ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ПОЛЬЩІ: ПОЕТАПНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЯК ЗАПОРУКА ЯКОСТІ

Державно-управлінські студії № 6(8), 2018

УДК 351(438)

Дуліна О. В.

кандидат юридичних наук, докторант кафедри публічного управління та регіоналістики Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління

при Президентові України

ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ПОЛЬЩІ:
ПОЕТАПНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЯК ЗАПОРУКА ЯКОСТІ

Анотація. У статті на прикладі Польщі розглянуто поетапність становлення СВК за моделлю COSO. Відображено необхідність еволюційного підходу до реформ. Визначено, складові та специфіку функціонування СВК Польщі. Окреслено, що Програма забезпечення якості внутрішнього аудиту є важливим компонентом корегування поточного стану СВК. Зазначено адаптивні до вітчизняних умов аспекти.

Ключові слова: система внутрішнього контролю, внутрішній аудит, управлінський контроль, управління ризиками, Програма забезпечення якості внутрішнього аудиту, модель COSO.

EVOLUTION OF THE INTERNAL CONTROL SYSTEM OF POLAND:

POSTAL TRANSFORMATIONS AS QUALITY PURPOSE

Annotation. In the article on the example of Poland, the stage-by-stage process of the formation of the SIC on the model of COSO is considered. The need for an evolutionary approach to reform is illustrated. These are determined, components and specifics of the functioning of the SIC of Poland. It is outlined that the Internal Audit Quality Assurance Program is an important component of the correction of the current status of the SIC. The aspects that are adaptive to the domestic conditions are indicated.

Key words: internal control system, internal audit, managerial control, risk management, internal audit quality assurance program, COSO model.

Актуальність теми. У Польщі за кілька останніх десятиліть зафіксовано багато позитивних зрушень, таких як величезне скорочення сфери державного сегменту [7]. Водночас на початку 2000-х  спостерігалося послаблення контролю за управлінням державними активами. Так як державний сектор охоплює велику кількість організацій з різною організаційною структурою, складно було запровадити нормативно-правові акти, що мають фундаментальне значення для економіки, наприклад ті, що стосуються державних закупівель і, особливо, державної допомоги. В сукупності така ситуація спричинила неефективне використання обмежених державних ресурсів.

Масштаби нерівноважності державних фінансів були настільки великі, що жорсткі заходи, щодо скорочення адміністративних витрат державного сектору та запровадження ефективного контролю за всіма державними установами, не могли вирішити усі проблеми. З іншого боку, такі дії повинні були стати першою фазою реорганізації, проклавши шлях до здійснення більш важливих системних змін. Спроба обмежити кількість спеціальних фондів, асигнованих коштів та державних установ також була розпочата з прийняттям Закону про державні фінанси [6]. Саме з цього періоду почалися докорінні зміни у системі внутрішнього контролю (далі – СВК) Польщі. Окреслений вище перелік проблем є досить близьким до ситуації, що ми маємо нині в Україні, що власне актуалізує необхідність детального вивчення досвіду Польщі на шляху впровадження моделі COSO, що була взята за основу трансформації та також є орієнтиром для розвитку вітчизняної СВК.

Ступінь дослідженості проблеми. Проблеми становлення, функціонування та розвитку СВК Польщі були предметом багатьох зарубіжних дослідників юридичних та економічних спрямувань. Так, Кос М. з практичних позицій характеризувала структуру та принципи функціонування СВК Польщі, Белінська-Дужа Е. відображала вплив внутрішнього аудиту на розвиток польської економіки, Дичковський Т. та Дичковська Дж. аналізували роль управлінського контролю як складового елементу СВК у публічному секторі Польщі, Лісіньський М. та Шарукій М. розглядали практичні переваги застосування інструментів внутрішнього аудиту у Польщі. Попри наявність значної кількості зарубіжних наукових досліджень увага щодо адаптації досвіду Польщі для розвитку вітчизняної СВК не приділялася.

Метою статті є визначення адаптивних елементів польського досвіду крізь призму відображення поступального характеру реформування СВК.

Виклад основного матеріалу. Згідно із Законом Польщі «Про державні фінанси», державні фінанси розуміються як процеси, пов’язані з накопиченням та розподілом державних коштів, зокрема: збір та накопичення доходів, витрачання державних коштів, фінансування дефіциту, надання коштів, а також управління державними коштами. та державний борг [6].

У секторі державних фінансів діють такі організаційно-правові форми суб’єктів господарювання:

1) бюджетні установи, витрати яких повністю покриваються з державного бюджету або бюджетів органів місцевого самоврядування, а отримані ними доходи становлять доходи цих бюджетів;

2) бюджетні установи, а також допоміжні підрозділи бюджетних установ, витрати яких покриваються з власних доходів від здійснення діяльності, а також з можливих об’єктивних асигнувань з державного бюджету або бюджетів суб’єктів місцевого самоврядування;

3) рахунок власних доходів бюджетних установ (створений у 2005 р.) Відокремлений звіт, за яким бюджетні установи накопичують доходи від чітко визначених джерел і розподіляють їх не для інших цілей, ніж їх джерела;

4) виділені кошти – фонди, створені на основі актів, доходи яких походять з державних доходів, а витрати призначені для реалізації конкретних завдань.

Власний фонд, який реалізує конкретні завдання, відокремлені від бюджету:

а) держава є державним фондом,

б) суб’єктом місцевого самоврядування мають власний фонд – фонд «гміни» або «воєводства» [11].

Тому, щоб забезпечити краще функціонування організацій державного сектору, описаних вище, важливо запровадити відповідні системи контролю. Стандарти внутрішнього аудиту, що застосовуються в органах державного сектору, до 2009 року базувалися на Рамках стандартів професійної практики внутрішнього аудиту [14]. Як було зазначено, стандарти внутрішнього аудиту, пов’язані з суб’єктами державного сектору в Польщі, були включені до оголошення Міністра фінансів від 30 січня 2003 року [13].

Попри те, що тривалий період часу ключову роль у Польщі відігравав зовнішній аудит, починаючи з 2009 року почала відбуватися переорієнтація у бік внутрішнього аудиту. Ще на початку ХХІ століття еволюційна практика внутрішнього аудиту призвела до розробки найкращих практик внутрішнього аудиту та додавання цінності для організації та її зацікавлених сторін шляхом розуміння зв’язку між внутрішнім аудитом та організаційними цілями. Внутрішні аудитори переходили від конфронтаційного підходу до партнерства з керівництвом і переходили від підходу контролю до підходу, що ґрунтується на оцінці ризику. Вони також зосередилися на консультаційних послугах [9]. Було внесено зміни до визначення внутрішнього аудиту, етичного кодексу та Міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту.

По-перше, змінився характер внутрішнього аудиту. Орієнтацію на управління бізнесом змінила його фінансово-бухгалтерська спрямованість. У той же час, функція управління змінилася на функцію консалтингу.

По-друге, змінилося місце і роль функції внутрішнього аудиту на підприємстві, у організації. Вона пройшла еволюцію від типового інструменту управління, який контролює «ex post», до повністю сучасного інструмента, що підтримує процес управління організацією. Крім того, збільшився обсяг внутрішнього аудиту. Контроль процесів організації обмінювався аналізом і вдосконалення ключових стратегічних сфер, що стосуються створення та функціонування організації. Методологічний та інструментальний погляд на внутрішній аудит трансформувався з випадково вибраного аналізу, який базувався на інтуїції та диференційованому рівні об’єктивізму, до повністю професійних, планових, незалежних, об’єктивних та дослідницьких процесів. Відбувається також підвищення рівня кваліфікації осіб, відповідальних за виконання функції внутрішнього аудиту.

На першому етапі еволюції внутрішнього аудиту вимоги до аудиторів були обмежені їхніми фактичними навичками. Нині, крім широкого спектру знань, дуже важливо мати методичні навички та досвід, а також конкретні етичні цінності, такі як цілісність, об’єктивність, конфіденційність, професіоналізм і компетентність, зазначені в Кодексі етики, виданим Інститутом Внутрішніх аудиторів [10, с. 15].

Для вибору відповідного методу дослідження внутрішнього аудиту у Польщі аудитор повинен мати на увазі наступні елементи:

• мета внутрішнього аудиту;
• характеристики суб’єкта, що перевіряється;
• область і завдання аудиту;
• рівень внутрішнього та зовнішнього ризику;
• власні знання щодо предмету аудиту;
• власні навички та схильності до використання відповідних методів.

Вдосконалення установи за допомогою системи внутрішнього аудиту має ґрунтуватися на результатах діагностичних досліджень та проектно-конструкторських робіт. Перший аспект є найважливішим серед усіх згаданих вище. Функціональний аспект об’єднує всі інші, виділяється і розкриває сутність цієї концепції управління. Усі функції, реалізовані системою внутрішнього аудиту, можуть бути згруповані в дві загальні. Першою з них є контроль, функція, яка також називається функцією забезпечення. Поставляється у всіх організаційних одиницях установи.

Контрольна функція системи внутрішнього аудиту Польщі складається з таких детальних функцій:

• інформативна, що виконується:
• наданням інформації, необхідної для прийняття належних рішень, пов’язаних з оперативним управлінням, а також для перевірки та виправлення вже прийнятих рішень;
• рівень дотримання встановлених норм (стандартів, планів) організаційних підрозділів установи та інформування про виявлені недоліки, відхилення від правил, недбалість та шахрайство,

2) функція контролю аудиту;

3) профілактичні, дії, спрямовані на захист від порушень у функціонуванні організаційних підрозділів установи;

4) інструктивна, що складається з таких дій, як коментування та обговорення результатів контролю, навчання працівників, з метою підвищити їхнє розуміння та усвідомлення виконання обов’язків.

Другою домінуючою функцією системи внутрішнього аудиту Польщі є консультативна функція для інших організаційних підрозділів установи. Консультативна функція системи внутрішнього аудиту складається з наступних детальних функцій:

• пошук та проектування, що складаються з:
• визначення рівня ефективності організаційних підрозділів установи та визначення напрямків розвитку та підвищення ефективності;
• розробки нових рішень; підвищити ефективність організаційних підрозділів установи;
• співпраці з директорами перевірених організаційних підрозділів під час розробки та впровадження нових рішень,

2) експертування, для підготовки звіту про виконання функцій консультаційного відділу внутрішнього аудиту;

3) координації погодження змін, внесених директорами перевірених організаційних підрозділів;

4) консультування, стосується надання методологічних та суттєвих порад щодо завдань, які виконуються в установі; діяльності установи, як оперативних, так і стратегічних завдань;

6) просування, поширення принципів ефективного виконання серед працівників.

Зазначені вище функції системи внутрішнього аудиту Польщі виконуються послідовностями дій через відповідні процедури.

Функціональний аспект системи внутрішнього аудиту Польщі детально визначає послідовність дій, пов’язаних з функціями контролю та консультування внутрішнього аудиту. Процедура контролю функції внутрішнього аудиту як загальної моделі моніторингу та оцінки об’єкта аудиту здійснюється на наступних етапах:

• Визначення об’єкта, мети та обсягу аудиту;
• Попередня ідентифікація об’єкта та вибір методу експертизи;
• Вибір та опис критеріїв оцінки;
• Розробка принципів вимірювання та оцінки, а також стандартів оцінки;
• Визначення фактична ситуація та діагностичні висновки;
• Перевірка та інтерпретація діагностичних висновків,
• Синтез результатів експертизи та підготовка звіту.

Процедура консультативної функції внутрішнього аудиту Польщі охоплює наступні послідовності дій [5]:

1) Визначення мети та об’єкта експертизи;

2) Вибір методу вирішення проблем;

3) Вибір методологічної концепції впровадження змін;

4) Підготовка проекту вдосконалення;

5) Отримання схвалення проекту удосконалення та його реалізації;

6) Планування виконання проекту;

7) Встановлення правил та шляхів поліпшення моніторингу дій;

8) Визначення методів розвитку співробітників;

9) Впровадження рішення;

10 ) Контроль процесу вдосконалення.

Крім того, сутність системи внутрішнього аудиту у Польщі складається з двох інших аспектів – інструментального та структурного [2]. Ці аспекти, разом із згаданими раніше, описують унікальний вимір системи внутрішнього аудиту і дозволяють вважати його цікавою концепцією для вдосконалення організацій державного сектору.

Одним з найважливіших аспектів у процесі внутрішнього аудиту є виявлення проблем, які необхідно вирішити шляхом впровадження відповідних інструментів внутрішнього аудиту. На підставі інформації Міністерства фінансів Польщі нижче наведено теми завдань внутрішнього аудиту, які були надані суб’єктам господарювання державного сектору у 2005 році [1]:

• оцінка планування та реалізації бюджетних доходів;
• оцінка планування та реалізації бюджетних видатків;
• оцінка системи фінансового обліку та звітності;
• оцінка оперативної діяльності;
• оцінка структурних фондів реалізації проекту Європейського Союзу;
• оцінка системи внутрішнього контролю;
• оцінка управління цільовими фондами;
• оцінка співпраці з міжнародними організаціями;
• оцінка системи державних закупівель;
• оцінка нагляду за управлінням матеріалами;
• оцінка процесу прийняття управлінських рішень;
• оцінка організаційно-управлінських дій;
• оцінка планування та реалізації інвестицій;
• оцінка обігу фінансових бухгалтерських документів;
• оцінка збору дебіторської заборгованості;
• оцінка впровадження програм Союзної ініціативи;
• оцінка захисту ІТ-систем;
• оцінка правильності фінансового розрахунку коштів ЄС.

Починаючи з 2009 року з прийняттям Закону у сфері публічних фінансів від 27 серпня 2009 року система внутрішнього контролю за моделлю COSO замістила фінансовий контроль у Польщі. Закон про державні фінанси від 27 серпня 2009 року переглянув процеси контролю державних установ, що діють у Польщі. Запровадив такі поняття, як «контроль управління» (КУ) та «внутрішній аудит»  (ВА) у органах публічної влади. Однак виникають сумніви щодо того, чи дійсно ця норма дійсно наблизила практику контролю та звітності державних установ до тих, що відомі з корпоративного світу.

Станом на 2012 рік, коли можна було оцінити перші кроки на шляху практичної реалізації Закону та результати впровадження систем управління управлінням у Польщі, державні установи на місцевому рівні повідомляли про такі основні проблеми [12]:

• неточність та недостатнє регулювання (31%);
• нечіткий регламент організації на місцевому рівні (19%);
• людські та фінансові обмеження для запровадження СВК (14%);
• бюрократизація (11%);
• відсутність методичної підтримки (7%).

Зазначене яскраво ілюструє складність практичного переходу та її віддаленість у часовому проміжку, адже нині в Україні маємо досить схожі проблеми на шляху до становлення сучасної системи внутрішнього контролю.

Так, після вступу у силу Закону 2009 року на місці фінансового контролю почала активно розбудовуватися модель СВК, що відповідає кращим світовим стандартам, до структури якої віднесено:

– контроль управління (менеджерський контроль);

– внутрішній аудит;

– центральну гармонізаційну одиницю.

          Основою системи внутрішнього контролю є внутрішній аудит, що пред-ставляє собою децентралізовану систему (Таблиця). Після реформи було чітко визначено кількісний склад осіб, уповноважених на здійснення функцій внутріш-нього контролю на центральному та місцевому рівнях, що і представлено у Таблиці 1.

Таблиця 1.

Представники функцій внутрішнього аудиту Польщі

Чітко визначаючи суб’єктний склад СВК у Польщі, зазначимо, що він представлений [4]:

• Міністерством фінансів – розробляє та поширює нові нормативно-правові акти, стандарти та керівні правила, оцінює якість внутрішнього аудиту (державний сектор).
• Керівник державного органу (відповідно до закону) – забезпечення функціонування незалежного внутрішнього аудиту.
• Комітети з аудиту (створені у всіх (18) міністерствах) – підтримка функціонування внутрішнього аудиту.
• Начальник відділу внутрішнього аудиту – дотримання положень закону та стандартів внутрішнього аудиту, включаючи розробку та підтримку програми забезпечення та поліпшення якості роботи.

Рецензування Центральної гармонізаційної одиниці з 2012 року:

• має завдання зібрати інформацію про ефективність, результативність та корисність внутрішнього аудиту в обраних організаціях, оцінити якість ВА шляхом оцінки обраного процесу на основі продуктів / результатів оцінки впливу,
• збирає інформацію поштою (e-mail), рідко відвідує на місці,
• спроба знайти найкращий спосіб використання обмежених кадрових ресурсів (понад 600 осіб / 32 працівники будуть використовувати результати для вдосконалення системи ВА шляхом розробки кращих рішень для виявлених недоліків.

Також у Польщі досить вдало почала функціонувати Програма забезпечення якості внутрішнього аудиту, щодо розвитку СВК, яка 2009 року взагалі була відсутня.

Детально розглянувши внутрішній аудит у Польщі зупинимося окремо на управлінському контролі  як окремому елементі СВК Польщі. Слід зазначити, що термін «управлінський контроль» офіційно використовується в контексті організацій публічного сектору у Польщі тільки з 1 січня 2010 року, коли вступив у силу Закон Про державні фінанси від 27 серпня 2009 року.

Законом було закріплено:

• правила та процеси контролю, пов’язані з накопиченням та витрачанням державних коштів на задоволення громадських потреб;
• правила бухгалтерського обліку, планування та звітності для державного сектору;
• правила управління та внутрішнього аудиту в державних установах.

Відповідно до Закону (§ 68) управління державними установами включає всі заходи, що проводяться для забезпечення реалізації цілей і завдань відповідно до закону, ефективно, економічно, результативно і своєчасно [3]. Зокрема, воно повинно забезпечити:

• легітимність діяльності та її відповідність внутрішнім процедурам;
• ефективність та результативність операцій;
• надійність звітності;
• захист ресурсів;
• підтримку та розвиток етичних стандартів діяльності;
• ефективність інформаційного потоку;
• управління ризиками.

Узагальнивши викладене можемо умовно виділити кілька етапів розвитку системи внутрішнього контролю Польщі:

1 етап початок 2000-х – 2009 рік – переорієнтація з зовнішнього на внутрішній аудит, початок його стандартизації; виділення двох складових ВА: контрольної та консультативної;

2 етап – з 2009 року – переорієнтація на модель СОSO, виокремлення контролю за управлінням та внутрішнього аудиту в окремі ланки;

3 етап – з 2012 року – оцінка результативності та ефективності СВК, розвиток напряму впровадження Програми забезпечення якості внутрішнього аудиту;

4 етап – сучасний – функціонування СВК в умовах систематичного удосконалення та саморозвитку.

Висновки. Узагальнюючи практичні переваги застосування досвіду Польщі, зазначимо, що близько 20 років тому у цій країні існували досить споріднені до вітчизняних проблеми щодо розбудови СВК. Попри наявні функціональні елементи системи, їх інтеграція між собою була слабкою, а усіх компонентів за світовими стандартами не було. Однак у 2009 році країна переорієнтувалася на остаточне впровадження СВК за моделлю СОSO, та за останнє десятиліття успішно її впроваджує. Водночас, варто підкреслити, що у ході впровадження цієї моделі прослідковується низка тривалих у часі етапів та робота над розвитком окремих елементів. Тому, вважаємо, що актуальним для України є відслідковування ключових проблем у функціонуванні СВК; переорієнтація на поступальний еволюційний шлях розвитку, який можливий лише за умови забезпечення контролю якості функціонування СВК (можливо через запозичення досвіду з розробки Програми забезпечення якості внутрішнього аудиту); популяризація практичних переваг ефективності внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.

Список використаної літератури

1. Audit wewnętrzny w jednostkach sektora finansów publicznych, красный. Т. Кизюкевич, Диффин, Варшава, 2007.
2. Белинская – Душа Эдита. Анализ функционирования внутреннего аудита в Польше – результаты эмпирических исследований. Бизнес, менеджмент и образование. 2011. № 9 (2) – URL: https://www.researchgate.net/publication/27098 1182Analysis_of_Internal_Audit_Functioning_in_Poland_Empirical_Research _Findings / download.
3. Дичковски Томаш, Дичковска Джоанна. Организация управленческого контроля в государственных учреждениях в Польше. Материалы 7-й Междуна родной конференции «Одиссея предприятия: лидерство, инновации и развитие для ответственной экономики», с. 926-946, 2014 [Електронний ресурс]. – URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2459664.
4. Кос Моника. Внутренний аудит качества в Польше [Електронний ресурс]. – URL: https://www.pempal.org/sites/pempal/files/attachments/the-polish-ex2.pdf.
5. Лисинский Марек, Шаруцкий Марк. Внутренний аудит как инструмент улучшения для организаций государственного сектора. Дело о Польше. Департамент стратегического анализа, Краковский экономический университет, Краков, Польша [Електронний ресурс]. – URL: http://www.iiis.org/cds2008/cd 2008sci/SCI2008/PapersPdf/S184MI.pdf.
6. Закон о государственных финансах от 27.08. 2009 [Електронний ресурс]. – URL: https://www.global-regulation.com/translation/poland/2986290/the-act-of-27-august-2009.-public-finance.html.
7. Мацкевич М., Эльжбета М. Трансформация государственного сектора в Польше: институты и принципы деятельности. Приведна изградня, вып. 44, № 3-4, 2001, с. 139-169.
8. Содействие реформам в бухгалтерском учете и аудите государственного сектора. Роль Всемирного банка. Семинар по бухгалтерскому учету в государственном секторе Люксембург, январь 2016 года. URL: https://www.eca. europa.eu/Lists/ECADocuments/WORKSHOP_ON_PUBLIC_SECTOR_ACCOUN TING / ECA_Workshop_on_public_sector_accounting_S_Kane.pdf.
9. Рот Дж. Повышение ценности: семь дорог к успеху, Исследовательский фонд Института внутренних аудиторов, Альтамонте-Спрингс, Флорида, 2002.
10. Внутренний аудит Сойера. Практика современного внутреннего аудита, 5-е издание, Л.Б. Сойер, М.А. Диттенхофер, J.H. Шайнер, А. Грэм, П. М.
11. Статистический ежегодник Республики Польша. – URL: https://stat.gov. пл / EN / темы / статистические ежегодники-/ статистико-ежегодники / статистического ежегодника-оф-республики-оф-польша-2018,2,19.html.
12. Sulikowska, A., (2012), Практическое применение и эффективное внедрение стандартов управленческого контроля в единице местного самоуправления, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, Vol. 718, 127-139. [по польски].
13. Стандарты аудита и развития в сфере финансов», Zalčcznik nr 1 do Komunikatu nr 2 Ministra Finansów z 30.01.2003.
14. IIA, Структура профессиональной практики, Исследовательский фонд Института внутренних аудиторов, Altamonte Springs, FL, 2002.

Reference

1. Audyt wewnętrzny w jednostkach sektora finansów publicznych, red. T.Kiziukiewicz, Difin, Warszawa 2007.
2. Bielińska – Dusza Analysis of Internal Audit Functioning in Poland – Empirical Research Findings. Business, management and education. 2011. № 9(2) – URL: https://www.researchgate.net/publication/270981182Analysis_of_Internal _Audit_Functioning_in_Poland_Empirical_Research_Findings /download.
3. Dyczkowski Tomasz, Dyczkowska Organization of Management Control in Public Institutions in Poland. Proceedings of 7th International Conference “An Enterprise Odyssey: Leadership, Innovation and Development for Responsible Economy,” pp. 926-946, 2014 [Електронний ресурс]. – URL: https://papers.ssrn. com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2459664.
4. Kos Internal Audit Quality Assurance in Poland [Електронний ресурс]. – URL: https://www.pempal.org/sites/pempal/files/attachments/the-polish-ex2.pdf.
5. LISIŃSKI Marek, ŠARUCKIJ Internal Audit as an Improvement Tool for Public Sector Organizations. Case of Poland. Strategic Analysis Department, Cracow University of Economics, Krakow, Poland [Електронний ресурс]. – URL: http://www.iiis.org/cds2008/cd2008sci/SCI2008/PapersPdf/S184MI.pdf.
6. Law on Public Finances, dated 27.08. 2009 [Електронний ресурс]. – URL: https://www.global-regulation.com/translation/poland/2986290/the-act-of-27-august-2009.-public-finance.html.
7. Mackiewicz M., M. Elžbieta, “Transformation of public sector in Poland: Institutions and principles of operation”, Privredna izgradnja, Vol. 44, No. 3-4, 2001, pp. 139-169.
8. Promoting reforms in public sector accounting and auditing. The World Bank’s Role. Workshop on Public Sector Accounting Luxembourg, January 2016. [Електронний ресурс]. – URL: https://www.eca.europa.eu/Lists/ECADocuments/ WORKSHOP_ON_PUBLIC_SECTOR_ACCOUNTING/ECA_Workshop_on_public_sector_accounting_S_Kane.pdf.
9. Roth J., Adding Value: Seven Roads to Success, The Institute of Internal Auditors Research Foundation, Altamonte Springs, FL, 2002.
10. Sawyer’s Internal Auditing. The Practice of Modern Internal Auditing, 5th edition, L.B. Sawyer, M.A. Dittenhofer, J.H. Scheiner, A. Graham, P. M.
11. Statistical Yearbook of the Republic of Poland. – URL: https://stat.gov. pl/en/topics/statistical-yearbooks/statistical-yearbooks/statistical-yearbook-of-the-republic-of-poland-2018,2,19.html.
12. Sulikowska, A., (2012), Practical application and effective implementation of the standards of the managerial control in the unit of the local government, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, Vol. 718, 127-139. [in Polish].
13. Standardy audytu wewnętrznego w jednostkach sektora finansów publicznych”, Załącznik nr 1 do Komunikatu nr 2 Ministra Finansów z 30.01.2003.
14. The IIA, The Professional Practices Framework, The Institute of Internal Auditors Research Foundation, Altamonte Springs, FL, 2002.

Дуліна О. В., кандидат юридичних наук, докторант кафедри публічного управління та регіоналістики Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

65009, м. Одесса, вул. Генуезька, 22.

Цитування: Дуліна О.В. Еволюція системи внутрішнього контролю Польщі: поетапні перетворення як запорука якості  // Державно-управлінські студії. – 2018. – № 6 (8). – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла: 11.05.2018.

Схвалено до друку: 21.05.2018.

Dulina Oksana. Candidate of Juridical Sciences (Ph. D.), Doctorant of Public Administration and Regionalism Chair, Odessa Regional Institute for Public Administration, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine.

65009, m. Odessa, vul. Genuezka, 22.

Citation: Dulina O.V. (2018). Modern approaches to communication interaction in the public administration sphere, Derzhavno-upravlinski studii, vol. 6 (8), available at: ________.

Article arrived: 11.05.2018.

Accepted: 21.05.2018.