свого роду життя в світовому співтоваристві, коли жодна держава або група держав не здатні відгородитися від інших держав [4, с.42]. Разом із тим, Р. Войтович, наголошує на тому, що «глобалізація породжує певний дисбаланс між розвиненими та нерозвиненими регіонами, що само собою виключає можливість налагодження ефективного діалогу між його суб’єктами, а також приводить до процесу розвитку навздогін, передбачаючи так звану вестернізацію та націоналізацію, яка виключає можливість спільного пошуку налагодження політичного діалогу, оскільки вона певною мірою є все регламентуючою» [3, с. 7].

О. Лозовицький стверджує, що глобалізація – це процес, під час якого більша частина соціальної активності здобуває світовий характер, у якому географічний фактор втрачає свою важливість або стає незначним у встановленні й підтримці транскордонних економічних, політичних або соціокультурних відносин [5]. З позиції інших науковців, глобалізація є порівняно новою і найвищою стадією розвитку давно відомого процесу інтернаціоналізації (транснаціоналізації) численних аспектів суспільного життя. Вона відображає об’єктивний процес активізації взаємопроникнення та взаємозалежності сучасних соціально-економічних і суспільно політичних процесів у світовому масштабі, які не лише долають національні бар'єри, а й поєднують на перший погляд несхожі й різновекторні явища [6, с. 565].

В аспекті пошуку найбільш вдалого підходу до розуміння глобалізації слід зосередити увагу на позиції В. Воронкової, яка за результатами теоретико-методологічного аналізу глобалізації конкретизувала три основні підходи:

1. функціональний підхід – акцент робиться на ролі національних держав у праві спасіння національних економік від згубного впливу «гібридної» і «космополітичної» глобалізації;

2. апологетичний підхід – підкреслює роль глобальних ринків в інноваційних процесах, обмежуючи втручання держави у процеси «космополітичної глобалізації»;

3. технологічний підхід – головна увага приділяється найновішим «кібернетичним» технологіям як умовно вибіркової, «гібридної глобалізації», яка допомагає периферійним країнам інтегруватися в глобальну економіку, зберігаючи власне регіональну специфіку [7, с. 15-35].

Досліджуючи глобалізацію слід звернути увагу й на фактори, які обумовлюють розгортання глобалізації: економічні, соціокультурні, політичні, глобальні проблеми розвитку світу, розвиток інформаційно-комунікативних технологій, розвиток інтеграційних тенденцій, ментальні [‎8, c. 17-19], які й підкреслюють духовну складову.

Під час глобалізації відбуваються зміни усіх сфер суспільного життя, обрання державами своїх стратегій подальшого розвитку, виникає потреба у збережені національних особливостей, що, в свою чергу, дозволить протистояти глобалізаційним викликам та забезпечити сталий розвиток держави. В контексті глобалізаційних процесів зростає роль демократичного врядування, спостерігається їх взаємозв’язок.

В ХХІ столітті людство переживає трансформаційні процеси, які зумовлюють переформатування свідомості населення, формування нової системи врядування, яка б найбільш повно відповідала запитам не лише суб’єктів формування політики, а й основним її споживачам. Разом із тим, відбувається формування «надсуспільства», розмивання кордонів, міжкультурний обмін, уніфікацію соціально-політичних, економіко-правових відносин в державах. Це все призводить до транснаціональної взаємодії держав між собою, однак, як наголошує І. Радзієвський, не потрібно забувати й про те, що в умовах глобалізації «держави втрачають статус єдиного суб’єкта інтегрування, відбувається зміна владних систем та механізмів, формуються нові організаційно-функціональні структури державного управління [9].

В рамках даної статті і з метою виконання поставленого завдання доречно звернути увагу і на поняття «космополітична демократія», оскільки за такої демократії основний акцент робиться на формуванні «світового громадянства» з демократичними цінностями врядування. Це пояснюється тим, що космополітизація є внутрішньою глобалізацією, що розвивається всередині національних спільнот [10, с. 104], а за космополітичної демократії особлива уваги відводиться інституційним та політичним умовам, необхідним для здійснення ефективного демократичного врядування в межах держав і між державами [11, с. 244]. Відтак, цілком зрозумілим є той факт, що прихильники космополітичної демократії намагаються зміцнити, демократизувати відносини між державами, поширюючи демократію на публічну сферу міждержавних відносин [12, с. 148], а популяризація демократичних стандартів врядування є яскравим тому прикладом.

В аспекті сучасних суспільних процесів демократичне врядування спрямоване на забезпечення умов сталого розвитку держави за глобалізаційних процесів. Дана концепція обумовлюється незаперечною продуктивністю демократичного врядування, яка досягається за рахунок цілеспрямованої, ефективної, підзвітної діяльності всіх суб’єктів публічного управління та адміністрування. При цьому головна увага приділяється плануванню та процесу виконання запланованого, що і проявляється у функціях врядування.

Що стосується принципів демократичного врядування в умовах глобалізації, то до них доречно віднести 12 принципів демократичного врядування на місцевому рівні, які і стали основою Стратегії інновацій та демократичного врядування. До даних принципів віднесено:

1. Чесне проведення виборів, представництво та участь, з метою забезпечення реальних можливостей для всіх громадян мати власний голос у вирішенні місцевих суспільних справ.

2. Чутливість, щоб забезпечити, аби місцева влада чутливо реагувала на законні очікування та потреби громадян. Цілі, правила та процедури мають бути адаптовані відповідно до очікувань та потреб громадян.

3. Ефективність та результативність, для забезпечення досягнення цілей і водночас найраціональнішого використання наявних ресурсів.

4. Відкритість і прозорість щоб забезпечити публічний доступ до інформації та полегшити розуміння, як ведуться суспільні справи.

5. Верховенство права, щоб забезпечити справедливість, безсторонність і передбачуваність.

6. Етична поведінка, щоб забезпечити перевагу суспільних інтересів над приватними.

7. Компетенції та спроможність, щоб забезпечити здатність представників та посадових осіб місцевої влади виконувати свої обов’язки.

8. Інновації та відкритість до змін, щоб забезпечити здобуття користі від нових рішень та кращих практик.

9. Сталий розвиток та орієнтація на довгострокові результати, щоб враховувати інтереси майбутніх поколінь.

10. Надійний фінансовий менеджмент, щоб забезпечити ощадливе та продуктивне використання суспільних коштів.

11. Права людини, культурне різноманіття та соціальне згуртування, щоб забезпечити захищеність і повагу до всіх громадян, коли жоден не дискримінується і не виключається.

12. Підзвітність, щоб забезпечити, аби представники та посадові особи місцевої влади брали відповідальність і притягувалися до відповідальності за свої дії [13].

На програмному рівні в Організації Об’єднаних Націй передбачено риси демократичному врядуванню:

- участь – в процесі прийняття рішень (безпосередня чи опосередкована);

- верховенство закону – справедливість та неупередженість в усіх питаннях;

- прозорість –доступність інформації;

- відповідальність – служіння не власним, а суспільним інтересам;

- консенсусна орієнтованість – виважений процес прийняття рішень;

- справедливість – враховуючи прагнення, потреби окремо взятого суб’єкта відбувається всезагальне задоволення та зростання;

- ефективність та результативність – відповідність результатів потребам за оптимального використання ресурсів;

- підзвітність – приватного та держаного сектору перед громадскістю;

- стратегічне бачення – лідерів та громадськості на довгострокову перспективу стосовно демократичного врядування [14].

Під час Третього Саміту глав держав та урядів країн-членів Ради Європи у м. Варшаві 2005 р. було встановлено, що демократичне врядування – це необхідна вимога на всіх рівнях державного управління. На місцевому рівні демократичне врядування є життєво важливим, оскільки місцева влада найближча до громадян та надає їм основні послуги, і саме на цьому рівні громадяни можуть найшвидше відчути причетність до суспільних дій [15, с. 250-257].

Висновки та перспективи подальших досліджень. На підставі проведеного дослідження встановлено, що демократичне врядування в умовах глобалізації – це той вид врядування, який найбільш повно відповідає всім суспільним вимогам і сприяє залученню громадськості до публічного управління та адміністрування. Демократичне врядування за сучасних умов суспільного розвитку дозволяє як на рівні держави, та і на міждержавному не лише передбачити демократичні принципи врядування, а й ефективно реалізовувати їх на практиці.

З огляду на результати проведеного дослідження предметом подальших наукових розвідок можуть бути дослідження у сфері космополітичної демократії.

 

Список використаних джерел.

1. Крапивний І. В. Глобалізація : сутність, чинники та етапи розвитку / І. В. Крапивний // Вісник СумДУ. Серія «Економіка» – 2008. – №1. – С. 129-137.

2. Шремпп Ю. Э. 10 тезисов к вопросу о глобализации / Э.Ю.Шремпп // Пробл. теории и практики упр. - 2000. - № 2. - 416 с.

3. Войтович Р. В. Вплив глобалізації на систему державного управління (теоретико-методологічний аналіз) : Монографія / Р. В. Войтович за заг. ред. д-ра філос. наук, проф. В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 680 с.

4. Бауман З. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / З. Бауман ; пер. з англ. – К. : Вид. дім«Києво-Могилянськаакадемія», 2008. – 109 с.

5. Лозовицький О. С. Глобалізація і держава: світовий інтеграційний процес чи регіональний перерозподіл? / О. С. Лозовицький [Електронний ресурс] Режим доступу: http://academy.gov.ua/ej/ej15/txts/12LOSGRP.pdf.

6. Фундаментальне дослідження С. Соколенка – К. :Логос, 2008. – 565 с.

7. Воронкова В. Г. Глобалізація як процес універсалізації стосунків між державою та ринком / В. Г. Воронкова // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2008. – Вип. 35. –С. 15-35.

8. Войтович Р.В. Глобалізація та її впив на систему державного управління: аналіз, проблеми, перспективи. Монографія / Р.В. Войтович. – Чернівці: Технодрук, 2011. – 368 с.

9. Радзієвський І. А. Феномен глобалізації і державне управління / І. А. Радзієвський [Електронний ресурс] // Державне управління: теорія та практика. – 2006. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2006-1/txts/ FILOSOFIYA/06riagdu.pdf.

10. Саракун Л. Космополітизм: світоглядні інтерпретації феномена / Л. Саракун // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. – Серія Філософія. – 2015. – Вип. 756 – 757. – С. 103-106.

11. Латигіна Н. А. Сучасні тенденції розвитку демократії у світовому політичному просторі / Н. А. Латиіна // Наукові записки : зб. наук. праць / Нац. акад. України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса ; редкол.: Ю. А. Левенець (голова) та ін. – К. , 2008. – Вип. 42. – С. 240– 251.

12. Палас Н. Транснаціональна модель демократії та її вплив на процеси глобального врядування в умовах сучасного світу / Н. Палас // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – Випуск 21. – 2009. – С. 145-150.

13. Євсюкова О. В. Система принципів організації діяльності органів місцевого самоврядування в україні: конституційно-правова необхідність / О. В. Євсюкова [Електронний ресурс] // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2014. – №5. – Режим доступу : irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?.

14. Governance for sustainable human development [Electronic resɨurse] : UNDP policy document / United Nations Development Programme. – 1997. – January. – Access mode : http://magnet.undp.org/policy/default.htm.

15. Бейко О. В. Добре місцеве врядування : можливий порядок денний для України / Бейко О. В. // Проблеми формування доброчесного, належного місцевого врядування : зб. матеріалів та документів / за заг. ред. М. О. Пухтинського. – К. : Атіка, 2008. – С. 250 – 257.

 

References.

1. Krapyvnyj I.V. (2008), “Globalization: essence, factors and stages of development”, Visnyk SumDU. Seriia “Ekonomika”, vol.1. – P. 129-137.

2. Shrempp Yu.E. (2000), 10 Theses on the Question of Globalization”, Probl. teoryy y praktyky upr, vol.2. - 416 p.

3. Vojtovych R.V. (2007), Vplyv hlobalizatsii na systemu derzhavnoho upravlinnia (teoretyko-metodolohichnyj analiz) [The Impact of Globalization on the System of Public Administration (Theoretical and Methodological Analysis], monohrafiia, Kyiv, Ukraine.

4. Bauman Z. (2008), Hlobalizatsiia. Naslidky dlia liudyny i suspil'stva [Globalization. Consequences for people and society], Vyd. Dim Kyievo-Mohylians'ka akademiia, Kyiv, Ukraine.

5. Lozovyts'kyj O.S. Globalization and the state: the world integration process or regional redistribution? , available at: http://academy.gov.ua/ej/ej15/txts/12LOSGRP.pdf

6. Sokolenka S. (2008), Fundamental'ne doslidzhennia [Fundamental research], Lohos, Kyiv, Ukraine.

7. Voronkova V.H. (2008), Globalization as a process of universalization of relations between the state and the market, Humanitarnyj visnyk Zaporiz'koi derzhavnoi inzhenernoi akademii, vol. 35, pp. 15-35.

8. Vojtovych R.V. (2011), Hlobalizatsiia ta ii vpyv na systemu derzhavnoho upravlinnia: analiz, problemy, perspektyvy [Globalization and its influence on the system of public administration: analysis, problems, perspectives], monohrafiia, Tekhnodruk,Chernivtsi, Ukraine.

9. Radziievs'kyj I.A. (2006), The Phenomenon of Globalization and Public Administration, Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka, [Online], vol.1, available at: http://vvv.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2006-1/tkhts/ FILOSOFIYa/06riagdu.pdf

10. Sarakun L. (2015), “Cosmopolitanism: Worldview Interpretations of the Phenomenon”, Naukovyj visnyk Chernivets'koho universytetu, vol. 756 – 757, pp. 103-106.

11. Latyhina N.A. (2008), Current trends in the development of democracy in the world political space”, Naukovi zapysky : zb. nauk. prats' Nats. akad. Ukrainy, In-t polit. i etnonats. doslidzh. im. I. F. Kurasa, vol. 42, pp. 240– 251.

12. Palas N. (2009), “Transnational Model of Democracy and Its Influence on the Processes of Global Governance in the Contemporary World”, Ukrains'ka natsional'na ideia: realii ta perspektyvy rozvytku, vol.21, pp. 145-150.

13. Yevsiukova O.V. (2014), “The System of Principles of Organizing the Activities of Local Government Bodies in Ukraine: Constitutional and Legal Needs”, Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, [Online], vol.5, available at: irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?

14. United Nations Development Programme (1997), Governance for sustainable human development, available at: http://magnet.undp.org/policy/default.htm

15. Bejko O.V. (2008), “Good local governance: possible agenda for Ukraine”, Problemy formuvannia dobrochesnoho, nalezhnoho mistsevoho vriaduvannia : zb. materialiv ta dokumentiv, pp.250-257.

 

Стаття надійшла до редакції 20.04.2017 р.