НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОМПЕТЕНТНІСНИЙ МОНІТОРИНГ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

      Невід’ємною складовою державної політики України, що спрямована на захист інформаційних ресурсів держави та інформації з обмеженим доступом, є підготовка фахівців у сфері захисту інформації та інформаційної безпеки.

      У статті розглянуто питання про необхідність впровадження науково-педагогічного компетентністного моніторингу при підготовці фахівців в області інформаційної безпеки. В роботі розглянуто науково-методологічні аспекти та особливості підготовки фахівців у галузі інформаційної безпеки. Досліджено профіль освітньо-професійної програми підготовки фахівця за спеціальністю  «Кібербезпека». Проведені дослідження спрямовані на поліпшення навчально-виховного процесу підготовки фахівців в області інформаційної безпеки та збереження кадрових науково-педагогічних працівників у вищому навчальному закладі за умов змін чисельності викладачів.

      An integral part of the state policy of Ukraine aimed at protecting the state’s information resources and information with limited access is the training of specialists in the field of information and information security. The article considers the necessity of introduction of scientific and pedagogical competence monitoring in the training of specialists in the field of information security. The article deals with the scientific-methodological aspects and peculiarities of the training of specialists in the field of information security. The profile of the educational-professional training program specializing in the field of “Cyber Security” is researched. The conducted researches are directed on improvement of educational and educational process of training specialists in the field of information security and preservation of personnel scientific and pedagogical workers in higher educational institutions in the conditions of changes in the number of teachers.

      Ключові слова: науково-педагогічний компетентностний моніторинг, підготовка, фахівці, інформаційна безпека, науково-педагогічні працівники.

      Keywords: scientific and pedagogical competence monitoring, training, experts, information security, research and teaching staff.

      Постановка проблеми. Однією з найважливіших задач сучасності є боротьба з комп’ютерною злочинністю та кібертероризмом. Спектр злочинців у сфері інформаційних технологій варіюється від Інтернет-фальсифікації до потенційно небезпечної діяльності, такої як електронний спінінг та підготовка до терактів. Протидію росту злочинів у сфері інформаційних технологій може забезпечити грамотна політика підготовки національних кадрів у сфері інформаційної безпеки.

      Невід’ємною складовою державної політики України, що спрямована на захист інформаційних ресурсів держави та інформації з обмеженим доступом, є підготовка фахівців у сфері захисту інформації та інформаційної безпеки. Завдання підготовки спеціалістів є актуальним ще й тому, що в даний час досить вільно розповсюджуються друковані видання, в яких описуються технології здійснення комп’ютерних злочинів.

      Аналіз останніх досліджень і публікацій. В роботі [1] розглянуто науково-методологічні аспекти підготовки фахівців у галузі інформаційної безпеки. Проте, в роботі не надається належна увага моніторингу вимог до компетентності спеціаліста в області інформаційної безпеки.

      Основу підготовки фахівців у галузі інформаційної безпеки складають нормативно-правові документи [2, 3], що діють в Україні. Одною з основних загроз національній безпеці держави в науково-технічній сфері є зниження рівня підготовки висококваліфікованих наукових та інженерно-технічних кадрів [2].  Одним з основних напрямів державної політики в сфері технічного захисту інформації є підготовка кадрів у сфері технічних систем захисту інформації [3].

      В Україні підготовка фахівців у галузі захисту інформації у закладах вищої освіти проводиться за наступними напрямками та спеціальностями, що визначені в освітньо-професійних  програмах [4], та відображені в табл.1.

Таблиця 1

Профіль освітньої-професійної програми (фрагмент)

      Для своєчасної адекватної реакції на виклики “сучасної комп’ютерної злочинності” перед системою вищої освіти держави виникає необхідність підготовки фахівців у сфері захисту інформації та інформаційної безпеки. Підвищення науково-педагогічної компетенції передбачає проведення моніторингу вимог до спеціаліста, що забезпечує актуальність досліджень.

      Мета статті. Дослідити особливості впровадження науково-педагогічного компетентного моніторингу підготовки фахівців у галузі інформаційної безпеки.

      Виклад основного матеріалу. Матеріал статті є результатом досліджень, які проводилися та проводяться в рамках наукових програм: Національна доктрина розвитку освіти в Україні [5]; Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) [6]; Закон України “Про вищу освіту” [7]; “Основні наукові напрями та найважливіші проблеми фундаментальних досліджень у галузях природних, технічних та гуманітарних наук на 2009-2013 роки” [8], які націлені на вирішення проблем професійної підготовки вчених.

      Аналіз навчальних планів та освітньо-професійних програм у галузі інформаційні технології, спеціальності 125 «Кібербезпека», стану наукової та навчально-педагогічної діяльності дозволяє відзначити високий рівень підготовки фахівців та професіоналів у таких навчальних закладах: Національний технічний університет України (НТУУ) “КПІ” імені Ігоря Сікорського, Національний авіаційний університет (НАУ), Державний університет телекомунікацій (ДУТ), Харківський державний технічний університет радіоелектроніки.

      До переваг системи підготовки в області захисту інформації можна віднести [1]:

• наявність центрів підготовки фахівців та професіоналів з інформаційної безпеки в закладах НТУУ “КПІ”, НАУ, ДУТ, що отримали визнання в Україні та за кордоном);
• встановлення науково-педагогічних контактів із закордонними центрами підготовки.

      До недоліків підготовки можна віднести наступне [1]:

• відсутність чіткої стратегії підготовки кадрів з інформаційної безпеки;
• в програмах підготовки недостатньо відображені питання інформаційного протиборства, тактики та стратегії інформаційної війни, вплив інформаційних технологій на людину;
• в програмах курсу на інформаційну безпеку недостатньо відображені правові аспекти захисту інформації, зокрема: не розглядаються технології дослідження кіберзлочинних методів протидії комп’ютерній злочинності та психологічні аспекти діяльності хакерів;
• низька якість профвідбору молоді в навчальних закладах;
• низький рівень навчальної роботи зі студентами.

      Для створення рекомендацій по вдосконаленню підготовки фахівців у галузі інформаційної безпеки виділяються три напрямки оптимізації діяльності учасників навчального процесу: навчально-методичне; учбово-виховне; організаційно адміністративне.

1. Концепція вдосконалення навчально-методичного процесу в галузі передбачає вирішення наступних завдань:

• формування правової культури в області інформаційних технологій; корекції існуючих навчальних програм;
• введення нових навчальних дисциплін.

      Для відображення сучасних досягнень у сфері захисту інформації необхідно один раз на рік переглядають зміст спеціальних учбових дисциплін

2. Однією з важливих умов підвищення якості учбово-виховної підготовки фахівців у галузі є формування високих етичних якостей у студентів. Недостатня увага до людського фактору, є більш значною небезпекою, ніж використання новітніх технічних засобів для отримання конфіденційної інформації.
3. Ефективна реалізація організаційно адміністративного навчального та навчально-методичного напрямів можлива лише при відповідній організації роботи всього навчального закладу, що потребує особливого контролю діяльності комерційних навчальних закладів. Оскільки не всі ВНЗ мають налаштовану систему моніторингу, особливо тих ВНЗ, які здійснюють підготовку на комерційній основі.

      Основні вимоги до фахівців у галузі інформаційної безпеки [4] формуються та представлені на рис. 1.

Рис. 1. Загальні вимоги до спеціаліста в області інформаційної безпеки

      Крім вимог до фахівця, які необхідні для успішного виявлення та усунення проблем безпеки, в системі повинен бути зворотній зв’язок. Зворотній зв`язок виконує коригуючу функцію для відображення сучасних досягнень в області захисту інформації. Для цього організаційно-адміністративний механізм повинен давати сигнал навчально-методичному забезпеченню на коригування існуючих навчальних програм або введення нових навчальних дисциплін. Одночасно сигнал поступає і на навчально-виховний блок. Навчально-методичне забезпечення має відображати сучасні досягнення в області захисту інформації, це накладає умови своєчасного корегування, яке в даний час  здійснюється один раз на рік при корегування програм навчальних дисциплін. При цьому, зміст навчальної програми навчальних дисциплін дозволяється коригувати провідному викладачу в межах 15 – 20%.

      Таким чином, для своєчасного корегування вимог, програм навчальних дисциплін, робочих програм навчальних дисциплін, методичних розробок у вищому навчальному закладі (ВНЗ) повинна функціонувати ефективна система науково-педагогічного моніторингу. Система науково-педагогічного моніторингу ВНЗ націлена на відстеження (моніторинг) науково-педагогічної складової забезпечення професійної підготовки спеціалістів інформаційної захисту.

      Авторами [9] відзначено низький рівень моніторингу потреб спеціальностей на ринку праці. Як наслідок ВНЗ, особливо комерційні форми власності, насичують ринок праці своїми спеціалістами і не достатньо  цікавляться їх рівнем та підготовкою.

      Розглянемо наукову складову системи науково-педагогічного компетентного моніторингу ВНЗ, як частину освітньої концепції підготовки фахівців у галузі інформаційної безпеки. Структура освітньої концепції підготовки фахівця в області інформаційної безпеки на основі науково-педагогічної компетенції представлена на рис. 2. Наукова складова передбачає безперервне спостереження змін у сфері інформаційної безпеки, а також виникаючих нових вимог до фахівців (бакалавр, спеціаліст, магістр). Реакція на дані зміни буде відображена в навчально-виховному процесі. Це позитивно впливає на якість навчання спеціалістів. Тобто, науково-технічна діяльність ВНЗ спрямована на проведення науково-дослідних робіт, які сприяють створенню нових засобів і комплексів в області інформаційної безпеки.

Рис. 2. Структура освітньої концепції підготовки фахівця в області інформаційної

безпеки на основі науково-педагогічної компетенції

      Результати будуть використані:

• в навчально-виховному процесі;
• при корекції вимог, висунутих до спеціалістів інформаційної безпеки;
• при корекції навчальної програми та робочої програми навчальних дисциплін з підготовки спеціалістів інформаційної безпеки.

      Наступним аспектом має бути залучення навчального процесу наукових установ ВНЗ, в наукових установах магістри будуть направлятися для придбання практичних навичок, необхідних для успішного вирішення завдань захисту інтересів держави в кіберпросторі. Для успішної реалізації підготовки магістрів кібернетичного захисту ВНЗ повинен мати власну наукову установу або зв’язки з науковими установами, тим самим забезпечивши виконання всіх вимог по підготовці магістрів.

      Спеціалісти в галузі інформаційної безпеки отримують базові знання та уміння на заняттях у ВНЗ. Завдання, яке покладається на наукові установи в навчально-виховному процесі – це придбання магістрами практичних навичок проведення наукових теоретичних досліджень.

      Розподіл навчального навантаження затверджується на засіданні кафедри, деканату та погоджується з навчальною частиною закладу. Для планування та обліку методичної, наукової, організаційної, навчальної роботи Вченою радою ВНЗ затверджуються норми часу, які виходять з 1548 годин річного загального навантаження та встановлюються такі обсяги та види робіт:

,

      де – учбове навантаження – відповідно до посади викладача; – методична робота – 10 – 15%, – наукова – 15 – 20%, – організаційна – 5 – 12%, – культурно-виховна  – 5 – 8% від загальної навантаження після виведення з нього навчального навантаження. Такий розподіл обліку часу на навантаження науково-педагогічних працівників призводить до необхідності скорочення педагогічних посад [10].

      Положення про планування та облік навантажень науково-педагогічних працівників передбачає в окремих випадках зміну обсягу навантаження за дорученням кафедр, узгоджені з деканом, навчальним відділом та підписаним проректором з навчальної та наукової роботи. Цей пункт Положень дозволяє вирішити проблему збереження кадрів науково-педагогічних працівників у ВНЗ. Тому пропонуємо на науково-обґрунтованій основі здійснити перерозподіл загального річного навантаження в процентному відношенні до методичної, наукової, та інших видів робіт.

      Основним документом, в якому формально відображається навчальна, методична, наукова, організаційна та виховна робота викладача ВНЗ протягом навчального року, є його індивідуальний план. На засіданні кафедри необхідно розглянути індивідуальний план викладача, посада якого підлягає скороченню в новому навчальному році. При погодженні викладача на підставі рішення кафедри в індивідуальний план вводяться пропозиції щодо розподілу загальної навантаження на майбутній навчальний рік. Результат погоджується з навчальним відділом ВНЗ. Варто зауважити, що для збереження безперервного педагогічного стажу і запобігання втрати педагогічної майстерності пропонуємо включити обов’язковий мінімальний обсяг навчального навантаження 36 годин. За узгодженням частина науково-педагогічних працівників перекладається на варіативну роботу.

      Перехід кафедри на варіативну роботу пропонується здійснюватися за розпорядженням ректора ВНЗ. Одночасно буде віддаватися наказ ВНЗ на відкриття ініціативних науково-інформаційних розділів (НІР), які матимуть безпосередній зв’язок з навчальним процесом ВНЗ. Кластер науково-педагогічних працівників буде здійснювати моніторинг вимог при підготовці фахівців у галузі інформаційної безпеки. Результати будуть відображені в річному звіті про НІР і враховані при плануванні навчального процесу на майбутній рік, а також при коригуванні робочої програми навчальної дисципліни. Результати моніторингу узгоджуються кафедрою при підготовці науково-методичних розробок. Такий підхід дозволяє науково обґрунтувати облік годин навантаження науково-педагогічним працівникам з числа кластерів.

      Висновки. Дослідження особливостей впровадження науково-педагогічного компетентного моніторингу підготовки фахівців у галузі інформаційної безпеки показали, що:

• в даний час доцільно доповнити освітньо-професійні програми у галузі інформаційні технології дисциплін по нормативно-правовій базі інформаційних технологій та стратегії та тактики інформаційної війни;
• при оптимізації навчальної роботи у галузі інформаційної безпеки необхідно враховувати людський фактор шляхом удосконалення варіативної частини навчання.

Список використаних джерел:

1. Маклаков Г. Научно-методологические аспекты подготовки специалистов в области информационной безопасности [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.crime-research.ru.
2. Концепція (основи державної політики) Національної безпеки України. Схвалена Постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 року N 3/97-ВР.
3. Постанова КМ України від 08.10.1997 № 1126 „Про затвердження Концепції технічного захисту інформації в Україні”.
4. Постанова КМ України від 27.08.2010 № 787 „Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра”. Офіційний вісник України від 13.09.2010 — 2010 р., № 67, стор. 26, стаття 2406, код акту 52638/2010.
5. Національна доктрина розвитку освіти в Україні (затверджена Указом Президента України 17 квітня 2001 р., №327/2002). – К., 2002.
6. Державна національна програма „Освіта” („Україна ХХІ століття”). – К.: Райдуга, 1991. – 61 с.
7. Закон України „Про вищу освіту” // Законодавство України, документ 1556-VII, чинний, поточна редакція. Редакція від 01.01.2019, підстава – 2443-VIII, 2300-VIII.
8. Основні наукові напрями та найважливіші проблеми фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009–2013 роки. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України від 26.11.2009 №1066/609. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.05.2010 №337/17632.
9. Козубцов И. Н., Козубцова Л. С., Гаянова И. В. Проблема согласование отдельной потребности рынка труда Украины с дополнительным профессиональным образованием. [Електронний ресурс] // Научный электронный архив академии естествознания. Режим доступу URL: http://www.econf.rae.ru/pdf/2011/11/700.pdf.
10. Козубцов І. М., Козубцова Л. С., Козубцов М. К. Проблема збереження кадрових науково-педагогічних працівників у вищій військовій освіті України. // Повышение качества, надежности и долговечности технических систем и технологических процессов: Сборник трудов VIIІ Международной научно-технической конференции, 5 – 12 декабря 2009 г., г. Хургада, (Египет). – Хмельницкий: Хмельницкий национальный университет, 2009. – С. 183 – 186. (укр., рус., англ.). – 978-966-330-076-4.

References

1. Maklakov G. Nauchno-metodologicheskiye aspekty podgotovki spetsialistov v oblasti informatsionnoy bezopasnosti [Elektronnyy resurs]. – Rezhim dostupu: http://www.crime-research.ru.
2. Kontseptsiya (osnovy derzhavnoyi polityky) Natsionalʹnoyi bezpeky Ukrayiny. Skhvalena Postanovoyu Verkhovnoyi Rady Ukrayiny vid 16 sichnya 1997 roku N 3/97-VR.
3. Postanova KM Ukrayiny vid 08.10.1997 № 1126 „Pro zatverdzhennya Kontseptsiyi tekhnichnoho zakhystu informatsiyi v Ukrayini”.
4. Postanova KM Ukrayiny vid 27.08.2010 № 787 „Pro zatverdzhennya pereliku spetsialʹnostey, za yakymy zdiysnyuyetʹsya pidhotovka fakhivtsiv u vyshchykh navchalʹnykh zakladakh za osvitnʹo-kvalifikatsiynymy rivnyamy spetsialista i mahistra”. Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny vid 13.09.2010 — 2010 r., № 67, stor. 26, stattya 2406, kod aktu 52638/2010.
5. Natsionalʹna doktryna rozvytku osvity v Ukrayini (zatverdzhena Ukazom Prezydenta Ukrayiny 17 kvitnya 2001 r., №327/2002). – K., 2002.
6. Natsionalʹna doktryna rozvytku osvity v Ukrayini (zatverdzhena Ukazom Prezydenta Ukrayiny 17 kvitnya 2001 r., №327/2002). – K., 2002.
7. Zakon Ukrayiny „Pro vyshchu osvitu” // Zakonodavstvo Ukrayiny, dokument 1556-VII, chynnyy, potochna redaktsiya. Redaktsiya vid 01.01.2019, pidstava – 2443-VIII, 2300-VIII.
8. Osnovni naukovi napryamy ta nayvazhlyvishi problemy fundamentalʹnykh doslidzhenʹ u haluzi pryrodnychykh, tekhnichnykh i humanitarnykh nauk na 2009–2013 roky. Zatverdzheno nakazom Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny, Natsionalʹnoyi akademiyi nauk Ukrayiny vid 26.11.2009 №1066/609. Zareyestrovano v Ministerstvi yustytsiyi Ukrayiny vid 19.05.2010 №337/17632.
9. Kozubtsov I. N., Kozubtsova L. S., Gayanova I. V. Problema soglasovaniye otdel’noy potrebnosti rynka truda Ukrainy s dopolnitel’nym professional’nym obrazovaniyem. [Yelektronniy resurs] // Nauchnyy elektronnyy arkhiv akademii yestestvoznaniya. Rezhim dostupu URL: http://www.econf.rae.ru/pdf/2011/11/700.pdf.
10. 10. Kozubtsov I. M., Kozubtsova L. S., Kozubtsov M. K. Problema zberezhennya kadrovykh naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv u vyshchiy viysʹkoviy osviti Ukrayiny. // Povyshenye kachestva, nadezhnosty y dolhovechnosty tekhnycheskykh system y tekhnolohycheskykh protsessov: Sbornyk trudov VIII Mezhdunarodnoy nauchno-tekhnycheskoy konferentsyy, 5 – 12 dekabrya 2009 h., h. Khurhada, (Ehypet). – Khmelʹnytskyy: Khmelʹnytskyy natsyonalʹnyy unyversytet, 2009. – S. 183 – 186. (ukr., rus., anhl.). – 978-966-330-076-4.