ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ ТРАНЗИТИВНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ

 

Державно-управлінські студії № 8(10), 2018

 

УДК 351.713-027.19 (477)

 

Максимова А.Я.,

кандидат наук з державного управління, провідний фахівець кафедри правоохоронної діяльності та кримінально-правових дисциплін, Університету митної справи та фінансів

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ ТРАНЗИТИВНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ

 

 

THE ORGANISING-ECONOMICAL PROVIDING OF DEVELOPMENT OF UKRAINE’S TRANSITIVE SPACE

 

Стаття присвячена дослідженню організаційно-економічного механізму розвитку транзитивного простору. Визначено, що оранізаційно-економічне забезпечення представлено діяльністю органів державної влади, що впливає на функціонування приватного сектору. Встановлено сутність дефініції «організаційно-економічний механізм» розвитку транзитивного простору. Проаналізовано сучасний організаційно-економічне забезпечення розвитку транзитивного простору. Деталізовано сутність прямих та непрямих засобів впливу у напрямі розвитку транзитивного простору України. Обґрунтовано напрями його удосконалення в умовах демократичного транзиту.

 

 The article is devoted to the study of organizational and economic mechanism of development of transitive space. It is determined that the organizational and economic support is represented by the activity of public authorities, which affects the functioning of the private sector. The essence of the definition of “organizational and economic mechanism” of the development of the transitive space is established. The modern organizational and economic support for the development of the transitive space is analyzed. The essence of direct and indirect means of influence in the direction of development of transitive space of Ukraine is detailed. The directions of its improvement under conditions of democratic transit are substantiated.

 

Ключові слова: організаційно-економічний механізм, транзитивний простір, механіхм, державне управління, державна політика.

 

Key words: organizational and economic mechanism, transitive space, mechanics, public administration, public policy.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Налагодження ефективного механізму функціонування держави є запорукою передбачуваності та основою для досягнення очікуваних показників зростання. Україна є сучасною модерновою державою з рисами радянського суспільства, зокрема, ментальністю, бюрократичним апаратом, підходами у вирішенні поставлених завдання. Для мінімізації радянського впливу, що є гальмівним механізмом у подальшому зростанні української державності, доцільно дослідити організаційно-економічний механізм розвитку мінливого простору сучасної України та обгрунтвати напрями його удосконалення. Водночас реформування всіх сфер діяльності держави має узгоджуватися зі світовою політикою та внутрішніми потребами країни, що зумовлює необхідність формування цілепогодженої державної політики, яка має бути орієнтованою на підвищення добробуту громадян.

Наукова актуальність дослідження обумовлена перехідними процесами, що відбуваються в Україні та особливостями нашої держави, що обумовлено українською культурою, традиціями, радянськими минулим, сусідством з пострадянськими та європейськими країнами, що визначає особливість транзитивних процесів, які відбуваються в нашій державі. Водночас незадоволеність українського людства умовами життя та намагання досягти європейських стандартів актуалізує потребу дослідження організаційно-економічного механізму розвитку транзитивного простору України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток транзитивного простору здійснюється в складних умовах, що пов’язано з розвитком технологій та науки, а також висуває перед суспільством нові завдання, що мають бути враховані при проведенні реформ, та зумовлює потребу створення належного науково-теоретичного підґрунтя. Транзитивні процеси досліджували М. Бойко (туристична галузь) [2, c. 53], Н. Ведмідь [2, c. 53] (туристична галузь), А. Охріменко [2, c. 53] (туристична галузь), В. Березинський [3, c. 16] (виборча система), О. Бабкіна [1, c. 5] (транзитивне суспільство) тощо. Юридичний аспект розвитку транзитивного простору досліджували Л. Матвєєва. Проте незважаючи на велике число наукових праць присвячених розвитку транзитивного простору України, недослідженими залишаються питання його організаційно-економічного забезпечення.

 

Метою статті є аналіз організаційно-економічного механізму розвитку транзитивного простору України та обґрунтування напрямів його удосконалення.

 

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасна Україна – це країна з європейськими намірами та з радянською ментальністю, яка характеризується бажанням досягти європейських стандартів життя, високим рівнем корупції, реформуванням всіх сфер діяльності, що підтверджує бажання  високим рівнем корупції, високими податками держави, розвинутою тіньовою економікою.

На думку українців основними проблемами, що стримують довгостроковий розвиток, є війна на Сході України та соціально-економічні проблеми: низький рівень зарплат чи пенсій, високі комунальні тарифи та зростання цін. Значна частина населення віднесла до найактуальніших проблем корупцію в центральній владі (21,6%), безробіття (19,8%) та корупція в судах, поліції, прокуратурі (15,4%). Найменш значущими проблемами українці вважають відсутність свободи слова та демократії (1,7%), недоступність якісної освіти (2,6%) та несприятливі умови для ведення бізнесу (4,9%) [6].

Мінливі державотворчі процеси, намагання створити комфортні умови життя обумовили пошук ефективної моделі державного управління. Наша держава має всі передумови для довгострокового розвитку: апарат управління, кваліфіковану робочу силу, вигідне географічне положення, потужну матеріально-технічна базу. Проте великі зовнішні борги, залежність від російського палива, велика інфляція в країні, мала чисельність нових робочих місць, занадто високі тарифи на комунальні послуги погіршують становище нашої держави.

В Україні в травні 1993 року було зафіксовано пікове значення інфляції понад 4700%. За цей період наша країна потрапила на вершину списку. У 1995 році Україні знову зявляється в рейтингу, коли інфляція підскочила до 450% ще раз на 2007-2010 (найвище значення – 25%) і в 2014-2016 (48,7%).

У нашій країні м. Київ зайняв перше місце в рейтингу серед європейських країн, як бюджетна подорож, на вікенд на ввихідні на двох [2].

За даними ООН Україна посіла 133 місце у рейтингу щастя (World Happiness Report 2018). Всього в ньому представлено 156 країн світу [2].

Україна на 75-му місці в світі  за рівнем демократичних свобод звіт Freedom House. За даними організації Economist Intelligence Unit у «рейтинг демократії» Democracy Index 2017 Україна посіла 83 сходинку зі 167. Загальний бал країни – 5,69.

Також Україна посіла останнє, 44-те місце в Європі, і 150-те місце серед 186 країн світу в рейтингу економічної свободи американського аналітичного центру Heritage Foundation [7].

Серед 66 країн Україна займає 7 місце в рейтингу «нещасних країн», який вираховується на підставі показників інфляції та безробіття

Показники України в цьому рейтингу покращилися у 2018 році. Якщо в 2017 році Україна посідала 5 місце в списку найбільш нещасних країн з індексом 23,8, то поточного року її індекс зріс до 17,8, що дозволило посісти 7 місце.

Індекс нещастя заснований на давній концепції, що низькі інфляція і безробіття є індикаторами економічного благополуччя людей в досліджуваних країнах [7].

У цілому наша держава є непередбачуваною своєму розвитку, оскільки позитивні тенденції можуть змінюватися на негативні та навпаки. Головною особливістю українського транзитивного суспільства є ймовірність появи нестандартних ситуацій, що підтверджують нестабільність розвитку української державності. Головним інструментом органів управління суб’єктами за умов сталого, керованого, поступового розвитку є розробка певних механізмів діяльності за бажаними напрямами. В економіці використовується велика кількість механізмів управління – господарський, економічний, ринковий, соціальний, організаційний, організаційно-економічний тощо.

Спостерігається тенденція у запровадженні нових європейських свят, намагання надавати послуги за євопейськими стандартами, поступово запроваджуються нові стандарти якості надання послуг. Українці масово виїжджають за кордон у пошуку нових робочих місць, а молодь вступає до європейських вищи навчальних закладів. Подібна ситуація свідчить про транзитивність українських державотворчих процесів, що відбуваються в Україні, що обумовлює транзитивну політику, транзитивну економіку та ранзитивну культуру. Після навчання за кордоном молодь не бажає повертатися до України. Як наслідок виявилося очевидним питанням, чому реформи не досягають своєї кінцевої мети, зокрема поліпшення добробуту населення. Оскільки функціонування держави передбачає створення умов для життя населення та забезпечення його потреб.

Такий стан актуалізує потребу дослідження організаційно-економічного механізму розвитку транзитивного простору України.

Організаційний механізм представляє собою послідовність етапів проектування структур, детального аналізу й визначення системи цілей, продуманого виділення організаційних підрозділів і форм їх еоординації для забезпечення функціонування деякого комплексу (організаційної системи). Кожна складна система (комплекс) володіє внутрішньою або зовніщньою підсистемою управління, що виконує різні функції управління [3, c. 262].

Економічні механізми – це сукупність фінансово-економічних управлінських методів, інструментів та стимулів, за допомогою яких держава регулює економічні процеси та забезпечує реалізацію соціально-економічних функцій. Вони формуються виходячи із базових функцій і принципів економічної політики та спрямовуються на досягнення визначеної мети й розв’язання протиріч розвитку [4, c. 421].

Організаційно-економічний механізм у напрямі розвитку транзитивного простору України представляє собою сукупність дій, що передбачає розробку продуманих дій щодо розвитку транзитивного простору із застосуванням управлінських методів, інструментів та стимулів.

Створення умов для довгострокового розвитку передбачає використання певних методів прямого впливу для регулювання з боку держави, при якому суб’єкти економічної діяльності змушені приймати рішення, що ґрунтуються не на самостійному економічному виборі, а на державних розпорядженнях. До прямих методів у напрямі розвитку транзитивного простору країни ми віднесемо, зокрема, обґрунтування стратегічних цілей, встановлення цін та квот, ліцензування діяльності з експорту та імпорту, стандартизація якості надання послуг тощо.  Прямі методи державного регулювання розвитку транзитивного простору не пов’язані зі створенням матеріального стимулу і базуються на силі примусу.

 Методи непрямого впливу полягають у створенні державою необхідних передумов для того щоб при самостійному виборі суб’єкти господарювання тяжіли до тих економічних [4, с.421] рішень, які відповідають цілям економічної політики.

До непрямих методів державного регулювання розвитку транзитивного простору слід віднести систему оподаткування та кредитування, коригування облікової ставки тощо.

На нашу думку, для  транзитивної економіки найбільш адекватною моделлю  відносин держави та фірм є активна участь в них держави або на протязі всього перехідного періоду або тільки на початковому етапі з поступовим переходомдо моделі збалансованих партнерських відносин [5, c. 32]. Тому саме правильне запровадження організаційно-економічного механізму стане запорукою розвитку транзитивного простору України, оскільки держава є регулюючим органом, що здатний впливати на розвиток транзитивного простору України. Враховуючи нестабільність у нашій державі, приватні компанії можуть створюватися та зникати, пройшовший свій цикл розвитку, то держава є чимось постійним та фундаментальним. У контексті розвитку транзитивного простору саме держава має відігравати провідну ідеологічну та реалізуючи роль, надаючи приклад приватному сектору та тим самим підкреслюючи пріоритетність свого розвитку.

Особливістю організаційно-економічного механізму розвитку транзитивного простору є руйнування старих та заміна новими орієнтирами розвитку, що здійснюється у найкоротші строки, на відміну від наших європейських сусідів розвиток транзитивного простору здійснювався століттями. 

Основними напрямами удосконалення організаційно-економічного механізму

1) перегляд державно-управлінської структури, що впливає на розвиток транзитивного простору;

2) розподіл системи фінансування у відповідності з бажаними пріоритетами розвитку ;

3) проведення аналізу податкового законодавства;

4) дослідження мотиваційного механізму у напрямі розвитку транзитивного простору, зокрема для повернення української молоді на батьківщину.

Отже, у напрямі розвитку транзитивного простору сформовано потребує постійного удосконалення організаційно-економічного механізму у відповідності до сучасних потреб.

 

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших досліджень у цьому напрямку. Організаційно-економічний механізм у напрямі розвитку транзитивного простору України представляє собою сукупність дій, що передбачає розробку продуманих дій щодо розвитку транзитивного простору із застосуванням управлінських методів, інструментів та стимулів.

Розвиток даного механізму потребує залучення громадськості, що забезпечить баланс інтересів між державними органами влади та громадянами України. Основними напрямами удосконалення організаційно-економічного механізму, зокрема, перегляд державно-управлінської структури, що впливає на розвиток транзитивного простору; розподіл системи фінансування у відповідності з бажаними пріоритетами розвитку; проведення аналізу податкового законодавства; дослідження мотиваційного механізму у напрямі розвитку транзитивного простору, зокрема для повернення української молоді на батьківщину. Перспективою подальших наукових досліджень є вивчення зарубіжного досвіду розвитку транзитивного простору.

Список використаних джерел

  1. Бабкіна О.В. Передумови переходу до демократії: ризики транзитивного суспільства. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2015. № 17. С.3‒11.
  2. Бойко М., Ведмідь Н., Охріменко А. Транзитивність національної туристичної системи. Зовнішняторгівля:економіка, фінанси, право. 2018. № 5. С. 55‒66.
  3. Державна служба : енциклопедія державного управління : у 8 т. / наук.-ред. колегія : С. М. Серьогін. К. : НАДУ, 2011. Т.6. 748 с.
  4. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад. : Ю. П. Сурмін, та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка. Київ, 2010. 820 с.
  5. Кривошлыков В.Н. Модели взаимодействия бизнеса и государства в транзитивной экономике. Terra Economics Экономический вестник Ростовского государственного университета. 2009. Т.7. №1. Часть 2. с. 30-36
  6. Прес-реліз за результатами соціологічного опитування «Україна напередодні президентських виборів 2019» Центр SOCIS : веб-сайт. URL: http://socis.kiev.ua/wp-content/uploads/2019/01/Press_reliz_3_company-1.pdf (дата звернення: 05.09.2019).
  7. Україна опинилася в топ-10 найнещасніших країн світу. Чому так ЕСПРЕСО : веб-сайт URL:https://espreso.tv/news/2018/02/15/ukrayina_ opynylasya_v_top_ 10_nayneschas-nishykh_ krayin_svitu_chomu_tak_stalosya (дата звернення: 05.09.2019).
  8. Україна потрапила до ганебного рейтингу країн: навіть у Конго краще Znaj.ua : веб-сайт. URL: https://znaj.ua/society/223934-ukrajina-potrapila-do-ganebnogo-reytingu-krajin-z-visokoyu-inflyaciyeyu-navit-u-kongo-krashche (дата звернення: 05.09.2019).

 

References

 

  1. Babkina O.V. Peredumovy perekhodu do demokratii: ryzyky tranzytyvnoho suspilstva. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. 2015. № 17. S.3‒11.
  2. Boiko M., Vedmid N., Okhrimenko A. Tranzytyvnist natsionalnoi turystychnoi systemy. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo. 2018. № 5. S. 55‒66.
  3. Derzhavna sluzhba : entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia : u 8 t. / nauk.-red. kolehiia : S. M. Serohin. K. : NADU, 2011. T.6. 748 s.
  4. Entsyklopedychnyi slovnyk z derzhavnoho upravlinnia / uklad. : Yu. P. Surmin, ta in. ; za red. Yu. V. Kovbasiuka. Kyiv, 2010. 820 s.
  5. Kryvoshlыkov V.N. Modely vzaymodeistvyia byznesa y hosudarstva v tranzytyvnoi эkonomyke. Terra Economics Эkonomycheskyi vestnyk Rostovskoho hosudarstvennoho unyversyteta. 2009. T.7. №1. Chast 2. s. 30-36
  6. Pres-reliz za rezultatamy sotsiolohichnoho opytuvannia «Ukraina naperedodni prezydentskykh vyboriv 2019» Tsentr SOCIS : veb-sait. URL: http://socis.kiev.ua/wp-content/uploads/2019/01/Press_reliz_3_company-1.pdf (data zvernennia: 05.09.2019).
  7. Ukraina opynylasia v top-10 naineshchasnishykh krain svitu. Chomu tak ESPRESO : veb-sait URL:https://espreso.tv/news/2018/02/15/ukrayina_ opynylasya_v_top_ 10_nayneschas-nishykh_ krayin_svitu_chomu_tak_stalosya (data zvernennia: 05.09.2019).
  8. Ukraina potrapyla do hanebnoho reitynhu krain: navit u Konho krashche Znaj.ua : veb-sait. URL: https://znaj.ua/society/223934-ukrajina-potrapila-do-ganebnogo-reytingu-krajin-z-visokoyu-inflyaciyeyu-navit-u-kongo-krashche (data zvernennia: 05.09.2019).