ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД НА ПРИКЛАДІ ПОЛТАВЩИНИ

Державно-управлінські студії № 6(8), 2018

УДК 336.1:352

Середа Ю. К.

магістр державного управління, голова Машівської районної державної адміністрації, Полтавської області

Ворона П. В.

доктор наук з державного управління, доцент, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування державної служби зайнятості України, депутат Полтавської обласної ради

ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД НА ПРИКЛАДІ ПОЛТАВЩИНИ

 

У статті авторами досліджено особливості фінансового забезпечення розвитку територіальних громад на прикладі Полтавської області, як однієї з най більш успішних і динамічних у проведенні реформи децентралізації. Розглянуто динаміку формування об’єднаних територіальних громад, складові формування фінансового забезпечення розвитку територіальних громад.

Акцентовано увагу на проблематиці впливу держави на фінансову діяльність громад, формування самодостатності та імплементацію принципу повсюдності.

Ключові слова: ОТГ, децентралізація, фінансове забезпечення, розвиток територіальних громад, повсюдністю, податок з фізичних осіб.

 

FEATURES OF FINANCIAL SUPPORT FOR THE DEVELOPMENT

OF TERRITORIAL COMMUNITIES IN THE EXAMPLE OF POLTAVSHCHYN

 

The article analyzes the features of financial support for the development of territorial communities on the example of the Poltava region as one of the most successful and dynamic in the implementation of the decentralization reform. The dynamics of formation of united territorial communities, components of forming of financial provision of development of territorial communities are considered.

The emphasis is placed on the problem of the state’s influence on the financial activity of the communities, the formation of self-sufficiency and the implementation of the principle of ubiquity.

Key words: OTG, decentralization, financial support, development of territorial communities, generality, tax on individuals.

 

Постановка проблеми. Сучасний розвиток місцевого самоврядування в умовах європейської інтеграції та проведення реформи публічної влади буде вирішений за умов належного фінансового забезпечення розвитку територіальних громад у відповідності до світової муніципальної практики, яка свідчить перш за все про необхідність створення умов самодостатності їх діяльності. Процеси децентралізації, що відбуваються в Україні вимагають вирішення цієї проблеми і цього давно очікують новостворені об’єднані територіальні громади (ОТГ) [2; 9], адже їхня діяльність буде неефективною без використання належних фінансових ресурсів. Держава має забезпечувати територіальні громади інструментами та механізмами формування фінансової стабільності розвитку включаючи всі належні їм ресурси (у т. ч. податки, різні платежі, комунальне майно, землі, корисні копалини місцевого значення, інші ресурси та угіддя тощо). Без створення таких можливостей годі й дискутувати про ефективність місцевої влади у територіальних громадах, належне надання послуг і функціонування соціальної інфраструктури. Самі територіальні громади мають навчитись і повинні отримати змогу заробляти левову частину своїх бюджетних надходжень самостійно, а не очікувати коштів від держави (через дотації чи субвенції, або національні програми). У випадку домінуючого державного розподілу фінансових ресурсів все дно ще досить довгий проміжок часу буде спрацьовувати корупційна та політична складова цього розподільчого механізму. Запровадження принципу формування ОТГ на основі самодостатності надасть цим територіальним громадам більше стимулів, прав і можливостей для більш ефективного розвитку територій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питаннями розвитку місцевого самоврядування, визначенням напрямів стратегії його розвитку займалась низка науковців-практиків, в тому числі: Бабаєв В. М., Бакуменко В. Д, Безсмертний Р. П., Галенко С. М., Ганущак Ю. М., Гошко А. О., Гошовська В. А., Дзюндзюк В. Б., Коліушко І. Б., Куйбіда В. С., Мамонова В. В., Михайлюк В. С., Пухтинський М. О., Серьогін С. М., Ткачук А. Ф., Тодика Ю. М., Толкованов В. В., Удовиченко В. П., Шаров Ю. П. та інші практики й дослідники місцевого самоврядування [1-10]. Авторським колективом на чолі з Р. Безсмертним у 2005 р. були відпрацювані стратегії адміністративно-територіальної реформи, нової регіональної політики в Україні [6] на основі принципу фінансової самодостатності, а згодом вже іншими авторами була розроблена Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади [7]. Сучасні муніципальні дослідження варто акцентувати увагу на проблематиці дослідження проблематики розвитку місцевої демократії і зокрема на технології імплементації принципів ЄХМС у законодавче поле України у процесі здійснення реформи децентралізації особливо у сфері організації фінансового забезпечення розвитку територіальних громад.

Мета статті полягає у дослідження особливостей фінансового забезпечення розвитку об’єднаних територіальних громад на прикладі громад Полтавської області.

Виклад основного матеріалу. Реформування місцевого самоврядування у територіальних громадах Полтавщини шляхом децентралізації проходить досить динамічно. В області залишилось всього кілька районів де взагалі не створено жодної ОТГ. Але колись досить потужний супротив реформі децентралізації і там слабшає. Адже децентралізація, як процес передачі повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей – органам місцевого самоврядування отримує схвальну реакції більшості громад, де цей процес відбувся. І їх думка поширюється серед тих, хто вчасно не провів реформу і вже жалкує. Серед областей України Полтавщина за кількістю утворених ОТГ входить до шести областей, які мають найбільшу кількість утворених ОТГ після: Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Волинської та Тернопільської. За покриттям площі області ОТГ на 12 місці, а за процентним охопленням населенням ОТГ на 11. У області, серед новоутворених громад, в зв’язку з невеликою кількістю (чисельністю мешканців ОТГ) населення – залишилась проблема спроможності.

Держава постійно моніторить фінансову ефективність діяльності та оцінює динаміку розвитку об’єднаних територіальних громад. За прогнозною інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України за 10 місяців 2018 року доходи місцевих бюджетів зростуть на 22,0 % або збільшились на 34,2 млрд. грн. порівняно з аналогічним періодом минулого року, та складуть 189,4 млрд. грн. Зокрема, податку на доходи фізичних осіб надійде 110,2 млрд. грн. що більше від надходжень січня-жовтня 2017 року на 26,1 %. А 11 регіонів вже мають темпи приросту ПДФО вищі за середній показник по Україні, з них – три регіони забезпечили приріст понад 28%. Окрім того плати за землю має надійти 22,7 млрд грн. Фактичні надходження єдиного податку – 24,5 млрд. грн. (зростуть на 5,2 млрд. грн. або на 27,0%) [1]. Щодо надходжень власних доходів місцевих бюджетів 665 ОТГ за січень-травень 2018 року, то вони зросли на 62,3 %. Завдяки фінансовій децентралізації місцеві бюджети за останні роки зросли на 123,4 млрд. грн.: з 68,6 млрд в 2014 до 192 млрд. грн. у 2017 році. Частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України постійно зростає і на кінець 2017 року склала 51,2 %. У 2015 році вона становила 45,6%. Віідповідно до ст. 13 Конституції України «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією [3]. За останні роки органи місцевого самоврядування активно відстоювали позицію щодо перерахування в бюджети розвитку громад частини ренти за користування надрами громад. Звучали різні думки – від 5 до 10 %, що певним чином покривало б екологічні та техногенні збитку від добування корисних копалин близ громад. Відповідно до внесених змін у Бюджетний кодекс України, до доходів загального фонду Державного бюджету зараховують 95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату. Окрім цього – 2% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату зараховується до районних бюджетів за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів; – 3% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату зараховується до бюджетів міст республіканського (АР Крим) та обласного значення, бюджетів об’єднаних територіальних громад за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів; – 2% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату зараховується до бюджету АР Крим, обласних бюджетів за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів; – 1% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів. Закон набрав чинності з 1 січня 2018 р. [2].

Але варто зазначити, що ОТГ отримує рентної плати за користування надрами не 1, а 3%, що є свого роду стимулом громад до реформування. Але, вважаємо, що добуваючі компанії, використовуючи корупційну складову, значно занижують об’єми добування і як наслідок – значно знижують надходження до державного і місцевих бюджетів. Державі варто створити ефективі механізми контролю об’ємів добування копалин та обліку. Такий досвід є за кордоном і потрібна лише політична воля урядовців та парламентарів щоб його використати. Багато територіальних громад втрачають мільйони гривен від нелегального добування піску та глини, особливо близ будівництва доріг (наприклад, автотраси Київ –Харків – Довжанський).

За підрахунками групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні, за 2016-2018 роки орієнтовні фінансові втрати Диканського, Зіньківського, Котелевського та Оржицького районів Полтавської області, у яких реформа не просувається, сягають приблизно 178,5 млн грн. Саме стільки коштів інфраструктурної субвенції могли б отримати громади цих районів, якби створили ОТГ [4].

Для більш детального аналізу фінансового забезпечення розвитку територіальних громад візьмемо для дослідження Машівський район Полтавщини. Одразу, після прийняття в 2015 році Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», у районі розпочався процес децентралізації, який передбачав передачу повноважень від органів державної влади органам місцевого самоврядування, за умови об’єднання декількох сільських рад в громаду. До процесу об’єднання громад підходили виважено, адже було розуміння, що об’єднання громад – процес тривалий і, дійсно, повинен відбуватися в умовах добровільності та взаємної згоди.  Ставилось за мету збереження територіальної цілісності району та об’єднати всі сільські ради району в одну сильну та потужну громаду. Адже, згідно Перспективного плану попередньо планувалося частину території наших сільських рад віднести до громад, що належать Новосанжарському і Полтавському районам.

У 2015 році депутатським корпусом Машівської селищної ради прийнято рішення про ініціювання об’єднання всіх 15 сільських рад району в одну Машівську об’єднану територіальну громаду. Райдержадміністрацією, спільно з обласним офісом реформ, селищною радою, проводилася робота по роз’ясненню переваг при об’єднанні громад. Але сільські ради району не підтримали ініціативу Машівської селищної ради і, об’єднання території району в одну спільну територіальну громаду не відбулося.

У 2016 – 2017 рр. відбувалися активні спроби об’єднання у різних варіаціях територіальних громад. Були навіть намагання створити громаду лише з двох сільських рад. Цілком зрозуміло, що таке об’єднання не могло відбутися, адже мала громада не є фінансово спроможною вирішувати питання утримання інфраструктури громади, а про соціально-економічний розвиток такої громади і мови не може бути.

На сьогодні в районі створено дві цілком спроможні територіальні громади: Машівська та Михайлівська. До Машівської ОТГ увійшли населені пункти Селещинської, Новотагамлицької сільських рад та відповідно Машівської селищної ради. До Михайлівської ОТГ увійшли територіальні громади сіл Павлівської, Андріївської, Кустолово-Суходільської, Коновалівської, Малонехворощанської, Ряськівської, Михайлівської сільських рад.

Ці громади мають змогу самостійно планувати та сприяти місцевому економічному розвитку. Вирішують питання розвитку та утримання інфраструктури об’єднаної громади, планують розвиток території громади, питання забудови території громади, благоустрою територій, житлово-комунальних послуг; утримання об’єктів комунальної власності; функціонування сфер соціальної допомоги, первинної охорони здоров’я та швидкої медичної допомоги, середньої, дошкільної та позашкільної освіти; культури та фізичної культури й спорту, охорони правопорядку (муніципальна варта); самостійно управляють пасажирськими перевезеннями на території громади.

Як  приклад успішності фінансового забезпечення розвитку територіальної громади варто дослідити Машівську ОТГ (24 грудня 2017 року відбулися перші вибори голови об’єднаної територіальної громади та депутатів). До її складу об’єднання ввійшло 9 населених пунктів, а саме: селище Машівка, села: Селещина, Латишівка, Сухоносівка, Тимченківка, Новий Тагамлик, Вільне, Козельщина, Огуївка. Відстань від центру громади – смт. Машівка до найвіддаленішого села становить 18 км. Чисельність населення ОТГ 7656 осіб.

Через півроку після об’єднання вже помітні зміни: розбудовують інфраструктурні об’єкти, розвивають освітню сферу та покращують екологічний стан місцевості.

Бюджет об’єднаної громади зріс порівняно з бюджетами сільських рад до об’єднання в 3 рази. У 2018 році бюджет об’єднаної громади  склав  73,7  млн.грн. Об’єднана територіальна громада отримала додатковий фінансовий ресурс – 60% надходжень податку на доходи фізичних осіб.

На розвиток інфраструктури  Машівська селищна рада  отримала субвенцію з державного бюджету в розмірі 1826,2  тис.грн., яку використано на будівництво дороги вул. Гагаріна в селі Селещина. У 2019 році така субвенція складе 1 684,8 тис.грн.

На баланс Машівської ОТГ  було передано 8 закладів освіти та 5 закладів культури. Для ефективного розвитку цих напрямків створено відділ освіти, культури молоді та спорту Машівської селищної ради. Значна частка коштів громади використовується на фінансування закладів освіти та культури. В закладах освіти ОТГ навчаються 718 учнів та виховуються 274 дошкільнят.

Для забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти відповідно вимог «Нової української школи» забезпечено обладнанням навчальні заклади громади (882,0 тис.грн.). Придбано обладнання для харчоблоку Машівського ліцею (197,6 тис.грн.).

На поточний ремонт закладів освіти спрямовано 860 тис.грн: з них на заклади середньої освіти – 360,0 тис.грн., на заклади дошкільної освіти в с. Селещина – 260, 0 тис.грн. та на ЗДО селища Машівка «Калинку» 250,0 тис.грн.

Одним з важливих питань є належне дорожнє покриття доріг населених пунктів громади. Проведено капітальний ремонт доріг комунальної власності в смт. Машівка та с. Селещина на загальну суму 3 832, 6 тис. грн., та поточні ремонти доріг  по населених пунктах смт. Машівка, с. Селещина, с. Сухоносівка, с. Огуївка, с. Новий Тагамлик на загальну суму 2 392,3 тис. грн..

У двох найбільших селах Машівської ОТГ були капітально відремонтовані пішохідні тротуари, висаджені клумби, встановлені лави.

Придбано та встановлено  ігрові дитячі майданчики в смт. Машівка, с. Селещина, с. Вільне та с. Козельщина.

Проводиться фінансова підтримка Машівського ЖКГ, яке здійснює свої повноваження у сфері поводження з твердими побутовими відходами на території громади, утриманням багатоповерхових будинків в смт. Машівка, забезпечення водопостачання та водовідведення на території Селещинського та Новотагамлицького старостинських округів.

Створено відділ комунального майна, містобудування, архітектури та земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління комунальним майном, містобудування та архітектури, а також у сфері захисту та використання земельних ресурсів, регулювання земельних відносин на території Машівської селищної ради.

З метою забезпечення планомірного, економічного, обґрунтованого і комплексного розвитку населених пунктів, підвищення їх рівня благоустрою та створення сприятливих умов життєдіяльності населення виготовлено та затверджено Генеральний план та План зонування території сіл Селещина, Сухоносівка, Латишівка, Тимченківка Машівського району Полтавської області. В результаті збільшується площа меж населених пунктів в 1,7 рази. Наступним етапом в цьому напрямку буде розробка проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень та нормативно – грошова оцінка земель, яка використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати тощо. Також розробляється  Генеральний план селища Машівка.

З метою залучення міжнародно-технічної допомоги Машівська селищна ОТГ приєдналася до Європейської ініціативи – (Covenant of Mayors) – «Угода мерів». І вже у  2019 році планується:

– реконструкція водопровідних споруд майданчика водозабору в с. Селещина Машівського району Полтавської області по вулиці Паркова;

– проведення ремонту доріг вул. Козацька с. Селещина, вул. Остапа Вишні смт. Машівка (1,6 млн. грн.);

– будівництво тротуару вул. Паркова с. Селещина;

– реконструкція спортивного майданчика для міні-футболу зі штучним покриттям в селі Селещина опорного навчального закладу Селещинського ліцею;

– придбання шкільного автобуса.

На жаль, на сьогодні до Машівської об’єднаної територіальної громади ще не приєднались шість сільських рад. Тобто процес децентралізації триває. Адже коштами, які надходять до районного бюджету з бюджету не об’єднаних громад розпоряджається районна рада. Тут дійсно існує проблема неефективного використання коштів місцевих бюджетів. Адже левова частка коштів, які надходять до районного бюджету ідуть, наприклад, на утримання апарату районної ради. А це складає, щонайменше 20% районного бюджету. Так склалося, що депутати районної ради, в своїй більшості, не є мешканцями цих населених пунктів тому і проблематики їх не знають. На даний час, згідно Перспективного плану до 2020 року ці населенні пункти будуть приєднані до Машівської об’єднаної територіальної громад, що надасть змогу більш ретельно підійти до розвитку як громади в цілому, так і кожного села.

Як висновок варто зазначити, що реформа публічної влади, особливо процес децентралізації на теренах Полтавщини вже має позитивну динаміку, але новостворені ОТГ маю різну степінь самодостатності, що пов’язано із базою оподаткування, наявністю диспропорції у місцевих ресурсах та різною проектно-програмною активністю у вітчизняних та закордонних грантових програмах. Важливу роль має зіграти сама держава – давно варто перенести надходження податку з фізичних осіб до місцевих бюджетів не за місцем роботи а за місцем проживання. Є важливим акцентом досягнення самодостатності ОТГ через запровадження принципу повсюдності місцевого самоврядування у земельних відносинах, що надасть їм повноваження розпоряджатися землями за межами населених пунктів, які необхідні для розвитку ОТГ і є одним з важливих джерел наповнення місцевих бюджетів.

 

Список використаних джерел

  1. Ворона П. В. Особливості процесів децентралізації на Полтавщині: вплив адміністративного ресурсу // Національні цінності і національні інтереси в системі публічного управління. Матеріали Всеукр. наук. – практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 12 лист. 2017 р.): у 2 ч. / за заг. ред. В. С. Куйбіди [та ін.]. – Київ: НАДУ, 2017. – Ч. 2: Оцінка якості державної політики, с. 6–10.
  2. Ворона П. В. Повсюдність місцевого самоврядування як напрямок сталого розвитку територіальних громад [Текст] /П. В. Ворона // Сталий розвиток територіальної громади: управлінський аспект [монографія] / за заг. ред. Ю. О. Куца, В. В. Мамонової. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. – Розд. 2.3. – С. 75–82. – (Серія «Державне управління ХХІ століття»).
  3. Ганущак Ю. І. Г19 Територіальна організація влади. Стан та напрямки змін / Юрій Ганущак. – К.: Легальний статус, 2012. – 348 с.
  4. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30.
  5. Місцеве самоврядування за межами населених пунктів: проблема забезпечення повсюдності. Національний інститут стратегічних досліджень. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1817/.
  6. Нова державна регіональна політика в Україні. Збірник матеріалів та документів / науковий редактор: В.С.Куйбіда. – Київ, Видавництво «Крамар», 2009. – 232 с.
  7. Про схвалення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади: розпорядження Кабінету Міністрів України: від 15 лютого 2006 р.: № 90-р // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 7
  8. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21.05.1997 року № 280/97 ВР. Режим доступу: http://zakorada.gov.ua/laws/show/280/97-вр.
  9. Проблеми децентралізації: національний та міжнародний досвід: зб. матеріалів та док. / наук. Ред. М. Пухтинський. – К.: Атіка – Н, 2006. – 744 с.
  10. Ткачук А. Про «повсюдність місцевого самоврядування», власність та юрисдикцію. Інститут громадянського суспільства. 19.05.16. URL: https://www.csi. org.ua/news/pro-povsyudnist-mistsevogo-samovryaduvannya-vlasnist-ta-yurysdyktsiyu.

 

References

  1. Vorona P. V. Osoblyvosti protsesiv detsentralizatsiyi na Poltavshchyni: vplyv administratyvnoho resursu // Natsionalʹni tsinnosti i natsionalʹni interesy v systemi publichnoho upravlinnya. Materialy Vseukr. nauk. – prakt. konf. za mizhnar. uchastyu (Kyyiv, 12 lyst. 2017 r.): u 2 ch. / za zah. red. V. S. Kuybidy [ta in.]. – Kyyiv: NADU, 2017. – CH. 2: Otsinka yakosti derzhavnoyi polityky, s. 6–10.
  2. Vorona P. V. Povsyudnistʹ mistsevoho samovryaduvannya yak napryamok staloho rozvytku terytorialʹnykh hromad [Tekst] / P. V. Vorona // Stalyy rozvytok terytorialʹnoyi hromady: upravlinsʹkyy aspekt [monohrafiya] / za zah. red. YU. O. Kutsa, V. V. Mamonovoyi. – KH.: Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr», 2008. – Rozd. 2.3. – S. 75–82. – (Seriya «Derzhavne upravlinnya KHKHI stolittya»).
  3. Нanushchak YU. I. H19 Terytorialʹna orhanizatsiya vlady. Stan ta napryamky zmin / Yuriy Hanushchak. – K.: Lehalʹnyy status, 2012. – 348 s.
  4. 4. Konstytutsiya Ukrayiny: pryynyata na pʺyatiy sesiyi Verkhovnoyi Rady Ukrayiny 28 chervnya 1996 roku // Vidom. Verkhov. Rady Ukrayiny. – 1996. – № 30.
  5. 5. Mistseve samovryaduvannya za mezhamy naselenykh punktiv: problema zabezpechennya povsyudnosti. Natsionalʹnyy instytut stratehichnykh doslidzhenʹ. Rezhym dostupu: http://www.niss.gov.ua/articles/1817/.
  6. 6. Nova derzhavna rehionalʹna polityka v Ukrayini. Zbirnyk materialiv ta dokumentiv / naukovyy redaktor: V.S. – Kyyiv, Vydavnytstvo «Kramar», 2009. – 232 s.
  7. 7. Pro skhvalennya Kontseptsiyi rozvytku systemy nadannya administratyvnykh posluh orhanamy vykonavchoyi vlady: rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny: vid 15 lyutoho 2006 r.: № 90-r // Ofits. visn. Ukrayiny. – 2006. – № 7
  8. 8. Pro mistseve samovryaduvannya v Ukrayini. Zakon Ukrayiny vid 21.05.1997 roku № 280/97 VR. Rezhym dostupu: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-vr.
  9. 9. Problemy detsentralizatsiyi: natsionalʹnyy ta mizhnarodnyy dosvid: zb. materialiv ta dok. / nauk. Red. M. Pukhtynsʹkyy. – K.: Atika – N, 2006. – 744 s.
  10. 10. Tkachuk A. Pro «povsyudnistʹ mistsevoho samovryaduvannya», vlasnistʹ ta yurysdyktsiyu. Instytut hromadyansʹkoho suspilʹstva. 19.05.16. URL: https://www.csi. org.ua/news/pro-povsyudnist-mistsevogo-samovryaduvannya-vlasnist-ta-yurysdyktsiyu.

 

 

Середа Ю. К, магістр державного управління, голова Машівської районної державної адміністрації, Полтавської області

Ворона П. В., доктор наук з державного управління, доцент, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування державної служби зайнятості України, депутат Полтавської обласної ради

38750, Україна, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Щербані, вул. Геннадія Біліченка, 29б

Email: voron67@ukr.net

ORCID: 0000-0002-6755-9023

Цитування: Середа Ю.К., Ворона П.В. Особливості фінансового забезпечення розвитку територіальних громад на прикладі Полтавщини // Державно-управлінські студії. – 2018. – № 6 (8). – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла: 08.05.2018

Схвалено до друку: 21.05.2018  

 

Yulia Sereda, master of Public Administration, chairman of the Mashiv district state administration, Poltava region

Petro Vorona, state farm supervisor, associate professor Head of the Department of Public Administration and Administration State Employment Service of Ukraine, a deputy of the Poltava regional council

38035, Ukraine, Poltava region, Poltava region, with. Shcherbani st. Gennady Bilichenko, 29b

Email: voron67@ukr.net

ORCID: 0000-0002-6755-9023

Citation: Sereda Yu. K., Vorona P. V. (2018) Features of financial support for the development of territorial communities on the example of Poltava region, Derzhavno-upravlinski studii, vol. 6 (8), available at: ________.

Article arrived: 08.05.2018

Accepted: 21.05.2018