КРИЗОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ЇХ ВИКЛИКИ ДЛЯ БЕЗПЕКИ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ

Державно-управлінські студії № 4(6), 2018

УДК 351.773 : 614

Кланца А.І.

кандидат медичних наук, магістр суспільного розвитку, докторант кафедри публічного управління та адміністрування Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України

КРИЗОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ЇХ ВИКЛИКИ ДЛЯ БЕЗПЕКИ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ

У  межах даної статті здійснено аналіз кризових детермінант функціонування охорони здоров’я; охарактеризовано загальні тенденції поширення та поглиблення відповідних кризових ситуацій, з якими стикається глобальний світ і які об’єктивно позначуються на показниках якості здоров’я громадян; наведено соціальні суперечності сучасного світу, які впливають на новітню детермінацію кризового функціонування відповідних інституцій, які забезпечують здоров’я громадян; доведено, що поглиблення деконструктивних тенденцій у сфері охорони здоров’я в умовах відповідних кризових ситуацій увиразнює виклики національної безпеки, що тим самим характеризує фрагментарну роль держави у відповідних процесах.

Ключові слова: здоров’я, охорона здоров’я, ефективність системи охорони здоров’я, громадське здоров’я, національна безпека, національні системи охорони здоров’я, індекс громадського здоров’я, індикатор якості медичної допомоги, демографічна політика, кризові детермінанти, деконструкція сфери здоров’я,  системна криза.

 

Critical determinants in healthcare and their challenges for the security of the modern state

Klantsa A.I.

Candidate of Medical Sciences, Master of Social Development, Ph.D. student of the Department of Public Administration and Administration of the Ukrainian State Employment Service Training Institute

The article analyzes the crisis determinants of the functioning of health care, describes the general tendencies of the distribution and deepening of the relevant crisis situations encountered by the global world and which are objectively reflected in the indicators of the quality of health of citizens, the social contradictions of the modern world affecting the latest determination of the crisis functioning of the relevant institutions that ensure the health of citizens, it is proved that the deepening of deconstructive trends in the field of protection In the context of relevant crisis situations, the challenges of national security are perceived, thus characterizing the fragmentary role of the state in the respective processes.

Key words: health, health, health system effectiveness, public health, national security, national health systems, public health index, health care indicator, demographic policy, crisis determinants , deconstruction of the sphere of health, systemic crisis.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Однією із кризових детермінант функціонування охорони здоров’я виступає тотальне зростання злочинності  у глобальному світі. Її виникнення більшість експертів пов’язують із втратою соціальних орієнтирів, що супроводжується «виникненням небезпечної кількості маргіналів, які заперечують традиційні цінності, слугуючи утвердженню цінностей сучасного глобального світу. Підтвердженням небезпечності зростання злочинності та її впливу на сферу охорони здоров’я та національної безпеки є досить чітко представлена концепція Д.Франкла, який доводить, що «За п’ятдесят років, з 50 років минулого століття загальна кількість злочинів, скоєних чоловіками, зросла більш ніж в 20 разів. З 24700 в 1956 році до 575000 у 2017 році, кількість грабежів – зросла з 20300 у 1982 році до 90000 в 2017 році. Кількість злочинів подвоювалося або навіть потроюється кожні десять років аж до першої половини 90-х років»[1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. На думку М.Тейбе, саме «небувалі до цього державні борги, безробіття, здороження ресурсів на планеті, підтверджують те, що людство за останні 30 років вже використало третину всіх природних ресурсів, завдяки чому вже втрачено 80% всіх лісів, кількість яких продовжує зменшуватися, риби вже практично немає в 13- із 15-ти океанічних рибних зон» що тим самим створило ситуацію всезагальної кризи [3]. Досить метафорично дану кризову ситуацію М.Тейбе охарактеризував через ситуацію трагедії общин – коли «кожен член суспільства отримує відносні переваги від посиленого використання загального ресурсу, в той час як витрати змісту ресурсу лягають на всіх рівномірно, у такій ситуації ресурси швидко виснажуються і всі члени глобального світу попадають в соціальну й фізичну пастку» [3]. Така паства означає «перекрити переважній більшості людей доступ до ресурсів, а це неминуче провокує безробіття, масовий голод» [3]. Перебуваючи тривалий час у такій пасці людство поступово втрачатиме можливість адекватного та результативного реагування на кризову ситуацію у життєдіяльності людини. Це передусім ставить питання про перехід людства у новітній інтегрований стан, який дозволить системі людської життєдіяльності досягнути нового гомеостазу, який би слугував утвердженню цінності здоров’я та тривалості людського життя.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної статті є здійснити теоретико-методологічний аналіз кризових детермінант функціонування охорони здоров’я. Досягнення даної мети обумовлює вирішення відповідних завдань, а саме: охарактеризувати загальні тенденції поширення та поглиблення відповідних кризових ситуацій з якими стикається глобальний світ і які об’єктивно позначуються на показниках якості здоров’я громадян, конкретизувати соціальні суперечності сучасного світу, які впливають на новітню детермінацію кризового функціонування відповідних інституцій, які забезпечують здоров’я громадян, показати, що поглиблення деконструктивних тенденцій у сфері охорони здоров’я в умовах відповідних кризових ситуацій увиразнює виклики національної безпеки, що тим самим характеризує фрагментарну роль держави у відповідних процесах.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Відтак, певні деструкції у сфері здоров’я населення та системи його забезпечення, є результатом певної соціальної й адміністративної апатії яке лежить у ракурсі економічної й освітньої кризи, високого рівня соціального нігілізму та самотності в якому опинилась сучасна людина. Це безпосередньо обумовлено тим, що «людство відмовившись від традиційних цінностей, не знайшло належної їм альтернативної заміни, а відтак воно опинилось в ситуації всезагального розчарування та відчаю, завдяки чому воно стало відставати у вирішенні актуалізованих проблем, що тим самим рівномірне хаосу» [2]. Варто також відзначити, що певною кризовою синергією для сучасного світу також виступає зростання соціальної роз’єднаності у глобальному світі та посилення соціальної нерівності, великої прірви між різними стратифікаційними групами за показниками заможності. У своїй сукупності це все приводить до виникнення передумов глобальної катастрофи, коли держави неспроможні належно реагувати на виклик системної кризи притаманної для різних сфер людської життєдіяльності, а відтак не декларують реальних адміністративно-політичних рішень щодо забезпечення належних умов життя людини.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Однією із кризових детермінант функціонування охорони здоров’я, які безпосередньо позначаються на національній безпеці держави є незбалансований розвиток соціально-інформаційних технологій, які широко застосовуються у різних сферах людської життєдіяльності тим самим впливаючи й на формування особистості. Переважною мірою йдеться про те, що «в умовах сучасного світу людина стає все більш не прилаштованою до змін соціально-економічного життя, попадаючи у залежність від свого добробуту, організм індивіда притуплює свої захисні функції» [4, с.189]. Це свідчить про те, що криза людської життєдіяльності носить достатньо виражений об’єктивний характер, зумовлений непідготовленістю людини до життя в умовах активного розвитку інформаційних технологій, які потребують від неї спеціальної психологічної підготовки. В протилежному випадку на думку Р.Бейтана «в повсякденному житті інформаційні потоки переповнюючи людину зайвими впливами, притуплюють процеси сприйняття інформації, що тим самим приводить до деформації індивідуальної свідомості, що блокує об’єктивність відображення дійсності» [4, с.202]. У більшості випадків наслідком цього стає високий рівень хибності індивідуальних рішень, які слугують формуванню» надзвичайно широкого та багатоманітного спектру небезпек та загроз, більшість із яких мають інформаційну природу, впливаючи на людину через відповідні інформаційні канали»[4,с. 206].

У підтвердження розгортання кризи в результаті впливу інформаційних технологій на стабільність життєдіяльності людини А.Гідденс вказав на те, що «все більше персональної інформації, попадаючи у бази даних відчужуючись  від людини несе у собі потенційну загрозу для її безпеки, а відтак все гостріше постає проблема контролю за використанням персональних даних в несанкціонованих самим громадянином цілях та сферах діяльності» [5]. Відтак, сучасний світ, розвиток якого базується на інформаційно-комунікативних технологіях, створює небезпечне соціальне середовище, яке формує нову небезпеку для стабільної життєдіяльності людини в ньому. У більшості випадків йдеться про «типову інформаційну небезпеку», пов’язану із абсолютною доступністю до інформації, яка становить конфіденційність. Це тим самим розширює спектр соціальних небезпек у життєдіяльності сучасної людини, аби його звузити держава має гарантувати формування інформаційної інфраструктури, яка блокує несанкціонований доступ до конфіденційної інформації, тим самим гарантуючи умови стабільної життєдіяльності людини в сучасному світі. Йдеться про посилення стратегічної ролі держави у «формуванні інформаційної культури громадян та сприянні зростанню інформаційної освіченості населення, що сприяло б блокуванню передумов виникнення інформаційних загроз, які створюють загрозливу ситуацію для здоров’я громадян» [6].

В Україні, як і в більшості пострадянських держав об’єктивні кризові тенденції поглиблюються завдяки відсутності оперативної й мобільної системи надання якісних медичних послуг, не дивлячись на достатньо широко розгалужену мережу медичних закладів як первинної, так і стаціонарної допомоги. Така допомога у переважній більшості позбавлена своєї результативності через низьку інноваційну оснащеність медичних закладів та відсутність належної кількості кваліфікованого медичного персоналу. Так зокрема до прикладу станом на 2017 рік в Україні біля 45% будівель лікарняних закладів та 24 % поліклінік потребують капітального ремонту, більшість із них потребують реконструкції та переобладнання [7]. Протягом останніх десяти років, різні моніторингові дослідження в Україні констатують достатньо низький рівень задоволення населенням якістю медичних послуг, зокрема більше 60 % населення абсолютно впевнені, що держава не змозі об’єктивно надати їм якісну медичну допомогу. При цьому біля 76 % населення досить обережно ставляться до запровадження відповідних інновацій та здійснення реформ у сфері охорони здоров’я, а 31 % взагалі переконані в тому, що вони негативно можуть позначатись на здоров’ї громадян. З огляду на це, в межах поглиблення певних кризових тенденцій об’єктивно зростає значна кількість громадян у державі, у яких зростає запит на отримання якісної медичної допомоги, а тому система вітчизняної системи охорони здоров’я має досить мобільно перебудовуватись враховуючи і відповідні технологічні інновації, які мають успішну практику апробації в сучасному світі.

Саме тому визначальною кризовою детермінантою, яка позначається на системі охорони здоров’я є так звані наслідки реалізації «соціально-економічних реформ та загальносвітові проблеми підтримання здоров’я населення у світі, які породжують новітні ризики для здоров’я націй» [8, с.47]. Все це сукупно, ставить питання про підвищення результативності національних систем охорони здоров’я враховуючи внутршіньонаціональні виклики та глобальні, які мають належно реагувати – звужуючи простір її поширення. Так зокрема йдеться про те, що «світова криза здоров’я націй походить від небезпечних інфекцій, мутуючих вірусів та бактерій, частішанням стресових ситуацій, якістю їжі, повітря, води… життя суспільства значною мірою стало залежати від атомної енергетики, нафти, газу та хімічних процесів, тому безпечність відповідних потужностей та правильна їх експлуатація переважною мірою визначають екологічну та епідеміологічну ситуацію в державах» [8, с.48].

У межах розгляду кризових тенденцій охорони здоров’я особливу увагу варто приділити запровадженню відповідних реформаційних проектів у відповідній сфері. Більше того на думку Ж.Катзейн причиною кризи національних систем охорони здоров’я перехідних держав традиційно виступає не системність реформ, «які не лише не слугують вирішенню відповідних проблем у даній галузі, але й спричиняють певну стагнацію та тотальне уповільнення її розвитку» [9]. Це безпосередньо обумовлено достатньо «кволою» позицією держави щодо вибору відповідної моделі її соціального розвитку, зокрема чи це стосується патерналістської чи ліберальної моделі, кожна із яких має свої методологічні й технологічні особливості. Так зокрема за умови реалізації ліберальної моделі домінантними є ідеї свободи та природніх прав громадян при патерналістській держава бере на себе завищенні зобов’язання перед громадянами щодо розширення свого сервісного простору у напрямку надання багаторівневої медичної допомоги. Що стосується останньої моделі досить часто держава вдається до «встановлення високих податків задля фінансування відповідних соціальних програм, що тим самим знижує потенціал для розвитку особистої ініціатив, підвищення особистісного добробуту та ліквідації бідності, породжуючи високі показники соціального паразитування громадян та психологічної залежності їх від держави» [10]. Виходячи із цього у більшості європейських держав, де система охорони здоров’я базуючись на принципах соціал-демократії і сприяючи гармонії та реальній рівності громадян є важливою ланкою суспільного життя. Так до прикладу у Швеції діє «принцип всезагальної, практично безкоштовної доступності медичної допомоги всім громадянам на рівних умовах за єдиними стандартами» [11].

Аналізуючи відповідні кризові детермінанти у сфері охорони здоров’я Г.Петерсен звернув увагу на «глобальну загрозу потепління клімату на планеті, з якою пов’язується більшість природних аномалій та катаклізмів, які відображаються на людському здоров’ю, що тим самим позначається і на показниках національної безпеки держави, адже зниження викидів в атмосферу вуглекислого газу та інших парникових газів набуває життєво важливого значення для всього людства» [12].

Ще у 60 роки  ХХ ст. А.Печчеї, прогнозував поглиблення кризових детермінант охорони здоров’я націй, передбачаючи поширення загроз, які будуть походити із самої поведінки людини, із недотримання нею «елементарної гігієни, нанесення шкоди природному середовищу, що провокуватиме нещасні випадки та стихійні лиха на планеті» [13]. Виходячи із цього своєрідним викликом для здоров’я населення може стати своєрідна «кволість імунітету», завдяки масовій вакцинації, зниженню ризиків захворювання та «антропологічній безтурботності», на яку опиратиметься людина відбуватиметься «еволюція вірусів» з якими сучасна медицина буде не змозі боротись, а тому відкриється простір для виникнення нових інфекційних захворювань, які призведуть до підвищення показників смертності населення на планеті. Саме тому кожна держава за відповідних умов зазнає кризової ситуації, яка поставить її перед об’єктивною потребою розроблення принципово нових методів реагування, зокрема шляхом розроблення новітніх препаратів, здатних протистояти еволюціонуючим інфекціям та бактеріям.

У межах аналізу кризових детермінанти охорони здоров’я населення особливу увагу варто приділити розкриттю його соціально-морального виміру. Тобто передусім йдеться про гуманістичну спрямованість здоров’я людини, завдяки якому вона здобуває духовно-моральну та психологічну збалансованість життєдіяльності. Підтвердженням чого слугує загальновідомий підхід ВОЗ до розуміння здоров’я під яким розуміється «стан повного фізичного, душевного та соціального добробуту», що у такий спосіб характеризує не лише «фізичні можливості людини, але і соціальні й особистісні ресурси, якими вона володіє, і завдяки яким їй вдається досягнути внутрішньої й зовнішньої гармонії буття» [14, с. 67]. У такий спосіб здоров’я громадян як загальний соціальний феномен розкриває різні аспекти ресурсної життєдіяльності людини слугує розкриттю її індивідуальних та поведінкових особливостей, що безпосередньо позначається на її матеріальному та психологічну становищі. Саме тому людина або забезпечити людині можливість володіти у повному обсязі своїм ресурсним потенціалом держава має забезпечити ефективну систему охорони здоров’я спрямовану на передбачення та попередження кризових тенденцій. Така система має передусім враховувати комплексний взаємозв’язок біологічних, соціальних, економічних та моральних факторів, які впливають на стабільність життєдіяльності людини у сучасному світі. Особливу увагу варто акцентувати на доцільності залучення спеціальних професійних адміністраторів у сфері охорони здоров’я, які мають здійснювати функції по забезпеченню ефективного управління нею. Йдеться про стратегічну доцільність публічних управлінців у попередженні відповідних інституційних передумов щодо виникнення кризових ситуацій у сфері охорони здоров’я. При цьому ці управлінці обов’язково повинні мати спеціальну медичну кваліфікацію та спеціальну менеджеристську, зокрема що стосується публічного управління у сфері забезпечення охорони здоров’я. це ставить питання про стратегічну доцільність публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я, що тим самим має слугувати структуруванню й оптимізації відповідних інституційних та технологічних процесів надання медичних послуг населенню в умовах відповідних кризових ситуацій.

До кризових детермінант функціонування охорони здоров’я варто також віднести певну стратифікаційну лінійку, яка чітко увиразнюється у більшості перехідних держав в системі отримання медичних послуг і її розширення гіпотетично призводить до звуження параметрів національної безпеки держави. В даному відношенні йдеться про те, що методологія реалізації соціальної політики перехідних держав базується на жорсткому поділі  суспільства на «дуже» багатих та «дуже» бідних. В результаті цього кожна із таких стратифікаційних груп «оформлює» власні запити до системи охорони здоров’я та декларує різну фінансову спроможність щодо отримання медичної допомоги. На думку Р.Бейтена та С.Томсона «наявність заможних людей, які мають можливість сплачувати за медичні послуги стимулює розвиток приватного сектору в медицині, в тому числі її бюджетних структур, приватний сегмент поки що є додатковим та слугує основою для розширення вибору споживача, однак якщо він зростатиме, то слугуватиме значному послабленню бюджетних медичних закладів, знижуючи якість їх послуг професіоналізм медичного персоналу» [4, с.190]. За умови поглиблення таких тенденцій у сфері охорони здоров’я експерти прогнозують утворення двоступеневої системи – однієї з високоякісною платною медичною допомогою у приватному секторів для заможних громадян, які в середньому у перехідних державах складають від 5 до 10 % та іншою низькоякісною системою обслуговування в державному секторі для всіх інших категорій населення. У такий спосіб запровадження такої достатньо радикалізованої моделі надання медичної допомоги, яка базується на стратифікаційному підході неминучим є поглиблення відповідних умов функціонування сфери охорони здоров’я, що детерміновано призведе до поглиблення інституційної кризи в ній.

Варто відзначити, що базування сучасної системи охорони здоров’я на ліберальній та неоліберальній ідеології, що у такий спосіб витискає державу та розширює сферу функціонування приватних структур здатне гарантувати якість медичної галузі лише за умови широко апробованої практики її застосування в державах з тривалими ліберальними та неоліберальними традиціями. Однак більшість перехідних держав виявляють гностично неготовими до впровадження відповідного неоліберального конструкту системи охорони здоров’я, а тому досить часто його «нав’язування» порушуючи ментальні традиції, які сприймаються власним суспільством становлять інституційні виклики для національної безпеки держави. Аби попередити можливість виникнення відповідної кризової деструкції «сучасна система охорони здоров’я має бути комплексною та інтегрованою, відособлення окремих її частин за відповідним принципом неминуче призведе до зниження загального рівня її функціонування, чи навіть до її руйнування як цілісного загальнонаціонального організму» [15].

Однією із кризових детермінант функціонування національних систем охорони здоров’я в державах пострадянського простору є превалювання ідеології патерналізму, що тим самим звужує простір індивідуалізму, завдяки чому у громадян формується ідеалістичне уявлення про радянську систему охорони здоров’я. Держава, яка виступає стратегічним патерном у забезпеченні охорони здоров’я громадян виступає у ролі патронажної інституції, яка у всезагальний спосіб турбується про здоров’я населення. Однак в сучасних умовах такий підхід неминуче закладає передумови для інституційної кризи у сфері охорони здоров’я, а саме «розвиток ринкової економіки, коли корпоративні інтереси превалюють над загальнонаціональними, над завданнями досягнення згоди, в масштабах всього суспільства стає фактично неможливою оптимальна організація охорони здоров’я» [16].

Однією із кризових детермінант функціонування охорони здоров’я, які становлять потенційну загрозу національні безпеці держави є «розширення прямої участі населення у фінансуванні охорони здоров’я, а також приватизація медичних закладів та розвиток приватної сфери охорони здоров’я» [17, с.729]. Абсолютна й тотальна приватизація медичної сфери без найменшого залишку державного фінансування у світі вже давно підтвердила свій обмежений результат. Це у такий спосіб підтверджує доцільність збереження державної моделі фінансування сфери охорони здоров’я, оскільки це передусім дозволить здолати певну диспропорцію між «стаціонарною та первинною медичною допомогою, а відтак слугуватиме відновленню профілактичних напрямків» [17, с.730]. Відтак, дана модель слугуючи раціональному розподілу наявних ресурсів та збалансуванню форм надання медичної допомоги населенню дозволить виробити новітній підхід до лікування кожного окремого пацієнта та запровадження раціональних заходів у сфері охорони здоров’я спрямованих не лише на збереження здоров’я громадян, але і на підвищення якості їх життя.

Окремою однак достатньо функціональною потужною кризовою детермінантою, яка впливає на розвиток сучасного світу, деконструюючи у відповідний спосіб функціонування системи охорони здоров’я є виклики сучасних процесів глобальної міграції. Тотальний міграційний процес у сучасному світі спровокував високі показники біженців, що тим самим «розмило» достатньо високу показники якості життя населення в окремих частинах світу за умови високого притоку населення, яке перебувало у своїх країнах за межею допустимої бідності. Так зокрема протягом останніх трьох років майже по мільйону в рік прибувало біженців з Ближнього Сходу, північної та тропічної Африки у країни Європейського Союзу, які запровадивши ліберальну міграційну політику створили ситуацію максимального сприяння міграційними потокам. Збільшення потоків біженців призвело до того, що «Греція та Італія перестали реєструвати всіх прибулих, оскільки були не здатні впоратися з наростанням міграційного потоку» [18, с.399]. Завдяки неконтрольованим міграційним протокам вже у 2016 році Німеччині був зафіксований бюджетний профіцит у розмірі 12 млрд євро. Виходячи із цього все більше держав Європейського Союзу намагають згорнути даний процес відмовившись від його пролонгації, оскільки не кожна із них, може  дозволити витрачати мільярди євро зі своїх бюджетів на утримання та забезпечення належної життєдіяльності біженців.

З метою локалізації відповідних міграційних процесів, які набуло неконтрольованого характеру в сучасному глобальному світі було проведено декілька Самітів ЄС, спрямованих на збалансування міграційної політики, включаючи запровадження відповідних квот прийому біженців та забезпечення їм необхідного соціального пакету. Форсовані міграційні потоки створили кризові умов для стабільної життєдіяльності громадян у більшості держав, оскільки завдяки цьому відбулося поширення суспільно небезпечних захворювань з різних частин світу, а відтак це поставило людство перед новими викликами у сфері охорони здоров’я громадян.

Врахування наведених вище кризових детермінант функціонування системи охорони здоров’я, ставить питання про доцільність врахування національної чи навіть ментальної специфіки при організації системи інституційного забезпечення охорони здоров’я, яка включає цілісний каркас інструментів реагування на виклики певних кризових ситуацій. Рівень організації суспільної життєдіяльності та економічного розвитку держави імплементує й відповідну модель збереження здоров’я нації та інститутів його забезпечення. У підтвердження цього А.Рійвс наводить цікаву смислову конструкцію яка припускає, якщо « за одну ніч все населення розвиненої європейської держави, до прикладу Великобританії перемістити на територію будь-якої слабо розвиненої держави в Африці чи Азії, постане питання, що буде з цим народом і цими державами через 10 чи 20 років… зрозуміло, що англійці побудують сучасну інфраструктуру, економіку промисловість і т.п., а ті держави, які не володіють сучасними знаннями, технологіями та навичками туземці розтратять наявні на території заможної держави ресурси й приведуть державу до занепаду» [19]. Слідуючи такій логіці кожна держава має володіти належним ресурсно-інституційним потенціалом забезпечення здоров’я громадян в умовах відповідної кризової детермінації незалежно від того наскільки глобальними є передумови та фактори, які її детермінують. Не достатня увага держави до питань забезпечення здоров’я населення та функціонування системи охорони здоров’я в умовах відповідних кризових детермінант небезпечно позначається на життєдіяльності суспільства та держави, створює новітні загрози для стабільності її інститутів, що тим самим ймовірно може створити ситуацію «соціальної деградації» та «розпаду етносу».

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, здійснений нами аналіз кризових детермінант функціонування охорони здоров’я дозволив охарактеризувати загальні тенденції поширення та поглиблення відповідних кризових ситуацій з якими стикається глобальний світ і які об’єктивно позначуються на показниках якості здоров’я громадян, наведено соціальні суперечності сучасного світу, які впливають на новітню детермінацію кризового функціонування відповідних інституцій, які забезпечують здоров’я громадян. Доведено, що поглиблення деконструктивних тенденцій у сфері охорони здоров’я в умовах відповідних кризових ситуацій увиразнює виклики національної безпеки, що тим самим характеризує фрагментарну роль держави у відповідних процесах. Саме цей аспект становить значний методологічний інтерес в межах аналізу даної проблематики увиразнюючи доцільність його детального розгляду.

Список використаної літератури

  1. Джордж Франкл «Цивилизация: утопия и трагедия». Редактор: Щелокова А. А. Издательство: АСТ, 2007 г. Серия: Philosophy Жанр: Всемирная история.
  2. Thomson, S., Jowett, M., Evetovits, T., Jakab, M., McKee, M. and Figueras, J. (2015) Health, Health Systems and Economic Crisis in Europe: Impact and Policy Implications, Draft for review. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory on Health Systems and Policies.
  3. Taube, M., Mitenbergs, U. and Sagan, A. (2015) The impact of the financial crisis on the health system and health in Latvia, in A. Maresso, P. Mladovsky, S. Thomson et al. (eds) Economic Crisis, Health Systems and Health in Europe: Country Experience. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory on Health Systems and Policies.
  4. Baeten, R. and Thomson, S. (2012) Health care policies: European debate and national reforms, in D. Natali and B. Vanhercke (eds) Social Developments in the European Union 2015. Brussels: ETUI and OSE, pp. 187–212.
  5. Giddens A. Consequences of Modernity. Cambridge: Polity Press, 1990. http://www.sup.org/books/title/?id=2664
  6. Всемирная организация здравоохранения (2016). Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2010 г. Финансирование систем здравоохранения: путь к всеобщему охвату населения медико-санитарной помощью. Женева, Всемирная организация здравоохранения, (http://www.who.int/ whr/2010/whr10_ru.pdf?ua=1, по состоянию на 8 июня, 2016 г).
  7. Реформа больниц в новой Европе [Текст]: пер. с англ. / Ж. Фигерас, М. Макки, Э. Моссиалос [и др.]. – М.: Весь мир, 2015. – 320 с.
  8. Башина О.Э., Карманов М.В., Царегородцев Ю.Н., Шевцов П.А. Демографическая безопасность и интеллектуальный потенциал общества / Монография. М.: Издательство Московского гуманитарного университета, 2013, С.46-49.
  9. Kutzin J (2016). Политика финансирования здравоохранения: руководство для лиц, принимающих решения. Женева, Всемирная организация здравоохранения. – 2008.- Режим доступу: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0006/78873/E91422R.pdf
  10. Берестов А., Каклюгин Н. Демографический провал. Электронный ресурс: http://www.kistine.ru/demographia/demographia_berestov.htm
  11. OHCHR What are human rights? Geneva, United Nations Office of the High Commissioner for Human Rights, available at: http://www.ohchr.org/en/issues/ Pages/WhatareHumanRights.aspx.
  12. World Health Report 2007. A Safer Future: Global Public health Security in the 21st Century.
  13. Печчеи Аурелио.Человеческие качества. Издательство «Прогресс». Москва. 1980. Перевод с английского О. В. Захаровой с издания The Human Quality «Pergamon Press» Oxford, 1977. http://www.koob.pro/peccei/chelovecheskie_kachestva
  14. Эпштейн Н.Д., Егорова Е.А., Карманов М.В., Смелов П.А., Карманов А.М. Методология анализа демографической безопасности и миграции населения. М.: Финансы и статистика, 2017. – 389 с.
  15. WHO (2017) European Health for All database [online]. Available at: http://www.euro. who.int/en/data-and-evidence/databases/european-health-for-all-database-fa-db [Accessed 14/12/2017].
  16. Zavras, D., Tsiantou, V., Pavi, E., Mylona, K. and Kyriopoulos, J. (2016) Impact of economic crisis and other demo graphic and socio- economic factors on self- rated health in Greece, European Journal of Public Health, – Режим доступу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23093716
  17. Vandoros, S., Hessel, P., Leone, T. and Avendano, M. (2016) Have health trends worsened in Greece as a result of the finan cial crisis? A quasi- exper i mental approach, European Journal of Public Health, 23(5): 727–731.
  18. Tekin, E., McClellan, C. and Minyard, K. (2017) Health and Health Behaviors during the Worst of Times: Evidence from the Great Recession. Working Paper 19234. NBER working paper series. Cambridge, MA: National Bureau of Economic Research.
  19. Reeves, A., Stuckler, D. and McKee, M. (2017) Economic suicides in the Great Recession in Europe and North America prevent able tragedies in Europe and North America’s great reces sions, British Journal of Psychiatry DOI: 10.1192/bjp.bp.114.144766.

References

  1. Frankl, Dz. (2007), Tsivilizatsiya: utopiya i tragediya [Civilization: Utopia and Tragedy], AST, Moscow, Russia.
  2. Thomson, S., Jowett, M., Evetovits, T., Jakab, M., McKee, M. and Figueras, J. (2015), Health, Health Systems and Economic Crisis in Europe: Impact and Policy Implications, Copenhagen: WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory on Health Systems and Policies.
  3. Taube, M., Mitenbergs, U. and Sagan, A. (2015), The impact of the financial crisis on the health system and health in Latvia, Economic Crisis, Health Systems and Health in Europe: Country Experience, Copenhagen: WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory on Health Systems and Policies.
  4. Baeten, R. and Thomson, S. (2015), Health care policies: European debate and national reforms, in D. Natali and B. Vanhercke (eds) Social Developments in the European Union, Brussels: ETUI and OSE, pp. 187–212.
  5. Giddens, A. (1990), Consequences of Modernity, Cambridge: Polity Press, available at: http://www.sup.org/books/title/?id=2664
  6. Vsemirnaya organizatsiya zdravoohraneniya, (2016), Finansirovanie sistem zdravoohraneniya: put k vseobschemu ohvatu naseleniya mediko-sanitarnoy pomoschyu [Financing Health Systems: A Road to Universal Inclusion of the Population Health Care], Zheneva, Switzerland.
  7. Figeras, Zh. Makki, M. Mossialos, E. (2015) Reforma bolnits v novoy Evrope [The reform of hospitals in the new Europe], Ves mir, Moscow, Russia.
  8. Bashina, O.E., Karmanov, M.V., Tsaregorodtsev, Yu.N., Shevtsov, P.A. (2013), “Demographic safety and intellectual potential of society”, The Publishing House of the Moscow Humanitarian University, pp. 46-49.
  9. Kutzin, J. (2008), Health Financing Policy: A Guide for Decision Makers, World Health Organization, available at: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0006/78873/E91422R.pdf
  10. Berestov, A., Kaklyugin, N., Demographic failure, available at: http://www.kistine.ru/demographia/demographia_berestov.htm.
  11. United Nations Office of the High Commissioner for Human Rights,OHCHR What are human rights?, available at: http://www.ohchr.org/en/issues/ Pages/WhatareHumanRights.aspx (Accessed 23 April 2018).
  12. World Health Report (2007), A Safer Future: Global Public health Security in the 21st Century.
  13. Pechchei, Aurelio (1980), Chelovecheskie kachestva [Cheological qualities], Publisher “Progress”, Moscow, Russia, available at: http://www.koob.pro/peccei/chelovecheskie_kachestva.
  14. Epshteyn, N.D., Egorova, E.A., Karmanov, M.V., Smelov, P.A., Karmanov, A.M. (2017), Metodologiya analiza demograficheskoy bezopasnosti i migratsii naseleniya [Methodology for analyzing demographic security and population migration], Finansyi i statistika, Moscow, Russia.
  15. WHO (2017), European Health for All database [online], available at: http://www.euro. who.int/en/data-and-evidence/databases/european-health-for-all-database-fa-db(Accessed 14.12.2017)
  16. Zavras, D., Tsiantou, V., Pavi, E., Mylona, K. and Kyriopoulos, J. (2016), Impact of economic crisis and other demo graphic and socio-economic factors on self- rated health in Greece, European Journal of Public Health, available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23093716
  17. Vandoros, S., Hessel, P., Leone, T. and Avendano, M. (2016), Have health trends worsened in Greece as a result of the finan cial crisis? A quasi-exper i mental approach, European Journal of Public Health,  available at: https://kclpure.kcl.ac.uk/portal/en/publications/have-health-trends-worsened-in-greece-as-a-result-of-the-financial-crisis(2020ff31-3368-4180ae4825e1c5241c18).html
  18. Tekin, E., McClellan, C. and Minyard, K. (2017), Health and Health Behaviors during the Worst of Times: Evidence from the Great Recession, Working Paper, National Bureau of Economic Research, Cambridge, Great Britain.
  19. Reeves, A., Stuckler, D. and McKee, M. (2017), Economic suicides in the Great Recession in Europe and North America prevent able tragedies in Europe and North America’s great reces sions, British Journal of Psychiatry, available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/249259

Кланца А. І.,

кандидат медичних наук, магістр суспільного розвитку, докторант кафедри публічного управління та адміністрування Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України

03038, м. Київ, вул. Нововокзальна 17

Email: _________

ORCID: _________

 

Klantsa A.I.,

Candidate of Medical Sciences, Master of Social Development, Ph.D. student of the Department of Public Administration and Administration of the Ukrainian State Employment Service Training Institute

 

Цитування: Кланца А.І. Кризові детермінанти у сфері охорони здоров’я та їх виклики для безпеки сучасної держави  // Державно-управлінські студії. – 2018. – № 4 (6). – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла: 11.04.2018.

Схвалено до друку: 21.04.2018.

 

Citation: Klantsa A.I. (2018), Critical determinants in healthcare and their challenges for the security of the modern state, Derzhavno-upravlinski studii, vol. 4 (6), available at: ________.

Article arrived: 11.04.2018.

Accepted: 21.04.2018