ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Державно-управлінські студії № 6(8), 2018

УДК 351

Гринчишин C.C., здобувач кафедри публічного управління та адміністрування Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

У статті досліджено особливостей формування та реалізації державної молодіжної політики в умовах децентралізації. В процесі проведеного дослідження встановлено, що молодіжна політика в умовах децентралізації орієнтована на забезпечення співробітництва та взаємодії місцевої влади із молоддю, вироблення комфортних умов для життя молоді в межах територіальної громади. Разом із тим, автор наголошує на тому, що необхідно враховувати той факт, що на загальнонаціональному рівні за реформи місцевого самоврядування необхідно здійснювати нормативне врегулювання основних проблемних питань; розробляти спільно із молодіжними представниками стратегію розвитку молодіжної політики; пропагувати посаду молодіжного працівника та підвищувати кваліфікацію осіб, які перебувають на даній посаді; враховувати світову практику співробітництва з молоддю; передбачати розроблення різнопланових молодіжних програм.

Ключові слова: молодь, молодіжна політика, державна молодіжна політика, влада, громадянське суспільство, децентралізація, демократизація.

In the article the features of formation and realization of the state youth policy in the conditions of decentralization are investigated. In the course of the study, it was established that youth policy in the conditions of decentralization is aimed at ensuring cooperation and interaction of local authorities with youth, and creating comfortable conditions for youth living within the territorial community. At the same time, the author stresses that it is necessary to take into account the fact that at the national level for the reforms of local self-government it is necessary to carry out a normative regulation of the main problem issues; to develop, together with youth representatives, a strategy for youth policy development; promote the position of a youth worker and improve the qualifications of persons who are in this position; to take into account the world practice of cooperation with youth; anticipate the development of diverse youth programs.

Key words: youth, youth policy, state youth policy, government, civil society, decentralization, democratization.

Постановка проблеми. Сучасні тенденції організації публічного управління та адміністрування в державах Європи базуються на децентралізації, що здійснюється шляхом передачі значного обсягу повноважень органам місцевого самоврядування, цим самим передбачаючи максимальне залучення громадськості до процесу прийняття рішень. Децентралізація влади здійснюється на основі принципу субсидіарності, при цьому провідне місце за реформування місцевого самоврядування відводиться – демократичним інститутам, що і дозволяє активізувати молодь і залучити її до публічного управління та адміністрування. Тому в сучасних умовах суспільного розвитку особливого значення набуває питання розвитку молодіжної політики на місцевому рівні, особливої актуальності зазначене питання набуло в 2014 році із впровадженням реформи місцевого самоврядування, яка в основному спрямована на поліпшення умов життєдіяльності населення, максимальну реалізацію принципу субсидіарності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній державно-управлінській науці над формуванням та розвитком державної молодіжної політики, працювали: М. Головатий, І. Ільїнський, В. Лісовський, В. Луков, М. Перепелиця, В. Чупрунов, А. Шаронов. На особливу увагу заслуговують праці М. М. Перепелиці, В. Головенька, Н. Колесніченко, М. Кербаль, В. Крикунової та інших. Однак, зважаючи на виклики сьогодення, реформу місцевого самоврядування доречним є розгляд державної молодіжної поітики в аспекті децентралізації влади.

Мета статті полягає в дослідженні особливостей формування та реалізації державної молодіжної політики в умовах децентралізації.

Виклад основного матеріалу. Зважаючи на реформу децентралізації, молодіжна політика в Україні має зазнати відповідних реформаційних змін, які дозволять забезпечити її ефективну реалізацію. При цьому досягнення поставленої мети можливе лише за умови консенсусної, узгодженої взаємодії влади і молодіжних представників, які виступають свого роду «рупорами» молодіжної громадської думки й фундаторами молодіжних рухів та осередків навколо котрих консолідується молодь. Важливо за таких умов зберігати рівну, зважену співпрацю.

Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади є невід’ємною складовою стратегічних перетворень в Україні. Децентралізація влади вже помітно змінює нашу країну та пострадянську систему управління. Делегування повноважень та потужного фінансового ресурсу на місця дозволили підвищити спроможність територіальних громад. Водночас їх сьогоднішній і майбутній розвиток ґрунтується саме на свідомому та обізнаному молодому поколінні українців. Молодь є основою сильної громади, міцної держави.

З метою реалізації державної молодіжної політики й активізації молоді в публічному управлінні та адмініструванні, особливо на місцевому рівні, схвалено Стратегію розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року, яка покликана «забезпечити провадження комплексної, послідовної та взаємоузгодженої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань, що представляють інтереси молоді, у справі формування та реалізації державної молодіжної політики, створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов для стимулювання освіти, зайнятості, ініціатив, творчості та інноваційної діяльності молоді» [1].

Активізація уваги до питання молодіжної політики в умовах реформування місцевого самоврядування пов’язана із тим, що молодь будучи стратегічним ресурсом держави проявляє низький рівень зацікавленості до публічного управління та адміністрування, а досить не високий рівень взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та громадських об’єднань, які представляють інтереси молоді не сприяє активізації молоді. З огляду на це та враховуючи міжнародний досвід, ефективна молодіжна політика можлива за наявності активності, готовності молоді до партнерської взаємодії з органами місцевого самоврядування, наявності двостороннього рівнозначного зв’язку, здатності кожної із сторін брати на себе і нести відповідальність. При цьому формування молодіжної політики має здійснювати суб’єктами, безпосередньо на яких вона впливатиме, шляхом їх персонального чи представницького залучення. Це дозволить передбачити нові підходи, прийоми та способи реалізації молодіжної політики, оскільки саме молодь наділена сучасними знаннями, ідеями, які найбільш системно відповідають запитам сучасного глобального світу та безпосереднім потребам громадськості. Відтак, за децентралізації органи місцевого самоврядування мають надавати підтримку молоді, сприяти у реалізації молодіжних ініціатив. Увага місцевих управлінців має зосереджуватися на програмах, концепціях, стратегіях й інших проектах розроблених та ініційованих молоддю.

Раціональне використання молодіжного потенціалу здійснюється в процесі суспільного відтворення, а його результативність визначається напрямами і способами реалізації потенціалу молодого покоління – виробничі цілі, рекреація, діяльність у культурній, соціальній чи політичній сферах суспільного життя . Формування, розвиток і реалізація соціального потенціалу молодого покоління здійснюються під впливом трьох взаємозалежних факторів [2]:

  1. Фактори першого рівня – спектр зовнішніх об’єктивних впливів середовища на соціальний потенціал молоді. До факторів середовища відносяться: економіко-географічне положення і природно-кліматичні умови місця проживання молоді, його природно-ресурсний і демографічний потенціал, структура і спеціалізація господарства, фінансова забезпеченість, рівень соціально-економічного розвитку регіону.
  2. Фактори другого рівня – коло внутрішніх «факторів особистості», які індивід черпає ззовні (сім’я, друзі, знайомі, система освіти), самостійно перетворюючи у власні, особистісні складові, якими є: моральність, духовність, освіченість, інтелігентність, творчість, трудова активність, ціннісні орієнтації, мотиви поведінки, інтереси, потреби.
  3. Фактори третього рівня – «інституціональні фактори», пов’язані з необхідністю забезпечення відносної стійкості соціальних зв’язків і відносин у суспільстві, втіленої в діяльності основних соціальних інститутів, в першу чергу інститутів соціалізації: сім’ї, держави, освіти, релігії, армії, права, ЗМІ. У результаті діяльності таких інститутів молода людина засвоює норми і цінності суспільства, а також модифікує в відповідність з власними цілями.

Консолідація зусиль щодо створення умов для інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її освітнього і творчого потенціалу дозволить сформувати в громадян, а особливо у молоді зацікавленість до публічного управління та адміністрування й ефективно підійти до виконання основних завдань децентралізації: надання більш якісних послуг громадянам, підвищення результативності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наближення послуг до безпосередніх споживачів, досягнення прозорості дій публічної адміністрації, активне залучення громадян до прийняття рішень, консолідація бюджетної політики, розвиток ресурсної бази органів місцевого самоврядування. Тому не дивно, що сьогодні одними із пріоритетних напрямів реалізації державної молодіжної політики є: активізація участі молоді у суспільно-політичному житті шляхом: залучення молоді до формування та реалізації державної молодіжної політики; залучення молоді до роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування; забезпечення участі молоді у розвитку громадянського суспільства [1].

В аспекті виконання Стратегії розвитку державної молодіжної політики, забезпечення ефективного проведення реформ в Україні, особливо децентралізаційної, реалізації державної молодіжної політики Міністерством молоді та спорту України спільно із органами місцевого самоврядування, представниками громадськості, молоді розроблено і схвалена на засіданні колегії відомства 21 грудня 2017 року та рекомендована до впровадження модель реалізації молодіжної політики в умовах децентралізації. Дана структурно-функціональну модель реалізації молодіжної політики формує новий підхід – від «роботи з молоддю» до «молодіжної участі» й ґрунтується на міжсекторальній взаємодії і враховує територіальні особливості молодіжної роботи відповідно конкретних потреб молоді, так на рівні об’єднаної територіальної громади передбачено потребу в зосереджує увагу на тому, що молодіжна політика інтегрує в собі усі сфери відповідальності по роботі з молоддю: освіту, працевлаштування та ринок праці, культурний розвиток, соціальний захист, тоді коли на національному рівні формується стратегія, вдосконалюється нормативно-правова база тощо [3].

Нашій країні в умовах сьогодення притаманна перевага централізованого підходу при створенні такого напряму, як молодіжна політика, більша частина повноважень влади при цьому обмежується рівнем профільного міністерства. Але ми вважаємо доцільним активніше впровадження європейського досвіду, що заснований на засадах субсидіарності та супроводжуються передачею на центральний рівень тільки тих питань, що не вирішуються на місцевому. В той час, молодіжна політика України в умовах децентралізаційних змін буде ефективною залежно тільки від рівня єдиних і скоординованих дій, що забезпечуються виконавчою владою, місцевим самоврядуванням і молодіжним представництвом.

Для того, щоб молодіжна політика мала найбільшу ефективність в об’єднаних територіальних громадах важливим є окреслення:

   необхідної інфраструктури молодіжної політики, зокрема йдеться про її організаційну та фінансову складову;

   забезпечення роботи, що проводиться молодіжними центрами та молодіжними працівниками;

   підтримка розвитку інститутів громадянського суспільства;

   міжгалузеві та міжсекторальні співзвʼязки молодіжної роботи;

   оцінка ефективності молодіжної роботи і звіт перед громадянами про результат роботи з молодими людьми;

   забезпечування можливостей участі молоді та молодіжного громадського контролю.

Тобто, в умовах децентралізації запорукою збереження й нагромадження людського потенціалу ОТГ як основи її соціально-економічного розвитку є створення умов для самореалізації молоді. Це потребує визначення сучасного європейського принципу молодіжної участі в житті громади одним із пріоритетних напрямів роботи місцевої влади, реалізація якого на практиці передбачає наявність в ОТГ достатніх ресурсів і повноважень для розв’язання місцевих молодіжних проблем у ключових сферах (зокрема, ефективного управління системою освіти згідно з місцевими потребами, коли в сучасних умовах серед молоді зменшується престижність вищої освіти, а її найвищий рівень не дає гарантій успіху в професійній самореалізації на ринку праці; охорони здоров’я; сприяння належному працевлаштуванню, оскільки обмеженість доходів після закінчення навчання спричиняє невдалий початок трудового життя, коли молодь змушена погоджуватися на роботу, яка не відповідає її потребам і професійній підготовці; житла; соціальних послуг тощо) і координації виконавчими органами ОТГ міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії в інтересах молоді (у тому числі посилення ролі керівників органів місцевого самоврядування щодо координації та співробітництва представників різних галузей та секторів), а також підтримку наявних та розвиток нових складників молодіжної інфраструктури (молодіжних центрів, підрозділів адміністративно- організаційної та осередків практичної роботи) [4].

Разом із тим, потрібно враховувати той факт, що на загальнонаціональному рівні за реформи місцевого самоврядування необхідно здійснювати нормативне врегулювання основних проблемних питань; розробляти спільно із молодіжними представниками стратегію розвитку молодіжної політики; пропагувати посаду молодіжного працівника та підвищувати кваліфікацію осіб, які перебувають на даній посаді; враховувати світову практику співробітництва з молоддю; передбачати розроблення різнопланових молодіжних програм.

Вагоме місце при реалізації молодіжної політики за даних умов варто відвести і питанням молодіжного кредитування, мікрокредитування нового підприємництва, допомозі підприємствам, які надають робочі місця людям молодого віку, розвиткові мережі професійних навчальних закладів, передбаченню дієвого механізму надання доступного житла та сприяти зростанню населення держави через різноманітні програми підтримки молодих сімей.

Як висновок варто зазначити, що молодіжна політика в умовах децентралізації орієнтована на забезпечення співробітництва та взаємодії місцевої влади із молоддю, вироблення комфортних умов для життя молоді в межах територіальної громади. Саме тому, державна молодіжна політика України в умовах реформ підлягає вдосконаленню. На підставі цього схвалено Стратегію розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року, Концепцію Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016-2020 роки та проводяться різноманітні заходи, які покликані забезпечити ефективну реалізацію державної політики у молодіжній сфері. Відтак, ефективність напряму залежить і від децентралізації, яка сприяє перенесенню значного об’єму повноважень та відповідальності на місцевий рівень, розширюючи при цьому повноваження органів місцевого самоврядування й у питаннях молоді загалом. За децентралізації влади відбувається перехід до відкритої моделі державної молодіжної політики, тим самим спостерігається процес активізації молоді, єдності та скоординованості дій виконавчої влади, місцевого самоврядування і молодіжних представництв в публічному управління та адмініструванні.

 

 

Список використаних джерел:

  1. Указ Президента України «Про Стратегію розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року» від 27 вересня 2013 року № 532/2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/532/2013.
  2. Социология молодежи: учебник для акад. бакалавр. / под ред. Р.В. Ленькова. – М. : Юрайт, 2015. – 416 с.
  3. Модель реалізації молодіжної політики в умовах децентралізації // Веб-сайт Ініціативи «Децентралізація». – Режим доступу : https://decentralization.gov.ua/youth/molod-v-oth.
  4. Формування та реалізація державної молодіжної політики в Україні в умовах децентралізації. – Тернопіль : Терно-граф, 2017. – 100с.

 

References:

  1. Prezydenta Ukrainy (2013) Ukaz “Pro Stratehiiu rozvytku derzhavnoi molodizhnoi polityky na period do 2020 roku”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/532/2013, (Accessed 15 January 2018).
  2. Len’kova, R.V. (2015), Sotsyolohyia molodezhy [Sociology of youth], Yurajt, Moscow, Russia.
  3. Model’ realizatsii molodizhnoi polityky v umovakh detsentralizatsii, available, at: https://decentralization.gov.ua/youth/molod-v-oth, (Accessed 15 January 2018).
  4. Formuvannia ta realizatsiia derzhavnoi molodizhnoi polityky v Ukraini v umovakh detsentralizatsii [Formation and implementation of state youth policy in Ukraine in conditions of decentralization] (2017), Terno-hraf, Ternopil, Ukraine.

 

Гринчишин C.C., здобувач кафедри публічного управління та адміністрування Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

07527, Україна, Київська обл., Баришівський р-н, с. Бзів, вул. Свято-Миколаївська, 69.

Email: grinchishin.s@gmail.com

ORCID: 0000-0003-0471-6615

Цитування: Гринчишин С.С. Формування та реалізація державно молодіжної політики в умовах децентралізації // Державно-управлінські студії. – 2018. – № 6 (8). – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла: 08.05.2018

Схвалено до друку: 21.05.2018

Serhiy  Grynchyshyn, postgraduate student of the department of public administration training institute of the State Employment Service of Ukraine

07527, Ukraine, Kyiv region, Baryshevskа region, with. Bziv, st. St. Nicholas, 69.

Email: grinchishin.s@gmail.com

ORCID: 0000-0003-0471-6615

Citation: Grynchyshyn S.S. (2018) Formation and implementation of state youth policy in the conditions of decentralization, Derzhavno-upravlinski studii, vol. 6 (8), available at: ________.

Article arrived: 08.05.2018

Accepted: 21.05.2018