ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ПРОЗОРОСТІ ТА ВІДКРИТОСТІ: СКЛАДОВІ ЕФЕКТИВНОСТІ

Державно-управлінські студії № 6(8), 2018

 УДК 35.077.5(477)

 Л.Л. Приходченко

завідувач кафедри публічного управління та регіоналістики

ОРІДУ НАДУ при Президентові України, д.держ.упр., професор

І.В. Ткач

аспірант ОРІДУ НАДУ при Президентові України

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ПРОЗОРОСТІ ТА ВІДКРИТОСТІ: СКЛАДОВІ ЕФЕКТИВНОСТІ

 

В статті розглянуто поняття організаційного забезпечення в діяльності органів публічної влади. Зясовано, що ефективність органів публічної влади повинна ґрунтуватися на певних показниках, за якими визначатиметься ефективність зазначеної системи. Визначено, що складовими організаційного забезпечення принципів прозорості та відкритості органів публічної влади є: ефективність управлінської діяльності (відкриття даних, надання зрозумілої інформації та якісних послуг витрати часу на донесення інформації до громадськості швидкість отримання інформації чи послуги витрати на утримання економічних, технічних, кадрових ресурсів) та індивідуальна ефективність (професіоналізм, компетенція, здібності, характер, мотивація).

Ключові слова: організаційне забезпечення, ефективність, органи публічної влади, принципи прозорості та відкритості, ефективність управлінської діяльності, індивідуальна ефективність.

В статье рассмотрено понятие организационного обеспечения в деятельности органов публичной власти. Выяснено, что эффективность органов публичной власти должна основываться на определенных показателях, за которыми будет определяться эффективность отмеченной системы. Определено, что составляющими организационного обеспечения принципов прозрачности и открытости органов публичной власти являются: эффективность управленческой деятельности (открытие данных, предоставления понятной информации и качественных услуг, затраты времени на донесение информации к общественности, скорость получения информации или услуги, затраты на содержание экономических, технических, кадровых ресурсов) и индивидуальная эффективность (профессионализм, компетенция, способности, характер, мотивация).Ключевые слова: организационное обеспечение, эффективность, органы публичной власти, принципы прозрачности и открытости, эффективность управленческой деятельности, индивидуальная эффективность. 

Prykhodchenko L. L.,

professor, Doctor in public administration, head of Public Administration and Regionalism Chair Odessa Regional Institute for Public Administration,

National Academy of Public Administration

under the President of Ukraine

 

Tkach I.V.,

PhD student of Public Administration and Regionalism Chair Odessa Regional Institute for Public Administration,

National Academy of Public Administration

under the President of Ukraine

 

 ORGANIZATIONAL PROVISION FOR REALIZATION OF PRINCIPLES OF TRANSPARENCY AND OPENNESS: EFFECTIVENESS COMPONENTS 

The article examines the concept of orgware of activity of public authorities. It was found that the efficiency of public authorities must be based on certain indicators that will determine the efficiency of this system. Determined that components of the orgware of the principles of transparency and openness of public authorities are: the effectiveness of management activities (opening of data, providing transparent information and quality services as the time for imparting information to the public, the speed of information or services, the cost of maintenance of economic, technical, human resources) and individual efficiency (professionalism, competence, capabilities, character, motivation).

Key words: orgware, efficiency, public authorities, the principles of transparency and openness, efficiency of management, individual efficiency.

Постановка проблеми. На часі особливого значення набувають питання децентралізації повноважень органів публічної влади, що в межах своєї компетенції вирішують проблеми розвитку регіонів, розмежування функцій між місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування як по горизонталі, так і по вертикалі. За таких умов важливу роль відіграє організаційне забезпечення, що покликане створювати умови ефективного виконання цими інституціями чітко визначених функцій та поставлених завдань.

Разом з тим, головною метою органів публічної влади залишається  надання якісних послуг громадянам з оптимальними витратами при відкритій діяльності, а також відповідальність, яку вони несуть перед населенням та державою. Звідси слідує, що одним із шляхів, який забезпечує досягнення визначених цілей, є визначення складових ефективності організаційного забезпечення принципів прозорості та відкритості в діяльності органів публічної влади. Такі складові є інструментом, що використовуються для якісної самооцінки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Адже проблема полягає не у порівнянні позитивних соціальних результатів та витрат на їх досягнення цими інституціями, а у визначенні формули ефективності організаційного забезпечення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання організаційного забезпечення досліджувалось як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями, зокрема В. Лігузова та Г. Демченко розглядають його в контексті інноваційних процесів на підприємстві. П. Шаганенко акцентує увагу на організаційному забезпеченні діяльності органів прокуратури. О. Бєдова досліджує організаційне забезпечення з погляду адаптації законодавства України до законодавства ЄС. З точки зору діяльності органу місцевого самоврядування вивчає О. Ковальова.

Разом з тим, поняття «ефективність» досить широко застосовується в різних сферах наукових досліджень. Праці Ю. Сурміна, Ю. Ковбасюка та  М. Ярошука присвячені концептуальним засадам та методичним аспектам ефективності в державному управлінні. П. Матвієнко та О. Салієнко приділяють увагу критеріям та показникам ефективності державного управління. О. Бабінова, В. Зайчикова, В. Михайлюк розглядають оцінку рівня ефективності управлінської діяльності органів місцевого самоврядування. Ефективність діяльності місцевих урядів розглянуто науковцями С. Бейлі, Д. Кінг, О. Селігмен, Дж. Оунс, К. Дейві, Г. Петері, Т. Хорват, Д. Ноулен.

Однак, складові ефективності організаційного забезпечення реалізації принципів прозорості та відкритості діяльності органів публічної влади залишаються мало дослідженими.

Мета статті. На підставі аналізу особливостей організаційного забезпечення реалізації принципів прозорості і відкритості в діяльності органів публічної влади, визначити складові ефективності та обґрунтувати їх практичне застосування.

Виклад основного матеріалу дослідження. «Поняття» організаційне забезпечення не є усталеним у науковій літературі, тож для розуміння змістовного наповнення дефініції варто вивчити окремо кожну складову даного словосполучення. Так, поняття організації детально розглянуто Г.  Атаманчуком, який акцентує увагу на тому, що організація ‒ це комплекс взаємопов’язаних елементів [1, с. 175]:

  • мета та завдання, а також система заходів для їх досягнення; відповідні підрозділи з формальною ієрархічною структурою для здійснення координації робіт;
  • психологія членів організації (мотивацію, поведінку, погляди);
  • процеси, які мають вирішальне значення для забезпечення виконання цілей організації (прийняття рішення, комунікація).

Базовим елементом організації визначається єдина організаційна система, сутність якої полягає у внутрішній узгодженості всіх вище перелічених елементів. Така система, на думку автора, повинна розглядатися не як другорядна додаткова ознака організації, а як важливий, на ряду з іншими елементами всього організаційного процессу. Цілісність системи, що, за правильної побудови, може автономно працювати і дійсно забезпечувати ту чи іншу основну діяльність без потреби постійного втручання в її роботу.

У теорії публічного адміністрування зарубіжних джерел викладено декілька підходів, у тому числі й організаційний, до визначення поняття «організація». Так, організація ‒ це спланована координація діяльності певної кількості людей для досягнення декількох спільних, явно виражених мети або цілі через розділення праці та функцій, і через ієрархію влади та відповідальність» [10, c. 63]. Разом з тим, це ефективний розподіл різних функцій управління між спеціалізованими органами влади, тобто їх функціональна спеціалізація [4, c. 496].

Слід зауважити, що організація як процес включає як зовнішні, так і внутрішні заходи, направлені на створення (перебудову) організаційних структур (інституцій, органів управління) та їх взаємозв’язків, на ефективний розподіл функцій управління між ними, а також на організацію їх діяльності в тому чи іншому напрямі. Тобто організація так чи інакше стосується самих структур, їх діяльності та компетенції, взаємодії та кооперації.

Таким чином, під організацією в діяльності органів публічної влади розуміється комплекс взаємопов’язаних елементів, спланована координація діяльності чи процес, що надає змогу розглядати її як комплекс взаємопов’язаних дій щодо організаційних структур, їх компетенції, взаємодії та кооперації, щодо вирішення поставлених завдань, досягнення цілей.

Варто зазначити, що поняття «забезпечення» зводиться до створення належних умов для здійснення певними структурами певної (своєї або іншої) діяльності. Б. Гурне виділяє два підходи до значення слова «забезпечення»: зовнішній та внутрішні. Зокрема, забезпечення ‒ це переважно, зовнішня діяльність (та, що не залучена до основної), яка спрямована на створення умов для здійснення основної діяльності іншого органу, органів публічної влади, або держави в цілому. Однак, попри зовнішню діяльність, держава повинна мати та навчати також внутрішніх «організаторів», діяльність яких має бути частиною основної діяльності [3, c. 72-73].

Враховуючи визначення окремих понять «організація» та «забезпечення» вітчизняними та зарубіжними науковцями, сформовано визначення поняття «організаційне забезпечення». На думку Г.Островерхої ‒ це комплекс організа-ційних структур (у тому числі їх взаємозв’язки), правил, процедур та заходів, які створюють належні умови для ефективного перебігу тих чи інших процесів, що можуть виникати в системі, та досягнення мети її функціонування [7]. Разом з тим, це комплекс адміністративно-технічних заходів (посадові інструкції, методики, схеми), що регламентують взаємодію працівників між собою, з одного боку, і технічними засобами – з іншого. Ми пропонуємо під організаційним забезпеченням діяльності органів публічної влади розуміти комплекс нормативно-правових, матеріально-технічних, фінансових, кадрових, інформаційних та оперативних заходів, що направлені на раціональний розподіл трудової діяльності, забезпечення адекватними умовами праці, підтримку організаційного порядку, психологічно здорової атмосфери в колективі з метою щоденного контролю і оцінки виконаної роботи  та ефективного виконання цими органами своїх повноважень.

Ефективність організаційного забезпечення будь-якої організації залежить від групи взаємообумовлених чинників:

  1. Загальносистемних, що визначають передумови ефективного функціонування організації (ступінь реалізації принципів діяльності організації, організаційна культура, обґрунтованість системи відбору і оцінки організаційних рішень, наявність організаційного механізму, що здійснює координацію і забезпечує взаємозв’язок часткових процесів);
  2. Зовнішніх, обумовлених вимогами зовнішнього середовища, обмеженням інвестиційних ресурсів;
  3. Управління розвитком організації – наявність програми розвитку організації забезпечення організаційними ресурсами.

Ефективність у найзагальнішому розумінні – це ступінь досягнення мети або відношення досягнутого результату до поставленої мети. Якщо ж вести мову про ефективність організаційного забезпечення органів публічної влади, то вона залежить не лише від організаційної побудови такої системи, ресурсного забезпечення, від професійності працівників, або їх кількості та інших внутрішніх обставин (внутрішнього середовища), а й від врахування чинників зовнішнього середовища, що можуть бути не підконтрольними суб’єктам управління і тому значною мірою впливатимуть на ефективність управлінської діяльності.

З методологічної точки зору оцінка ефективності органів публічної влади повинна ґрунтуватися на певних показниках, за якими визначатиметься ефективність зазначеної системи. Проблема виникає не щодо розуміння ефективності органів публічної влади, яку можна оцінити шляхом порівняння отриманих позитивних соціальних результатів та витрат на їх досягнення, а з визначенням розмірів складових цієї формули ефективності – позитивних соціальних результатів та витрат. Пояснити це можна тим, що не всі позитивні соціальні результати (соціальний ефект) є безпосереднім досягненням діяльності суб’єктів управління, що зумовлює потребу врахування при аналізі цього питання активної ролі керованих об’єктів, а також нерозривність зв’язку між публічним управлінням та управлінням громадським як видом соціального управління.

Загалом, аналіз і оцінка як складові частини процесу вдосконалення управлінської діяльності мають бути чітко визначеними за часом, формами, процедурами та наслідками. Системність і надійність мають вивести оцінку за межі суб’єктивного свавілля і надати їй характер діючої управлінської технології як комплексу алгоритмів реалізації управлінських рішень. Технологія як цілісна динамічна система включає засоби, операції і процедури діяльності, управління цією діяльністю, необхідні для цього інформацію і знання, ресурси, а також сукупність наслідків, що певним чином впливають і змінюють середовище цієї системи. Технологія оцінки ефективності організаційного забезпечення реалізації принципів прозорості та відкритості складається з таких етапів.

  1. Формування мети оцінки, оскільки даний механізм має забезпечувати реалізацію стратегічних цілей розвитку органу влади, тому необхідно визначити певний набір оцінювальних критеріїв.
  2. Розробка критеріїв оцінки. При визначенні оцінки ефективності даного механізму необхідно визначити такі критерії, які будуть характеризувати різні прояви державного регулювання та рівень і якість цього механізму відповідно потреб та інтересів регіону.
  3. Добір показників та їх кількості, на базі яких буде здійснюватись визначення оцінки, що характеризують ефективність функціонування механізму регулювання процесів [9].

У звязку з цим, варто погодитися з думкою Мері Е. Гай [5, с. 421-424] про те, що ефективна діяльність органу влади будь-якого рівня (організації) перебуває в прямій залежності від:

  • людської поведінки та людських можливостей (кваліфікація та професіоналізм персоналу, його задоволеність власною роботою, клімат, що впливає на плинність кадрів, чіткість цілей, відкриті комунікаційні канали тощо);
  • організаційної структури, ефективність якої зумовлюється ефективністю організаційного механізму, який діє в її межах (гнучкість, ієрархічність, делегування повноважень та відповідальності, зрозуміла система стимулювання, методики та технології, адекватне забезпечення ресурсами);
  • технологій (забезпечення сучасним обладнанням, автоматизація, що прискорює обробку інформації, надаючи необхідну, але мінімальну допомогу, ефективна організація процесів діяльності);
  • характеристик зовнішнього середовища.

Водночас індивідуальна соціальна ефективність – складова, за якою повинна оцінюватися ефективність посадових осіб органів місцевого самоврядування та державних службовців. Цей показник включає імідж працівників органів публічної влади та їх правову культуру. Підвищуючи авторитет кожної окремої посадової особи, підвищується авторитет органу влади, що сприяє відповідно ефективності його діяльності.

Застосування показників ефективності в діяльності органів публічної влади підвищує прозорість. Часто через її відсутність і закритість розвивається бюрократизм, увага приділяється непродуктивним процесам, методичним рекомендаціям, структуруванню. В результаті буває не зовсім зрозуміло, яке відношення до основного процесу мають деякі види діяльності органу влади і в чому полягає мета його існування. Визначення складових ефективності організаційного забезпечення принципів прозорості та відкритості в діяльності органів публічної влади може істотно поліпшити якість внутрішньої політики та системи прийняття рішень в органах публічної влади.Ефективність функціонування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування перебуває в прямій залежності від чіткості організації їх діяльності. На практиці недооцінка такої залежності призводить до багаточисельних випадків бюрократизму та тяганини, затримки термінів у процесі прийняття рішень та надання послуг громадянам, врешті-решт, без-системності дій державних службовців та ослабленню виконавчої дисципліни [8, с. 62].Принципи прозорості та відкритості в діяльності органів публічної влади є основою побудови практичної роботи організації. Їх реалізація дає змогу підвищити ефективність за рахунок узгодження і впорядкування зав’язків основних елементів і процесів організації, а також зав’язків із зовнішнім середовищем. Шляхом своєчасного перегляду принципів досягається адекватний стан внутрішнього і зовнішнього середовищаНа підставі проведеного аналізу, спробуємо схематично зобразити складові ефективності організаційного забезпечення принципів прозорості і відкритості органів в діяльності органів публічної влади (Рис.1). Отже, така ефективність включає в себе два вагомих показника, від яких залежить досягнення цілей: ефективність управлінської діяльності та індивідуальну ефективність.

Ефективність управлінської діяльності організаційного забезпечення принципів прозорості та відкритості в діяльності органів публічної влади визначається рядом показників. Оцінити ефективність роботи установи чи організації лише за економічними показниками діяльності – недостатньо, та, враховуючи особливості функціонування органів публічної влади практично неможливо.

Однак, основним результатом діяльності як органів виконавчої влади, так і органів місцевого самоврядування є «продукт», що зазвичай має нематеріальний, а інформаційний характер. А відтак, останній дуже важко піддається експертній оцінці щодо його якості, а управлінська діяльність, яка здійснювалась у процесі його (продукту) вироблення – ефективності.

 

 

 

в

Індивідуальна ефективність

1. Професіоналізм (знання та навички)

2. Компетенція

3. Здібності

4. Характер

5. Мотивація

1.  Відкриття даних, надання зрозумілої інформації та якісних послуг

2.  Витрати часу на донесення інформації до громадськості

3.  Швидкість отримання інформації чи послуги

4.  Витрати на утримання економічних, технічних, кадрових ресурсів

Ефективність органів публічної влади

(досягнення цілей при мінімальних затратах при небажаних наслідках)

Ефективність управлінської діяльності

Ефективність

(співвідношення результатів до затрат)

Зовнішнє середовище                     

Рис. 1 Складові ефективності організаційного забезпечення реалізації принципів прозорості та відкритості

 

Якщо брати до уваги складові організаційного забезпечення принципів прозорості та відкритості органів публічної влади, то під показником цілеспрямованості розуміється відкриття даних, що підвищує рівень прозорості та підзвітності у діяльності органів публічної влади, сприяє більш ефективному використанню ресурсів, дозволяє покращити якість надання публічних послуг, а також сприяє розвитку інноваційного бізнесу та створенню соціально корисних сервісів. Цей показник також включає надання зрозумілої інформації та якісних послуг для громадян, полягає в інформуванні громадян та їх колективів про заплановані рішення органів публічної влади і те, як вони будуть реалізовані у доступній за рівнем сприйняття формі.  

Наступною складовою є витрати часу на донесення інформації до громадськості. Чим швидше інформація буде опублікована та надана громадянинові, тим менше часу витрачається на її пошук та отримання, а це вказує на відкритість органів публічної влади.

Третя складова – швидкість отримання інформації чи послуги громадянином, тобто відношення передачі (надання) відповідного обсягу інформації до проміжку часу, за який вона надається.

Не менш важливою складовою є витрати на утримання засобів, за допомогою яких суб’єкт може досягти мети й одержати очікуваний результат, на працівників відповідно до структури органу влади, на матеріальні цінності що беруть участь у процесі протягом тривалого часу. Іншими словами це витрати на економічні, технічні та кадрові ресурси.

До індивідуальної ефективності відносять:

  1. Формування професіоналізму, що виступає як процес проходження психофізіологічних особистісних змін, які відбуваються під час тривалого виконання людиною службових обов’язків, що забезпечують якісно новий, більш ефективний рівень вирішення складних професійних завдань в особливих умовах. У науковій та практичній діяльності закріпилася особистісно-діяльнісна парадигма професіоналізму, що базується на системних уявленнях про становлення особистості в професійній діяльності. 
  2. Наступна складова – це компетенція, що визначається сукупністю вимог до тих, хто займає конкретну посаду в конкретному органі влади, з точки зору відповідності професійних управлінських здібностей, особистісних психологічних властивостей, управлінських знань, умінь та навичок компетенції за посадою. На формування компетентності справляють вплив: сама компетенція та особистісно-морально-ділові риси суб’єкта. Якщо вони будуть перебувати у протиріччі з компетенцією працівника, то виникатиме конфлікт між суспільством та особистістю.
  3. Професійна спроможність виникає завдяки інтегруванню всієї багаторівневої структури особистості з її вродженими та набутими здібностями, якостями у трудовий процес, професійне середовище і проявляється у відповідних способах діяльності, поведінкових характеристиках, які дістали назву компетентностей.
  4. Характер – динамічна, упорядкована сукупність стійких, індивідуально психологічних особливостей, котрі формуються в процесі життєдіяльності і виявляються в її діяльності та суспільній поведінці: у ставленні до колективу, до інших людей, до праці, навколишньої дійсності та самої себе.
  5. Наступною складовою індивідуальної ефективності є мотивація. Зазвичай, в конкретній ситуації мотивація виконує три психологічні функції: спонукальну, спрямовуючу та регулюючу [6]. Спонукальна функція полягає в усвідомленні єдиної потреби у спільному з іншими людьми досягненні цілей і є визначальним елементом діяльності. Спрямовуюча функція визначає способи та цілі спільної діяльності, узгоджені між усіма членами групи. Регулююча функція сприяє вибору оптимальних та законних засобів досягнення групових цілей та задоволення потреб. Мотивація є обов’язковою умовою здійснення цілеспрямованої діяльності, а відтак наявність мотивів є об’єктивною причиною її виконання. Ефективність управління полягає у свідомому використанні позитивних мотивів діяльності, їх застосуванні при розв’язанні професійних завдань.

Висновки і перспективи подальших досліджень. На підставі проведеного дослідження визначено, що організаційне забезпечення – це комплекс нормативно-правових, матеріально-технічних, фінансових, кадрових, інформаційних та оперативних заходів, що направлені на раціональний розподіл трудової діяльності, забезпечення адекватними умовами праці, підтримку організаційного порядку, психологічно здорової атмосфери в колективі з метою ефективного виконання цими органами своїх повноважень, і включає в себе щоденний контроль та оцінку виконаної роботи.

Ефективність організаційного забезпечення будь-якої організації залежить від групи взаємообумовлених чинників, зокрема організаційної побудови, ресурсного забезпечення, професійності працівників, або їх кількості , внутрішніх обставин (внутрішнього середовища) та від врахування чинників зовнішнього середовища, що можуть бути не підконтрольними суб’єктам управління.

Складовими організаційного забезпечення принципів прозорості та відкритості органів публічної влади визначено: ефективність управлінської діяльності (відкриття даних, надання зрозумілої інформації та якісних послуг витрати часу на донесення інформації до громадськості, швидкість отримання інформації чи послуги, витрати на утримання економічних, технічних, кадрових ресурсів) та індивідуальна ефективність (професіоналізм, компетенція, здібності, характер, мотивація).

Вироблення чітких та науково прийнятних критеріїв і моделей для всебічного й об’єктивного оцінювання організаційного забезпечення ефективності в діяльності органів публічної влади становитимуть предмет подальших наукових розвідок в цьому напрямі.

 

Список використаних джерел:

  1. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы): учебное пособие. ОАО НПО «Экономика», 2000. 302 с.
  2. Бєдова О.А. Сутність організаційного забезпечення адаптації законодавства України до АCQUIS ЄС.Наук-практ.журн.Чорномор.держ. ун-т ім. Петра Могили, ТОВ «ДКС Центр» – Київ. Інвестиції: практика та досвід №6/2017 С. 117-120 URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/6_2017/24.pdf (дата звернення 03.12.2018)
  3. Гурне. Б. Державне управління. Переклад з франц. В. Шовкуна. Основи, 1993. 165 с.
  4. Енциклопедичний словник з державного управління. Уклад.: Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М. Михненко та ін.; за ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна.: НАДУ, 2010. 820 с.
  5. Эффективность государственного управления: пер. с англ. под общ. ред. А. Батчикова и С. Ю. Глазьева.: Фонд «За экон. Грамотность»; Рос. экон. журн.: Изд-во АО «Консалтбанкир», 1998. 848 с.
  6. Москвичев С.Г. Использование фактора мотивации в управлении. Респ. межотрасл. ин-т повыш. квалиф. рук. раб., 1990. 80 с.
  7. Островерхова Г. В. Сутність і структура організаційного забезпечення інноваційної діяльності. Вісник Нац. техн. ун-ту “ХПІ”: зб. наук. пр. Темат. вип.: Технічний прогрес і ефективність виробництва. Харків: НТУ “ХПІ”. 2012. – № 6. С. 59-67.
  8. Приходченко Л.Л. Організаційно-правовий механізм забезпечення ефективності державного управління: теоретико методологічні засади. Теорія та практика державного управління: зб. Наук.праць. Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр, 2009. Вип 1(24). С.59-66.
  9. Уманець Т. В. Методологічні аспекти управління економічним розвитком регіону. Регіональна економіка. 2006. № 1. – С. 22-35.
  10. Haroon A. Khan. An Introduction to Public Administration. Lanham: University Press of America, 2008. 213 p. http://www.noteebookreader.com/ php?title=an-introduction-to-public-administration-by-haroon-a-khan. pdf (дата звернення 03.12.2018).

 

References

 

  1. Atamanchuk G.V. Gosudarstvennoe upravlenie (organizacionno-funkcionalnye voprosy): uchebnoe posobie. OAO NPO «Ekonomika», 2000. 302 p.
  2. Byedova O.A. Sutnist organizacijnogo zabezpechennya adaptaciyi zakonodavstva Ukrayini do ACQUIS YeS.Nauk-prakt.zhurn.Chornomor.derzh. un-t im. Petra Mogili, TOV «DKS Centr» – Kiyiv. Investiciyi: praktika ta dosvid №6 / 2017 S. 117-120 URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/6_2017/24.pdf.
  3. Gurne. B. Derzhavne upravlinnya. Pereklad z franc. V. Shovkuna. Osnovi, 1993. 165 p.
  4. Enciklopedichnij slovnik z derzhavnogo upravlinnya. Uklad.: Yu.P. Surmin, V.D. Bakumenko, A.M. Mihnenko ta in.; za red. Yu.V. Kovbasyuka, V.P. Troshinskogo, Yu.P. Surmina.: NADU, 2010. 820 p.
  5. Effektivnost gosudarstvennogo upravleniya: per. s angl. pod obsh. red. A. Batchikova i S. Yu. Glazeva.: Fond «Za ekon. Gramotnost»; Ros. ekon. zhurn.: Izd-vo AO «Konsaltbankir», 1998. 848 p.
  6. Moskvichev S.G. Ispolzovanie faktora motivacii v upravlenii. Resp. mezhotrasl. in-t povysh. kvalif. ruk. rab., 1990. 80 p.
  7. Ostroverhova G. V. Sutnist i struktura organizacijnogo zabezpechennya innovacijnoyi diyalnosti. Visnik Nac. tehn. un-tu “HPI”: zb. nauk. pr. Temat. vip.: Tehnichnij progres i efektivnist virobnictva. Harkiv: NTU “HPI”. 2012. – № 6. p. 59-67.
  8. Prihodchenko L.L. Organizacijno-pravovij mehanizm zabezpechennya efektivnosti derzhavnogo upravlinnya: teoretiko metodologichni zasadi. Teoriya ta praktika derzhavnogo upravlinnya: zb. Nauk.prac. Vid-vo HarRI NADU Magistr, 2009. Vip 1(24). p.59-66.
  9. Umanec T. V. Metodologichni aspekti upravlinnya ekonomichnim rozvitkom regionu. Regionalna ekonomika. 2006. № 1. – S. 22-35.
  10. Haroon A. Khan. An Introduction to Public Administration. Lanham: University Press of America, 2008. 213 p. http://www.noteebook-reader. com/download.php?title=an-introduction-to-public-administration-by-haroon-a-khan.pdf.

 

Приходченко Л.Л., доктор наук з державного управління, професор, Одеський регіональний інститут державного управління при Президентові України, завідувач кафедри публічного управління та регіоналістики.

Ткач І.В. аспірант ОРІДУ НАДУ при Президентові України.

Е-mail: liudmyla.prykhodchenko@gmail.com

Цитування: Приходченко Л.Л., Ткач І.В. Організаційне забезпечення реалізації принципів прозорості та відкритості: складові ефективності// Державно-управлінські студії. – 2018. – 6(8), 2018. – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла:  08.05.2018.

Схвалено до друку:  18.05.2018.

 

Prykhodchenko L. L., professor, Doctor in public administration, head of Public Administration and Regionalism Chair Odessa Regional Institute for Public Administration, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

Tkach I.V., PhD student of Public Administration and Regionalism Chair Odessa Regional Institute for Public Administration, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

Е-mail: liudmyla.prykhodchenko@gmail.com.

Citation: Prykhodchenko L. L., Tkach I.V. (2018) Organizational provision for realization of prinsiples of transparency and openness: effectiveness compo-nents, Derzhavno-upravlinski studii, vol. , 6(8), 2018 available at: ________.

Article arrived:  08.05.2018.

Accepted:   18.05.2018.