МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НЕСТАНДАРТНИМИ ФОРМАМИ ЗАЙНЯТОСТИ (НА ПРИКЛАДІ ВОЛОНТЕРСТВА)

Державно-управлінські студії № 6(8), 2018

УДК 351.83:331.526

Крапівіна Г.О.

кандидат державного управління, доцент, здобувач Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НЕСТАНДАРТНИМИ ФОРМАМИ ЗАЙНЯТОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ВОЛОНТЕРСТВА)

 

Дослідження механізмів державного управління нестандартними формами зайнятості на прикладі волонтерства виявило, що державні органи всіх гілок влади є виразниками соціально-трудових відносин волонтерства, входять до складу основних в системі зайнятості волонтерства, де виконують переважно регулюючі функції; результати застосування системного, функціонального та кластерного підходів до механізмів державного управління нестандартними формами зайнятості «волонтерство» характеризуються особливостями, обумовленими специфікою волонтерської діяльності.

Ключові слова: механізми державного управління, нестандартні форми зайнятості, волонтерство, системний підхід, функціональний підхід, кластерний підхід.

 

 

METHODOLOGY OF THE STUDY OF THE MECHANISMS OF STATE

MANAGEMENT OF NON-STANDARD FORMS OF EMPLOYMENT (ON

THE EXAMPLE OF VOLUNTEERING)

 

The methodology of studying the mechanisms of state administration of non-standard forms of employment using the example of volunteering revealed that state bodies of all branches of government are the spokesmen of social and labor relations of volunteering and are part of the main components of the volunteering employment system, where they mainly perform regulatory functions; The results of applying the system, functional and cluster approaches to the mechanisms of state management of non-standard forms of employment “volunteering” are characterized by features determined by the specific nature of volunteering.

Keywords: government mechanisms, non-standard forms of employment, volunteering, systems approach, functional approach, cluster approach

 

Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку світового ринку праці за особливостями ознак, мотивації та реалізації нестандартна форма зайнятості (НФЗ) «волонтерство» виділяється в особливу форму соціально-трудових відносин, які діють в багатьох країнах світу. Важливість НФЗ «волонтерство» для національних економік, особливо для тих з них, які знаходяться на етапі трансформації, вимагає державного управління в процесі створення НФЗ «волонтерство» та державного регулювання їх соціально-трудових відносин.

Огляд останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти та особливості НФЗ «волонтерство» досліджували вчені різних країн: М. Бостанджогло, Р. Колосова, М. Фурлан, К. Хаджі-Міцева, Г. Чейні,  О. Щокова, Д. Еберлі та ін.

В Україні в новітній час перші кроки в створенні вітчизняних методик технології волонтерських дій виконані вченими Національного педагогічного університету ім. М.І. Драгоманова.

Значним є внесок в теорію державного управління зайнятістю населення праць вітчизняних вчених Р.В. Войтович, П. В. Ворони, К. В. Дубич та інших.

В Україні, на жаль, НФЗ «волонтерство» як громадський рух тільки зароджується, необхідність в створенні механізмів державного управління ним суспільством ще не усвідомлена, що багато в чому визначається слабкою розробленістю теоретичної бази, відсутністю системності в моніторингу зарубіжного досвіду їх функціонування та недостатньою обгрунтованістю можливості його залученням в практику створення механізмів державного управління НФЗ «волонтерство» України.

Метою статті є методологія дослідження механізмів державного управління НФЗ «волонтерство», що визначає наступні завдання: визначити місце і роль державного управління НФЗ «волонтерство»; виявити особливості застосування системного, функціонального та кластерного підходів до механізмів державного управління НФЗ «волонтерство».

Викладення основного материалу. В сьогодення праця волонтерів з кожним роком стає все більш значущим ресурсом розвитку національних ринків [1]. І, природно, що діяльність НФЗ «волонтерство» в усьому світі потрапляють під дію механізмів державного управління. Так, в США волонтерство враховується державою при визначенні трудового стажу. В Німеччині досвід волонтерської роботи враховується за дяючими правилами при працевлаштуванні. Волонтерам за законом надаються різноманітні пільги на продукцію організацій, що використовують їх працю. Вони можуть отримувати освітні та культурні послуги за рахунок держави [2].

НФЗ «волонтерство» – це особлива система соціально-трудових відносин з певними механізмами, в т.ч. державного управління, практичного, інформаційного та статусного стимулювання населення [3]. Основа НФЗ «волонтерство» – значний обсяг вільного часу населення, що  не використовується суспільством, а також інтелектуального, професійного та психологічного потенціалу населення; наявність в суспільстві об’єктів посиленої уваги; не досягнення часткою населення моральної задоволеності обов’язковою працею на робочому місці; їх психологічна потреба допомагати людям й бажання брати безпосередню участь в розвитку соціуму, включаючи підвищену самосвідомість та ін.

В сьогоденні потреба в продажу особистої робочої сили населенням часто трансформується в потребу в суспільно-корисному її використанні. Виникає нематеріальний інтерес індивіда до праці, що й є умовою виникнення НФЗ «волонтерство».

В НФЗ «волонтерство» носіями соціально-трудових відносин є власники робочої сили (волонтери), виконавцями – організатори волонтерського руху (волонтерські організації). Виразниками соціально-трудових відносин є державні органи всіх гілок влади, які покликані втілювати в життя програми державної політики (рис. 1). Механізми державного управління пов’язують ці складові з метою адміністративного та економічного впливу на волонтерів і волонтерські організації, для чого застосовується трудове, господарське та пенсійне законодавство, оподаткування, пільгове кредитування, санкції та штрафи тощо.

Об’єкти механізмів державного управління НФЗ «волонтерство» – це ситуації, явища та умови соціально-економічного життя, фази процесу відновлення робочої сили волонтерів, соціально-трудові відносини у волонтерському русі з їх труднощами, проблемами, суперечностями, якими потрібно управляти для підтримки соціальної стабільності суспільства.

НФЗ  «волонтерство»

 
  

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Принципова структура НФЗ «волонтерство»

 

Автор розглядає в якості основних об’єктів механізмів державного управління НФЗ «волонтерство» соціально-трудові відносини волонтерів і волонтерських організацій: охорону праці, реєстрацію, соціальне забезпечення, підготовку та перепідготовку; регулювання пропозиції робочої сили та робочих місць НФЗ «волонтерство»; розподіл і перерозподіл робочої сили волонтерів тощо.

Управління НФЗ «волонтерство» – це державне управління, а механізми державного управління – це система базисних принципів, методів, методик, способів та засобів їх реалізації державними органами діяльності НФЗ «волонтерство» в цілому й їх окремих сфер як взаємозалежних складових, кожен з яких діє як функція цілого.

Системний підхід до державного управління НФЗ «волонтерство» сприяє пошуку конкретних механізмів державного управління для створення цілісності системи державного адміністрування, тобто діяльності державних службовців щодо здійснення громадської політики [4], в т.ч. НФЗ «волонтерство», і виявлення її типології. Реалізація пошуку пов’язана з труднощами, тому що для дослідження необхідно науково обгрунтувати можливість подання складових системи механізмів як логічно однорідних, що допускають безпосереднє порівняння та зіставлення утворень.

НФЗ «волонтерство», як складний об’єкт, допускає багаторівневу декомпозицію. При цьому критерієм є вилучення одиниці аналізу, якою для мети поточного дослідження може бути волонтерська акція (за аналогією, наприклад, з товаром в економічних процесах або роботою з відновлення туристсько-рекреаційних територій) [5].

Системний підхід є методологічною основою для системного аналізу – наукового методу пізнання, що являє собою послідовність дій з встановлення структурних зв’язків між змінними або складовими досліджуваної системи. Системний аналіз використовує низку системних методів і процедур: абстрагування та конкретизацію, аналіз та синтез, індукцію та дедукцію, формалізацію та конкретизацію, композицію та декомпозицію, структурування та реструктуризацію, алгоритмізацію та моделювання, кластеризацію та класифікацію, експертне оцінювання та ін. Центральної процедурою в системному аналізі є побудова узагальненої моделі (або комплексу моделей), що відбиває всі чинники реальної ситуації, які можуть виникнути в процесі здійснення рішення (рис.2).

Модель, яка отримана, має бути придатна для дослідження та виявлення результатів застосування альтернатив рішень державних органів, для порівняння витрат ресурсів за кожним з них, оцінки чутливості моделі до різних зовнішніх впливів.

В аналізі сутності механізмів державного управління НФЗ «волонтерство» простежуються два методологічних підходи – діалектичний та функціональний. Діалектичний підхід – використання об’єктивно зумовлених, науково розроблених, практично перевірених й найбільш ефективних в умовах функціонування механізмів державного управління НФЗ «волонтерство» діалектичних принципів дослідження [6].

Модель оцінки волонтерських акцій

 

 

 

                                    

Рис. 2. Комплекс моделей НФЗ «волонтерство»

 

Зокрема, принципів об’єктивності: фактологічного та результатів дослідження, побудови гіпотез; руху та розвитку, коли соціально-трудові відносини НФЗ «волонтерство» розглядаються з урахуванням їх функціонування та зміни якості, збільшення життєздатності, пристосування до умов; суперечливості, що включає в себе оцінку альтернатив рішень державних органів та зв’язків складових НФЗ «волонтерство»; науковості, що проявляється в створенні можливості прогнозування впливу механізмів державного управління волонтерським рухом на соціум; можливості перевірки практикою; взаємодії, що вимагає врахування різномаття зв’язків, їх системності, багатоваріантності; цілісності, тому що НФЗ «волонтерство» існують тільки в рамках певної цілісності, межі якої треба знайти; відносності як розумінні і виявленні обмежень, етапів дослідження, порівняльної оцінки результатів прийняття рішень державними органами, умов їх використання та обліку, що дозволяє формулювати критерії відбору рішень; генетичної та історичної визначеності, тому що НФЗ «волонтерство» має розглядатися з позицій її походження, етапів існування, ланцюжків змін та історичних тенденцій, а саме: взаємин спільних та власних, якості та кількості, цілого та часток, принципів комплексності, системності, розвитку та ін. Діалектичний підхід дозволяє розглядати НФЗ «волонтерство» як сукупність її соціально-трудових відносин, які знаходяться в постійному розвитку.

Функціональний підхід – це засіб для виявлення істотних сторін механізмів державного управління НФЗ «волонтерство», їх особливої ​​природи, витоки якої знаходяться в сфері відносин об’єкт – середовище [7]. Функціональний підхід є основою методу моделювання механізмів державного управління НФЗ «волонтерство» та їх розвитку. Він необхідний при осмисленні інформаційних явищ в НФЗ «волонтерство» і лише в його рамках можна виявити просторово-часові особливості волонтерського руху та поведінки окремих волонтерів. Виходячи з функціональних зв’язків і технології руху робочої сили волонтерів, механізми державного управління НФЗ «волонтерство» можуть розглядається її як форму функціонування особистого чинника виробництва, розвитку людського капіталу, залучення вільного часу населення, що не використовується суспільством, та ін.

Органічно доповнюючи один одного, обидва підходи дозволяють багатопланово аналізувати сутність механізмів державного управління НФЗ «волонтерство» як організаційно-економічної форми функціонування робочої сили волонтерів в ринковій економіці. Дослідження соціально-трудових відносин дають змогу глибше зрозуміти функціональну залежність явищ і процесів НФЗ «волонтерство», виявити і пізнати їх глибинні інтереси, потреби і відносини, доповнити отриману інформацію знаннями щодо можливості застосування конкретних механізмів державного управління НФЗ «волонтерство», дозволяють отримувати кількісну оцінку ситуації як основу для дії механізмів державного управління.

Доповнення їх кластерним підходом засновано на працях М. Портера, за визначенням якого «кластер – це група географічно взаємопов’язаних компаній-сусідів та пов’язаних з ними організацій, що діють в певній сфері, яка характеризуються спільністю діяльності, та взаємодоповнюють один одного» [8]. Портер виділяє кілька функцій, які виконують кластери в економічному розвитку будь-якої країни: є критичними двигунами в економічній структурі національної та регіональної економіки; визначають фундаментальні завдання в національних або регіональних умовах ведення бізнесу; забезпечують новий спосіб мислення в сфері економіки і зусиль з розвитку її організації.

Національними особливостями механізмів державного управління НФЗ «волонтерство», з зору кластерного підходу, є: відсутність однозначності в складі засобів кластерної політики, які єдині тільки в країнах-учасницях однієї волонтерської акції; різноманіття методів забезпечення кластерного підходу, які визначаються національними особливостями, та прийнятої концепції; відмінність політики держав у використанні кластерного підходу, які розрізняються за ступенем втручання державних органів в процес кластеризації; слабка розробленість методичних основ використання кластерного підходу в регіонах.

Механізми державного управління НФЗ «волонтерство» в кластерному підході (рис. 3) проявляється в: своєчасної реакції на потреби волонтерського кластера в комерційному, географічному та історичному контекстах; посилення ролі основних факторних умов (до ролі шансу включно), які можуть бути успішно застосовані при зосередженні зусиль і коштів державних органів на створення робочих місць волонтерів, їх навчання і перепідготовку; різноманітність підходів до механізмів державного управління; упереджувальному наданні необхідної інфраструктури для розвитку волонтерських кластерів; підтримки волонтерських організацій як ядер кластера. Механізми державного управління мають забезпечувати безпеку соціально-трудових відносин НФЗ «волонтерство», сприяти виникненню навколо волонтерських організацій руху волонтерів та формуванню нових волонтерських організацій.

 

НФЗ «волонтерство»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3. Принципова схема державного управления НФЗ «волонтерство» в рамках волонтерського кластера

 

 

Структурно-функціональний аналіз дозволяє розкрити переважного регуляторний характер дії механізмів державного управління НФЗ «волонтерство», зокрема, встановити зв’язки між структурою відносин та державними регуляторами їх системи як в цілому, так й окремими її складовими.

Висновок. В процесі дослідження представлено методологію і вирішені науково-практичні завдання створення механізмів державного управління НФЗ «волонтерство». Основні висновки і результати досліджень зводяться до наступного:

державні органи всіх гілок влади є виразниками соціально-трудових відносин НФЗ «волонтерство», в яких вони виконують переважно регулюючі функції;

результати застосування системного, функціонального і кластерного підходів до механізмів державного управління НФЗ «волонтерство» характеризуються низкою особливостей, визначених специфікою волонтерської діяльності.

Список використаних джерел

  1. Крапивина Г.А. Методологические аспекты добровольчества: проблемы формирования и развития рынка труда. Проблемы рынка труда и формирования трудовых ресурсов. Материалы междунар. научн.-практич. конф., г. Москва, 17 декабря 2010 г. М.: ООО «НИПКЦ Восход –А», 2010. 288 с. С. 70-88.
  2. Щекова Е. Добровольческие трудовые отношения: основные определения. Человек и труд. 2003. №4. С. 32-33.
  3. Крапівіна Г.О. Методологічні аспекти добровольчества: проблеми соціально-трудових відносин та ринку праці. Наук. журнал «Економічний вісник Донбасу». Луганськ: вид-во ДЗ «Луганський нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка», 2011. №1(23). С.148-158.
  4. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах запада: США, Великобритания, Франция, Германия. М.: Издательская корпорация «Логос», 2001. — 200 с.
  5. Борецька Н.П., Крапівіна Г.О.. Баранов Д.О. Механізми прийняття рішень органами державного управління з розвитку туристсько-рекреаційних територій. Донецьк: ТОВ «Східний видавничий дім», ДІРСП, 2011. 247 с.
  6. Коротков Э.М. Исследование систем управления. М.: Издательско-консалтинговая компания «ДеКА», 2000.
  7. Марков Ю.Г. Функциональный подход в современном научном познании. Новосибирск: Наука, 1982.
  8. Портер М. Конкуренция. М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 608 с.

References

  1. Krapivina G. Metodologychesky aspekts dobrovolchestva: problems formyrovanya y razvytya rynka truda. Problems rynka truda y formyrovanya trudovych resursov. Materyals mezhdunar. nauchn.-praktych. konf., Moskva, 17.12.2010. M.: OOO «NIPKC Voschod –A», 2010. 288 s. S. 70-88.
  2. Shhekova E. Dobrovolchesky trudovy otnoshenya: osnovnye opredelenya. Chelovek y trud. 2003. #4. S. 32-33.
  3. Krapivina G. Metodologichni aspekty dobrovolchestva: problemy socialno-trudovych vidnosyn ta rynku praci. Nauk. zhurnal «Ekonomichny visnyk Donbasu». Lugansk: vyd-vo DZ «Lugansky nac. un-t im. T. Shevchenka», 2011. #1(23). S.148-158.
  4. Vasylenko I. Admynystratyvno-gosudarstvennoe upravlenye v stranax zapada: SShA, Velykobrytanya, Francya, Germanya. M.: Izdatelskaya korporacya «Logos», 2001. — 200 s.
  5. Boreczka N., Krapivina G., Baranov D. Mechanizmy prynyatya risheny organamy derzhavnogo upravlinya z rozvytku turystsko-rekreacijnych terytorij. Doneczk: TOV «Schidny vydavnychy dim», DIRSP, 2011. 247 s.
  6. Korotkov E. Issledovanye system upravlenya. M.: Izdatelsko-konsaltyngovaya kompanya «DeKA», 2000.
  7. Markov Y. Funkcyonalny podchod v sovremennom nauchnom poznanyy. Novosybyrsk: Nauka, 1982.
  8. Porter M. Konkurencya. M.: Izdatelsky dom «Vylyams», 2005. – 608 s.

 

Крапівіна Г.О., кандидат наук з державного управління, доцент, здобувач Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України

87513, м. Маріуполь, вул. Карпінського, 58

Email: galina3910@gmail.com

 

Krapivina Galina, Candidate of Public Administration, Associate Professor, Applicant of the Institute of Personnel Training of the State Employment Service of Ukraine

87513, m. Mariupol, st. Karpinskogo, 58

Email: galina3910@gmail.com

 

Цитування: Крапівіна Г. О. Методологія дослідження механізмів державного управління нестандартними формами зайнятости (на прикладі волонтерства) // Державно-управлінські студії. – 2018. – № 6 (8). – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла: 08.05.2018.

Схвалено до друку: 21.05.2018.

 

Citation: Krapivina G.O. Methodology of the study of mechanisms of state management of non-standard forms of employment (for example, volunteering), Derzhavno-upravlinski studii, vol. 6 (8), available at: ________.

Article arrived: 08.05.2018.

Accepted: 21.05.2018.