сторінка

      В статті досліджуються сучасні тенденції розвитку електронного урядування в Німеччині. Особлива увага приділена вирішенню проблем координації впровадження електронного урядування на місцевому, регіональному та державному рівнях. Відзначається важлива роль в цьому процесі Ради з планування інформаційних технологій – центрального органу федерального співробітництва в галузі інформаційних технологій. Ґрунтовно аналізуються основні цілі та напрями діяльності Національної стратегії електронного урядування Німеччини, які мають досягатися і вирішуватися Радою з планування інформаційних технологій. Вона створює основу для спільної стратегічної орієнтації федеральних, державних та місцевих органів влади на подальший розвиток електронного урядування з метою забезпечення сумісності та економічної ефективності. Наголошується на доцільності використання досвіду Німеччини в Україні для налагодження ефективної координації між місцевими, регіональним та національним рівнями розвитку електронного урядування в Україні.

        The article explores the current trends of development of e-governance in Germany. Special attention is paid to the solution of problems of coordination of the implementation of e-governance at the local, regional and State levels. Notes the important role in this process of information technology planning is the central organ of the Federal cooperation in the field of information technology. Thoroughly analyzed the main objectives and activities of the National Strategies of E-governance, which have achieved and be addressed by the Council of the IT-planning. It creates a basis for common strategic orientation of federal, State and local authorities on the further development of e-governance in order to ensure compatibility and economic efficiency. Notes on the appropriateness of using the experience of Germany in Ukraine to establish effective coordination between local, regional and national levels, the development of e-Governance.

       Ключові слова: електронне урядування, електронне урядування на місцевому рівні, електронна участь, електронні послуги, Рада з планування інформаційних технологій, Національна стратегія електронного урядування.

     Keywords: e-Governance, e-Governance at local level, e-participation, electronic services, Council of the IT-planning, National Strategies of E-governance.

       Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку електронного урядування в Україні особливої уваги потребує аналіз кращих зарубіжних практик впровадження електронного урядування на місцевому рівні. Саме на місцевому рівні є можливість надавати якісні послуги громадянам і бізнесу, залучати їх до процесу вироблення і прийняття управлінських рішень, перетворити громадян на активних учасників всіх процесів, які відбуваються на рівні міста, села, об’єднаної територіальної громади тощо. Електронне урядування наближає владу до громадян, усуваючи всі бюрократичні перепони, корупційні ризики та неякісне обслуговування.

       Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В Україні спостерігається інтенсивний розвиток електронного урядування не лише на загальнодержавному, але й на місцевому рівнях. Київ, Львів, Дніпро, Вінниця – незмінні лідери серед українських міст з впровадження електронного урядування. Проте, в Україні все ще існує нерівномірність та неузгодженість розвитку електронного урядування на місцевому рівні. Це зумовлено насамперед різними рівнем розвитку ІТ-інфраструктури та готовністю застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для функціонування міста, надання якісних послуг мешканцям, залучення їх до процесів прийняття рішень місцевою владою, обізнаністю громадян і органів місцевого самоврядування щодо переваг електронного урядування тощо. Саме нерівномірність розвитку електронного урядування на місцевому рівні в Україні – є головною перешкодою ефективного його впровадження.

     Для вирішення цієї проблеми, в нагоді може стати досвід впровадження електронного урядування Німеччини, яка на початку 2000-х років мала найголовнішу перешкоду для розвитку електронного урядування – «різнорідний політичний ландшафт»: 16 федеративних штатів, понад 300 округів і 13000 муніципалітетів. Зокрема, функціонувало понад 7000 веб-сайтів, які жодним чином не узгоджувалися між собою [1]. Тому органи влади не мали можливості обмінюватися навіть електронними повідомленнями між собою на основі надійних, простих і безпечних каналів комунікації. У 2002 році німецьким урядом була схвалена Стратегія електронного урядування BundOnline 2005, завдяки якій були запроваджені: електронні послуги для громадян та бізнесу; загальна спільна інфраструктура; єдині спільні стандарти для федерального уряду, органів державної влади та муніципалітетів тощо. Важливу роль також мала реалізація ініціативи МЕДІА @ KOMM-передача [1], яка сприяла поширенню рішень уряду на місцеві та регіональні влади. Зокрема, двадцять трансферних комун на території Німеччини були об’єднані в загальну мережу електронного урядування, завдяки якій було розроблено та впроваджено на практиці понад 300 рішень для налагодження електронної взаємодії муніципалітетів з бізнесом і громадянами.

      Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. При реалізації статті 91 із Основного закону федеральні і державні уряди підписують IT договір про створення Ради з планування ІТ [2] , яка була заснована в квітні 2010 року, як центральний орган федерального співробітництва в галузі інформаційних технологій, та замінила попередні комітети «робочі групи державних секретарів для електронного уряду в федеральному та державному урядах» і «комітет співробітництва федерального уряду та урядів штатів для автоматизованої обробки даних», включаючи його підкомітети і стала їх правонаступницею.

     Завданнями Ради з планування інформаційних технологій є: координація федерального та державного співробітництва з питань інформаційних технологій; прийняття рішень щодо предметної та міждисциплінарної інтероперабельності ІТ та стандартів безпеки ІТ; контроль за проектами електронного урядування; планування і розробка – підключення до мережі федеральних і державних органів влади [3].

       Рада з планування інформаційних технологій є міждисциплінарним федеральним органом з контролю над ІТ у державному управлінні. Керівництво Ради щороку чергується між федеральним урядом та федеральними землями. Члени Ради з планування інформаційних технологій є відповідальними федерального уряду з інформаційних технологій та представниками федеральних земель, відповідальними за інформаційні технології, а також представниками місцевих стейкхолдерів та працівниками відділу захисту даних федеральних та місцевих влад.

     Співпраця між федеральним урядом та федеральними землями під керівництвом Ради з планування інформаційних технологій відбувається на всіх рівнях. Для вирішення нагальних питань формуються спільні робочі комітети, проектні групи, філії або координаційні центри, які, як правило, складаються з працівників федеральної, державної та місцевої влади. Рада з планування інформаційних технологій наглядає за виконанням рішень, наприклад, в питаннях: створення федеральної робочої групи; надання бюджетних коштів для проектів, заходів та програм; застосування стандартів інтероперабельності ІТ та стандартів безпеки ІТ у федеральних, державних та місцевих органах влади.

       Рішення Ради з планування інформаційних технологій є обов’язковими для федеральних і державних органів влади. Винятки – конституційно захищені, зокрема, за статтею 91с Основного закону, вони стосуються рішень з сумісності та стандартів безпеки. Муніципалітети представлені в Раді з планування інформаційних технологій консультативною участю місцевих зацікавлених організацій. Це дозволяє їм впливати на результати обговорень та представляти їх інтереси. Побажання муніципальних організацій враховуються в рішеннях федеральних урядів та урядів штатів. Так, зокрема, штат Берлін (який головував у Раді з планування інформаційних технологій у 2015 році) спеціально запросив муніципалітети та муніципальні асоціації взяти участь у засіданні робочої групи щодо вдосконалення електронного урядування в Німеччині та в підготовці проекту рішення Ради. Значна кількість громад скористалася цією можливістю, тому їх зауваження були включені до підсумків робочої групи та проектів рішень Ради.

       Метою даної статті є: аналіз сучасних тенденцій впровадження електронного урядування в Німеччині, в контексті координації цього процесу на місцевому, регіональному та державному рівнях.

           Виклад основного матеріалу дослідження. Рада з планування інформаційних технологій прийняла Національну стратегію електронного урядування (NEGS) у вересні 2010 року, яка ґрунтувалася на принципах федералізму, поділу влади, субсидіарності та місцевого самоврядування, враховувала економічні, соціальні та технологічні розробки, які впливають на процес прийняття управлінських рішень.

         Оновлена у 2015 році Національна стратегія електронного урядування [4] враховує розвиток інформаційних технологій, політичні події та попередній досвід, отриманий в результаті впровадження електронного урядування в Німеччині. При цьому вона відповідає стратегіям інших комітетів, таких як цифрова програма Федерального уряду 2014-2017 рр. та Національна геоінформаційна стратегія (NGIS).

До цілей Національної стратегії електронного урядування (NEGS) належать:

1. громадяни, як і компанії, повинні мати можливість вирішувати якомога більшу частину своїх проблем за допомогою місцевих контактних центрів, не залежно від місця і часу їх звернення;
2. органи влади мають працювати швидко, об’єднуючись на різних рівнях, з метою мінімізування адміністративного тягаря для громадян, бізнесу та органів державного управління. Наприклад, шляхом надання даних з широким посиланням (геодані) через Geodata Infrastructure Germany (GDI-DE). Електронне урядування запобігає бюрократії завдяки використанню сучасних технологій і тим самим оптимізує ефективність адміністративних дій;

1. громадяни та бізнес мають бути чітко поінформовані, які та як державні органи обробляють їх персональні дані, саме на цьому ґрунтується їх довіра та безпека електронного уряду;
2. громадяни мають брати активну участь у формуванні політичних поглядів та думок, а також у формуванні громадських завдань через електронні засоби масової інформації;
3. державна адміністрація повинна використовувати моделі співпраці з бізнесом та наукою при розробці та реалізації рішень електронного урядування та сприяти інноваційним бізнес-моделям, зокрема через онлайн-послуги та інформацію;
4. управління інформаційною безпекою повинне сприяти високому рівню ІТ-безпеки електронного урядування та гарантувати конфіденційність, цілісність та доступність даних.

       NEGS визначає основні цілі та задання, які мають досягатися і вирішуватися Радою з планування інформаційних технологій. Як модель для узгоджених дій за рахунок власної відповідальності, вона створює основу для спільної стратегічної орієнтації федеральних, державних та місцевих органів влади на подальший розвиток електронного урядування з метою забезпечення сумісності та економічної ефективності.

       Особливістю сучасного етапу впровадження електронного урядування у Німеччині є те, що Рада з планування інформаційних технологій дозволяє федеральним, державним та місцевим органам влади розробляти і втілювати власні проекти електронного урядування. Цей «ринок можливостей» щодо реалізації своїх власних проектів дозволяє обмін між проектами і сприяє їх ефективному розвитку. Метою створення бази даних є обмін думками про проекти та практику як з громадянами, так і між відповідними зацікавленими сторонами адміністрації. Кожен проект має бути представленим стратегічними та операційними цілями, а також етапами, витратами та поточним статусом на основі цільового каталогу Національної стратегії електронного урядування (NEGS).

           У своїх діях відносно електронного урядування уряди всіх рівнів у Німеччині мають керуватися наступними принципами:

• перевага для громадян, бізнесу та адміністрації;

         Доступ має надаватися всім потенційним користувачам послуги. Для того, щоб забезпечити широкий доступ до електронного урядування, необхідно реалізувати наступні напрямки діяльності:  

1. оптимізація пропозиції місцевих і часових послуг також з можливістю мобільного доступу;
2. оголошення пропозицій;
3. медіа грамотність громадян.

        Акцентується увага на важливості доступу без бар’єрів, а також зручності операцій. Забезпечуючи лише онлайн-послуги, федеральне, державне та місцеве самоврядування вже робить важливий внесок у доступність. Крім того, вони роблять свої послуги електронного урядування зручними та доступними, наскільки це можливо.

        Користувачі повинні мати легкий та безпечний доступ до адміністрації. Це передбачає, що громадяни та підприємства можуть легко, безпечно та різними способами спілкуватися (завдяки багатоканальному доступу) з адміністрацією. Прикладами федеральних, державних та місцевих органів влади є:

1. єдиний контактний центр відповідно до моделі Директиви ЄС про послуги;
2. єдиний орган;
3. надання електронних державних і корпоративних рахунків для послідовної і надійної ідентифікації відповідних громадян або компаній, які можуть бути використані для всіх федеральних, державних і місцевих органів влади;
4. огляд формальних вимог щодо доступу до управління та створення низькопорогового доступу там, де це можливо.

         Адміністративні питання мають бути вирішені в електронному вигляді через Інтернет, незалежно від місця та часу. Федеральні, державні та місцеві органи влади мають зробити це в межах своєї компетенції, юридично прирівняти електронне та паперове повідомлення та зменшити вимоги до написання та формальностей. Подальші напрями діяльності:

1. наскільки це можливо, загальне електронне здійснення адміністративних процесів федеральним урядом, федеральними землями та муніципалітетами;
2. мережею через стандартизовані відкриті інтерфейси та послуги інфраструктури;
3. безпечний електронний обмін даними та безпечне визначення провайдерів та користувачів відповідно до захисту даних;
4. Федеральний уряд і місцеві установи створюють правові, організаційні та технічні умови для відповідних процедур, спрямованих на компанії чи саму адміністрацію, з метою забезпечення виключно електронного супроводу. Що стосується розвитку суспільства, це також спрямовано на процедури, спрямовані на громадян (наприклад, у вищій освіті).

         Адміністрація має бути компетентною в електронному урядуванні. Напрями діяльності передбачають:

1. інтенсивний обмін досвідом між федеральним урядом, федеральними землями та муніципалітетами, координується Радою з планування інформаційних технологій;
2. розширення програм підготовки та підвищення кваліфікації в окремих сферах електронного урядування за участю дослідницьких та освітніх установ;
3. залучення та утримання працівників з високими навичками електронного урядування;
4. заохочення бажання змінюватися серед працівників при вирішенні організаційних та технічних нововведень;
5. цільова інформація про можливості та переваги електронного урядування в адміністрації.

1. прибутковість, ефективність та продуктивність;

     Ефективність та продуктивність включає в себе економічне, швидке та якісне виконання завдань адміністрацією. Процесні ланцюжки мають бути оптимізовані на всіх рівнях, орієнтовані на клієнта, а також оцифровані в усьому. Основними напрямами діяльності є:

1. створення управління міжгалузевим процесом, який визначає оптимізаційний потенціал з точки зору клієнта та реалізує його з відповідними адміністративними удосконаленнями;
2. перехресне застосування описових стандартів;
3. побудова послідовного та неформального електронного процесу закупівель та виставлення рахунків адміністрації з фінансуванням державних контрактів на їх оплату;
4. стандартний відбір вимог для вивчення потреб в письмовій формі.

     Співпраця між федеральним урядом, федеральними землями та муніципалітетами має регулярно підтримуватися ІТ. Повноваження адміністративних органів не мають бути перешкодою для ефективної співпраці.

Напрямами діяльності є:

1. впровадження та продовження порядку стандартизації міждисциплінарної інтероперабельності ІТ та стандартів безпеки ІТ для даних;
2. забезпечення безпечного обміну електронними файлами, процесами та документами;
3. використання сучасних платформ на базі ІТ, що забезпечують просторово відокремлене співробітництво в безпечних середовищах із загальним доступом до відповідних документів;
4. подолання існуючих бар’єрів для транскордонного електронного зв’язку та співпраці в Європі.

      Побудова ІТ має стати досить модульною та простою. Захищені та економічні процедури електронного урядування ставлять високі вимоги до контролюючих спеціалістів. Тому необхідні рішення, які є універсальними, легко адаптуються до змінених вимог, а також прості у використанні та адмініструванні. Ефективними заходами для цього є:

1. відповідна модулізація ІТ-систем. Необхідно стежити за тим, щоб рішення було максимально простим та масштабованим;
2. впровадження стандартів, забезпечення сумісності, а також забезпечення стандартизованих та максимально відкритих можливих інтерфейсів;
3. впровадження існуючих та створення нових спільних послуг («спільні послуги»);
4. забезпечення безпечного обміну електронними файлами, процесами та документами.

1. безпека інформації та конфіденційність;

      Електронне урядування має забезпечити захист даних, якщо хоче завоювати довіру громадян і підприємців. Це вимагає технологічних рішень у відповідності з попереднім рівнем техніки, відповідних організаційних заходів та співпраці з надійними постачальниками ІТ-послуг. Принцип економії даних повинен бути збережений.

     Гарантії забезпечення інформаційної безпеки мають бути адекватними та надійними. Небезпека кібератак, постійний розвиток і професіоналізація нападників та їх методи нападу призводять до зростаючої загрози інформаційній безпеці. Це впливає як на громадян, так і на економіку та адміністрацію. Зростаюче використання рівнів загальних комунікаційних та ІТ-процедур потребує гарантій усіх партнерів по комунікації.

      До напрямів діяльності належать:

1. охорона мережевої інфраструктури шляхом обов’язкового запровадження єдиних (мінімальних) стандартів безпеки, а також визначення та впровадження єдиних стандартів використання безпечних, сумісних із захистом даних та сумісних рішень;
2. подальший розвиток єдиного управління інформаційною безпекою відповідно до Положення про інформаційну безпеку Ради з планування ІТ;
3. спеціальна цільова група, інформація, тренінги та роз’яснення працівників державної служби з питань інформаційної безпеки.

    Слід запроваджувати технічні та організаційні заходи для забезпечення захисту даних, насамперед це стосується цілей безпеки доступності, конфіденційності, цілісність, прозорість. Орієнтація технічних та організаційних заходів на сучасні регуляторні цілі вимагає коригування правових, технічних та організаційних рамкових умов. Федеральне, державне та місцеве самоврядування мають діяти узгоджено. Напрями діяльності передбачають:

1. збір та обробку лише тих особистих даних, які необхідні для виконання відповідного адміністративного завдання. Слід сприяти анонімному або під псевдонімом використанню адміністративних послуг.
2. захист даних громадян та компаній має здійснюватися за допомогою технічних та організаційних заходів, що забезпечують єдиний, стандартизований рівень безпеки в адміністрації.
3. громадяни повинні мати прозорість оброблених даних про свою особу в державних установах, оскільки існує право на інформацію.

      Електронне урядування повинно мати здатність функціонувати навіть у кризових ситуаціях. До основних напрямів діяльності слід віднести:

• сприяння імплементації заходів, передбачених Національним планом захисту інформаційної інфраструктури у рамках проекту;
• впровадження вимог щодо наявності та заходів, спільно визначених між федеральним урядом, федеральними землями та муніципалітетами.

• прозорість та соціальна участь;

     Електронне урядування пропонує нові можливості зробити політичні та адміністративні процеси більш прозорими та дозволяти громадянам та компаніям брати участь у розробці та реалізації державних завдань.

     Слід заохочувати відкриті дані та свободу інформації. Свобода інформації та відкриті дані є важливими передумовами для прозорості та відстеження дій держави. Відкрита інформація з політики та адміністрування повинна бути доступною в стандартизованих та машиночитаних форматах без дискримінації у спосіб, який підходить для цільової групи та зручним способом для відповідних цільових груп – беручи до уваги аспекти захисту даних та аспекти безпеки.

       Має заохочуватися участь громадян та бізнесу, а саме:

1. інформаційні технології розширюють можливості громадян та підприємств для участі у формуванні політичних висновків, плануванні та прийнятті рішень, а також організації та здійсненні громадських завдань;
2. федеральна, державна та місцева влада повинні розвивати технічні можливості для участі;
3. важливо, щоб громадяни та компанії бачили, як їхня участь впливає на них. Результати участі, а також обробка цього, повинні бути зрозумілі.

1. сталість та стійкість;

      Майбутні інформаційні технології повинні пропонувати як інноваційні, так і стійкі рішення.

Федеральний уряд, землі та муніципалітети мають підтримувати інновації та готовність до змін через власні високопродуктивні та орієнтовані на клієнта послуги електронного урядування.

      Напрями діяльності:

1. адміністрація створює умови для інноваційних рішень. Це може включати спільне впровадження інноваційних проектів з промисловістю та наукою.
2. для того, щоб об’єднати необхідні компетенції з різних наукових дисциплін, федеральний уряд та землі беруть участь у сприянні науковому, міждисциплінарному дослідженню електронного урядування. Вони будуть звертати увагу на максимально широке та недискримінаційне просування фінансування.

    Вміст, основні послуги, додатки та інфраструктура повинні бути об’єднані та повторно використані. Вміст, який використовується для електронного урядування, базових послуг, програм та інфраструктури, буде надаватися в комплекті та надаватися іншим сайтам у рамках їх багаторазового використання.

     Напрями діяльності:

1. федеральні, державні та місцеві органи влади сприяють повторному використанню та комплектуванню у своїх відповідних сферах відповідальності та між собою;
2. повторне використання перевіряється на практиці (наприклад, у типових регіонах). Координуючи найкращі практики у відповідних сферах, закладено фундамент для ефективної передачі;
3. перевірка деяких функціональних, конфіденційність та особливостей безпеки компонентів ІТ незалежними третіми особами та сертифікація успішних випробувань за допомогою сертифікатів або печаток з дозволу полегшують повторне використання;
4. геодані надаються як послуги (геодані) та доступні через Інтернет.

     Е-урядування робить важливий внесок у екологічну стійкість. Електронне урядування допомагає скорочувати потреби в енергії та викиди СО2 серед постачальників та споживачів державних послуг, зокрема шляхом електронної оптимізації процесових ланцюгів, що сприяє екологічній стійкості.

    Для досягнення поставлених цілей, 20 травня 2015 року федеральний уряд Німеччини прийняв концепцію реорганізації федеральної інформаційної інфраструктури. Вона передбачає поступове злиття більш ніж 1300 центрів обробки даних та серверних кімнат федеральної адміністрації до кількох центрів обробки даних до 2022 року.

    На першому етапі відбулося злиття баз даних та серверів в загальний центр обробки даних – Міністерства фінансів, Федерального міністерства внутрішніх справ і Федерального міністерства з цифрової інфраструктури і транспорту.

     З 1 січня 2016 року було запропоновано під керівництвом Федерального міністерства оборони ІТ-додатки та сервіси централізовано розробляти в одному місці, з метою створення «федеральної хмари». Також передбачалася централізована організація та проведення електронних закупівель.

    Координаційною структурою було визначено інфраструктуру федерального  уряду [5]. За допомогою цієї організації Федеральна адміністрація керує сторонніми постачальниками послуг в рамках роботи ІТ-служб федерального уряду та підтримує відносини з клієнтом та бенефіціарами наступних ІТ-служб:

1. Федеральна мережа (NdB);
2. NdB мережа з’єднання (NdB VN);
3. Центральна федеральні інфраструктури (ЗІ);
4. Місцевий Інтернет-реєстр (LIR).

    Федеральне бюро координації інфраструктури поєднує координаційні та контрольні завдання для федеральних ІТ-служб у функціональних сферах діяльності. Цей підхід дозволяє створювати сфери компетенцій та скоротити час розгортання координаційної та контрольної діяльності для нових ІТ-служб у Федеральному управлінні адміністрації.

       Спеціалізуючись на функціональних сферах відповідальності, зменшення ймовірності помилок призводить до більш високого рівня якості надання послуг для великої кількості ІТ-послуг у довгостроковій перспективі.

      Рада з планування інформаційних технологій прийняла основні принципи ІТ-архітектури мережі порталу. Цей перший важливий крок є основою планового з’єднання адміністративних порталів федеральних, державних та місцевих органів влади з урахуванням федеральних структур. Основним завданням для цього є адміністративний доступ громадян та компаній, що здійснюють роботу через загальну мережу порталів, що робить електронний перехід до державного агентства нескладним та водночас безпечним. Закон про вдосконалення доступу до адміністративних послуг в режимі он-лайн (OZG) вимагає, щоб федеральна, державна та місцева влади надавали адміністративні послуги через портали впродовж п’яти років і пов’язали їх в єдину мережу.

    Водночас, Рада з планування інформаційних технологій повинна бути зміцнена і мати ефективний оперативний фундамент – так звану «Федеральну ІТ-співпрацю» (FITKO). Після цього можуть бути зроблені необхідні кроки для запровадження необхідної адаптації федерального та державного ІТ-договору, ефективного управління, реалізації цифрових завдань та цілей електронного урядування.

       На осінній сесії в жовтні 2017 року [6] Рада з планування інформаційних технологій прийняла декілька нових електронних стандартів:

   «XDOMEA» регулює міждисциплінарний обмін файлами, процесами та документами. Цей стандарт необхідний як для подальшого оцифрування адміністрації, так і для співпраці з третіми сторонами. Підтримує громадян і компанії в таких питаннях, як доступ до файлу, допомагає адміністрації у співпраці в галузі інвестицій, а також надає можливість управління архівами.

    Стандарт «XFall» гарантує, що зібрані дані з різних порталів додатків переносяться на відповідні спеціалізовані процедури компетентних органів. Таким чином, «XFall» є незалежним від суб’єкта, стандартизованим інтерфейсом, який забезпечує уніфікований бездротовий доступ до цифрових послуг усіх державних адміністрацій у федеральних, державних та місцевих органах влади в сенсі OZG.

       Стандарти «XBau» і «XPlanung» були узгоджені як обов’язкові заявки на обмін в особливо важливих секторах будівництва та планування. Таким чином, була створена найважливіша потреба в інфраструктурі, щоб забезпечити потенціал для адміністративної оптимізації у секторі будівництва та планування.

      «XBau» використовується для обміну стандартизованими цифровими даними у всіх процедурах нагляду за будівництвом, «XPlanung» для беззбиткового обміну цифровими планами від просторового планування до планування місцевого землекористування. З обома стандартами обміну даними просторові положення Німеччини та запропоновані проекти мають перспективу та можуть бути реалізовані в майбутньому.

      16 квітня 2018 року відбулася 25-й сесія Рада з планування інформаційних технологій, яка визначила свої пріоритети на 2018 рік. До порядку денного включені питання оцифрування як самих адміністрацій, так і взаємодії з бізнесом та громадянами та між ними самими, розробка дружнього дизайну електронного доступу, реалізація закону онлайн доступу, запровадження програми для оцифровки послуг для громадян та ІТ-безпеки. Заплановано до 2020 року оцифрувати, тобто перевести в електронний формат 575 адміністративних послуг. Окрім того, пріоритетним напрямом є просування електронної участі як важливого елементу відкритого уряду. Відзначається, що наразі існує багато можливостей для процедур участі громадян в Інтернеті. Їх слід поширювати та сприяти різним формам участі за допомогою нових інструментів електронної демократії як на місцевому, так і федеральному рівнях [7].

      Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

      Таким чином, досвід Німеччини щодо забезпечення узгодження впровадження електронного урядування на федеральному і місцевому рівнях є надзвичайно актуальним для України. Особливої уваги заслуговує те, що Рада з планування інформаційних технологій дозволяє федеральним, державним та місцевим органам влади розробляти і втілювати власні проекти електронного урядування. Цей «ринок можливостей» щодо реалізації своїх власних проектів дозволяє обмін між проектами і сприяє їх ефективному розвитку. Метою створення бази даних є обмін думками про проекти та практику як з громадянами, так і між відповідними зацікавленими сторонами адміністрації. Всі зацікавлені можуть надавати власні проекти. Кожен проект представляється стратегічними та операційними цілями, а також етапами, витратами та поточним статусом на основі цільового каталогу Національної стратегії електронного урядування (NEGS).

 

Список використаної літератури:

1. Кращі практики впровадження електронного урядування: зарубіжний досвід. (За загальною ред. Чукут С.А. та Загвойської О.В.). – К., 2010. – С. 46-82
2. Der IT-Planungsrat [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.it-planungsrat.de/DE/ITPlanungsrat/itPlanungsrat_node.html
3. IT Planning Council Koordinierungsstelle für IT-Standards (KoSIT) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.it-planungsrat.de/DE/ITPlanungsrat/Organisation/KoSIT/Aufbau_der_KoSIT.html?nn=6848348
4. Nationale E-Government Strategie (NEGS) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://www.it-planungsrat.de/DE/ITPlanungsrat/NEGS/NEGS_node.html

5. Koordinierungsstelle Infrastrukturen des Bundes [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.bva.bund.de/DE/Organisation/Abteilungen/Abteilung_BIT/Leistungen/KoordinierungIdB/node.html

6. IT-Planungsrat beschließt weitere Schritte zur Beschleunigung der Digitalisierung der Verwaltung [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.it-planungsrat.de/SharedDocs/Pressemitteilungen/DE/2017/PM28_24_Sitzung.html
7. IT Planning Council Rückenwind für die Verwaltungsdigitalisierung

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.it-planungsrat.de/SharedDocs/Pressemitteilungen/DE/2018/PM30_25Sitzung.html

 

References

1. Kraschi praktyky vprovadzhennia elektronnoho uriaduvannia: zarubizhnyj dosvid [Best practices in implementing e government: foreign experience], Kyiv, Ukraine

SA Chukut, OV Zahvojs’ ka, 2010

2. “Der IT-Planungsrat”, available at: https://www.it-planungsrat.de/DE/ITPlanungsrat/itPlanungsrat_node.html (Accessed 18 April 2018)
3. IT Planning Council “Koordinierungsstelle für IT-Standards (KoSIT)”, available at: https://www.it-planungsrat.de/DE/ITPlanungsrat/Organisation/KoSIT/Aufbau_der_KoSIT.html?nn=6848348 (Accessed 18 April 2018)
4. “Nationale E-Government Strategie (NEGS)”, available at:

https://www.it-planungsrat.de/DE/ITPlanungsrat/NEGS/NEGS_node.html (Accessed 18 April 2018)

5. “Koordinierungsstelle Infrastrukturen des Bundes”, available at:

http://www.bva.bund.de/DE/Organisation/Abteilungen/Abteilung_BIT/Leistungen/KoordinierungIdB/node.html (Accessed 18 April 2018)

6. “IT-Planungsrat beschließt weitere Schritte zur Beschleunigung der Digitalisierung der Verwaltung”, available at: https://www.it-planungsrat.de/SharedDocs/Pressemitteilungen/DE/2017/PM28_24_Sitzung.html (Accessed 18 April 2018)
7. “Rückenwind für die Verwaltungsdigitalisierung”,

available at: https://www.it-planungsrat.de/SharedDocs/Pressemitteilungen/DE/2018/PM30_25Sitzung.html (Accessed 18 April 2018)