РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТНО-ПРОГРАМНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Державно-управлінські студії № 8(10), 2018

 

УДК 353:005.8:331.5

 

Ворона Петро Васильович,

 доктор наук з державного управління, доцент,

перший проректор Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, депутат Полтавської обласної ради

 

Віктор Васильович Калашник,

директор Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, депутат Кременчуцької міської ради

 

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТНО-ПРОГРАМНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

 

REGIONAL FEATURES OF PROJECT-SOFTWARE MANAGEMENT IN POPULATION EMPLOYMENT ACTIVITIES

 

В статті автори досліджують регіональні особливості проектно-програмного менеджменту в діяльності служби зайнятості населення на прикладі діяльності її інституцій у Полтавській області та в м. Кременчук.

У статті зазначена важливість забезпечення ефективної співпраця всіх інститутів публічної влади регіону (у даному випадку Полтавщини) у сфері політики зайнятості та на ринку праці є проявом реального розуміння соціальної проблеми безробіття, що впливає на стан національної безпеки країни. Наведено приклади успішного проектно-програмного менеджменту в діяльності служби зайнятості населення на рівні регіону щодо модернізації самої інституції та допомоги у працевлаштуванні членів малозабезпечених сімей, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів україно-російської на Сході України.

Автори зазначають необхідність розробки нових підходів до профорієнтаційної роботи (детальний профмоніторинг ринку праці), що у перспективі надасть змогу швидко і якісно вирішувати кадрові проблеми роботодавців регіону і прискорюватиме соціально-економічний розвиток.

 

In the article, the authors investigate the regional features of project management in the employment service of the population on the example of the activities of its institutions in the Poltava region and in Kremenchug.

The importance of ensuring effective cooperation of all public authorities of the region (in this case Poltava region) in the sphere of employment policy and in the labor market is a manifestation of a real understanding of the social problem of unemployment affecting the national security of the country. Examples of successful project management in the area of ​​employment of the population employment service at the regional level regarding the modernization of the institution and assistance in the employment of members of low-income families, internally displaced persons, veterans of Ukrainian-Russian in Eastern Ukraine are given.

The authors point out the need to develop new approaches to career guidance (detailed labor market monitoring), which in the long term will allow to quickly and qualitatively solve the employment problems of employers in the region and accelerate socio-economic development.

 

Ключові слова: публічне управління, місцеве самоврядування, громада, регіон, служба зайнятості населення, ринок праці, проектно-програмний менеджмент.

 

Keywords: public administration, local self-government, community, region, public employment service, labor market, project management.

 

Постановка проблеми. Державна та регіональні стратегії мають бути спрямовані перш за все на оздоровлення місцевого господарства, відродження економіки регіонів і кожної з громад через створення нових робочих місць. Держава та місцева влада має опікатись тим, щоб для розвитку малого та середнього бізнесу були найсприятливіші умови у т. ч. через правове та адміністративне упорядкування спрощених правил та умов для розвитку. На думку науковця І. Котвицького у першу чергу, серед стратегічних цілей розвитку областей повинні бути «просторовий розвиток, підвищення конкурентоспроможності та ефективне управління регіонів. Окремо необхідно зосереджуватися і на розвитку нових економічних можливостей через ресурси об’єднаних територіальних громад, які вони отримали внаслідок політики децентралізації [3]. Якщо дати позитивний імпульс місцевим громадам та місцевому самоврядуванню, соціально-економічний ефект від реалізації проектів та програм розвитку територій протягом наступних років буде досить відчутним і стабільним, що надасть можливість територіальним громадам виконувати основне своє завдання – створювати максимально комфортні умови для проживання мешканців громад, у т. ч. й для працевлаштування чи створення власного бізнесу (самозайнятості).

 

Аналіз останніх публікацій та досліджень у сфері застосування проектно-програмного менеджменту в діяльності служби зайнятості населення свідчить про неабияку зацікавленість вчених проблематику побудови ефективної моделі впливу держави на нейтралізацію соціальних наслідків вільного ринку та створення належних умов соціального супроводу соціально незахищеного населення. Серед досліджень варто виокремити наукові доробки із проблем ринку праці що до визначення попиту та пропозиції робочої сили, їх рівня збалансованості, де вони розглядаються узагальнено – з точки зору факторів та чинників формування, аналізу змісту складових кон’юнктури на ринку праці. Ці проблеми широко розкриті в працях В. Баришнікова, І. Гнибіденка, А. Колота, Е. Лібанової, Л. Лямінової, І. Марченко, Ю. Маршавіна, О. Могильного, Л. Лісогор, В. Онікієнко,                О. Палій, В. Федоренка, О. Чернявської, Л. Шамілевої, А. Шастун та ін.

Водночас у вітчизняній науковій літературі недостатньо досліджуваними залишаються проблематика дослідження регіональних особливостей проектно-програмного менеджменту в діяльності служби зайнятості населення, що максимально сприяє формуванню єдиного корпоративного механізму впливу на ринок праці у системі органів публічної влади та недержавного сектору.

 

Метою статті є дослідження регіональних особливостей та досвіду проектно-програмного менеджменту в діяльності служби зайнятості населення для його використання в сфері державного впливу на ринок праці.

 

Виклад основного матеріалу дослідження. На переконання науковця економіста Гонорської А. В. «Сучасний проектно-програмний менеджмент це повністю формалізована сфера управлінської діяльності, яка передбачає впровадження системи управління проектами і програмами та спрямована на досягнення узгоджених цілей проектів при балансуванні між обсягом робіт, ресурсами, часом, якістю та ризиками» [2]. В управлінні проектами використовуються певні принципи та методи управляння, які являються часткою системи менеджменту підприємства і є універсальними при вирішенні різних завдань.

Проект – це план скоординованих дій, які мають певну мету, терміни виконання, ресурси та вартість. Проекти часто об’єднують у програми проектів для досягнення загального результату або у портфелі проектів. Портфель проектів може складатися з програм та окремих проектів не зв’язаних між собою, але об’єднаних між собою для досягнення стратегічних цілей компанії. Отже, проектно-програмний менеджмент це управлінська діяльність, спрямована на досягнення оперативних (на рівні окремих проектів), тактичних (на рівні програм), стратегічних (на рівні портфелів проектів) бізнес-цілей компанії [2].

Процес посилення ролі регіонів і регіональної економіки вимагає більш ефективних технологій управління проектами з розвитку інфраструктури та інших параметрів розвитку території. Тут чільне місце посідає проблематика працевлаштування та подолання тіньової зайнятості населення, яку традиційними адміністративно-командними методами вирішити неможливо. Для підтримки конкурентоздатності регіону місцева влада має забезпечувати оптимальне управління фінансовими та людськими ресурсами території, які дозволяють виконувати поставлені завдання швидше та з меншими ресурсними затратами. Тому застосування технологій проект-програмного менеджменту в галузі місцевого врядування у поєднанні з діяльністю профільних галузевих управлінських структур впливає на якість регіонального та місцевого управління цілком позитивно. А місцева влада (місцеві державні адміністрації та ради), що разом із державою виступає своєрідним продуцентом, гарантом та інвестором такого роду проектів й програм у сфері зайнятості, стає більш гнучкою, здатною реалізовувати проекти розвитку територій у стислі терміни з найбільш оптимальним використанням наявних та обмежених ресурсів [1].

Показовою з використання проектного підходу є робота Полтавської обласної служби зайнятості, що у 2017 р. одночасно брала участь у реалізації 3-х пілотних проектів:

  • реформування обласної служби зайнятості;
  • залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб (проект «Рука допомоги»);
  • проведення профілювання безробітних та здійснення соціального супроводу за підходом кейс-менеджмент.

На підставі наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 21.04.2017 р. № 47 «Про впровадження Пілотного проекту» Полтавським обласним центром зайнятості 27.04.2017 р. затверджений наказ № 90 «Про реалізацію Пілотного проекту» [1].

Полтавська обласна рада на першому пленарному засіданні двадцять шостої сесії сьомого скликання 19 липня 2019 року прийняла рішення (№1103) «Про внесення змін до Програми зайнятості населення Полтавської області на 2018 – 2020 роки» [4]. Депутати обласної ради прийняли рішення внести зміни до Програми зайнятості населення Полтавської області на 2018 – 2020 роки, затвердженої рішенням пленарного засідання двадцятої сесії обласної ради сьомого скликання від 12 липня 2018 року № 758, яким затвердити Порядок надання безповоротної фінансової допомоги суб′єктам господарювання для працевлаштування учасників бойових дій, які брали участь в АТО, операції об′єднаних сил, членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих внаслідок поранення, контузії або каліцтва) учасників бойових дій, які брали участь в АТО, операції об’єднаних сил (додається на 4 аркушах).

Окрім цього цим рішенням затверджено Порядок використання коштів, передбачених в обласному бюджеті на фінансову підтримку заходів підвищення рівня зайнятості учасників бойових дій, які брали участь в АТО, операції об’єднаних сил, членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих внаслідок поранення, контузії або каліцтва) учасників бойових дій, які брали участь в АТО, операції об’єднаних сил».

Контроль за виконанням рішення покладено на Департамент соціального захисту населення обласної державної адміністрації та Полтавський обласний центр зайнятості, контроль за його виконанням – на постійну комісію обласної ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення. Це один з перших проектів Державної служби на регіональному рівні щодо активізації підтримки учасників бойових дій та підтримки підприємців, що створюють для них робочі місця. Головним завданням цих змін визначено сприяння «підвищенню рівня зайнятості учасників бойових дій, які брали участь в АТО-ООС, членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих внаслідок поранення, контузії або каліцтва) учасників бойових дій, які брали участь в АТО-ООС, шляхом надання суб’єктам господарювання безповоротної фінансової допомоги з обласного бюджету на працевлаштування строком не менше ніж на 2 роки за направленням центру зайнятості осіб зазначених категорій» [5].

Відповідно п. п. 5,6 п.1 ст. 16 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» джерелами коштів Фонду соціального страхування є благодійні внески підприємств, установ, організацій та інші надходження відповідно до законодавства України [6]. Виходячи з цього, Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості виступив ініціатором розроблення Програми покращення умов обслуговування отримувачів послуг Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості та сприяння працевлаштуванню соціально незахищених верств населення на 2018-2019 роки, джерелом фінансування якої є кошти міського бюджету м. Кременчука. Ця програма була затверджена 29 лютого 2018 року сесією Кременчуцької міської ради, а на сесії міської ради 9 серпня 2018 року було прийнято рішення про виділення коштів на виконання заходів Програми покращення умов обслуговування отримувачів послуг Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості та сприяння працевлаштуванню соціально незахищених верств населення в місті Кременчуці на 2018 рік – 252 000 грн. по коду програмної класифікації «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів» [4].

Фактично фінансування заходів у 2018 році не проводилося у зв’язку з невірною класифікацією видатків місцевого бюджету, так як «Субвенція» передбачає перерозподіл коштів бюджету, а фінансування Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості поводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, які не включаються до складу Державного бюджету України. Тому з метою проведення фінансування заходів у 2019 році, виконком Кременчуцької міської ради звернувся до органу Державного казначейства у м. Кременчуці з наміром про включення Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості в мережу отримувачів коштів міського бюджету, а Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості у свою чергу подав документи до органу Держказначейства у м. Кременчуці для внесення до єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

На даний час дискусійним залишається питання, чи є підстави фінансування за рахунок коштів міського бюджету видатки установ, які фінансуються за рахунок коштів Фонду, але відповідно п.п. 5,6 п.1 ст. 16 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» джерелами коштів Фонду є благодійні внески підприємств, установ, організацій та інші надходження відповідно до законодавства України, а місцеві програми (прийняті органами місцевого самоврядування) покликані доповнювати ресурсно ті завдання держави на місцевому рівні, які держава, на жаль часто не дофінансовує, задля створення умов комфортного проживання мешканців на відповідній території. Зайнятість – як можливість отримати достойну роботу на теренах громади є одним із складників цієї комфортності [6]. І надалі виникає необхідність вирішення питання про можливість залучення коштів міського бюджету для проведення видатків органів служби зайнятості для покращення умов обслуговування клієнтів служби зайнятості із застосуванням сучасних технологій.

Учасниками зазначеної міської програми виступили: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості, управління економіки та фінансове управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Асоціація керівників підприємств, організацій і установ міста, роботодавці та профспілкові організації міста, керівники місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Програма чітко виписує проблемне поле, яке вона має розв’язати. Адже ситуація на ринку праці в місті динамічно змінюється і має відбутися докорінна зміна підходів і технологій обслуговування громадян та (через) впровадження сучасних інформаційних технологій у всі функціональні процеси, що відбуваються в роботі центру зайнятості. На думку розробників «у наш час ефективне обслуговування клієнтів можливе лише в разі інтенсивного застосування Інтернет технологій та комунікаційних засобів, створення сприятливих умов для відвідувачів. Саме тісна взаємодія органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості забезпечить створення сприятливих умов для клієнтів центру зайнятості, в тому числі найбільш соціально незахищеним верствам населення» [3].

Програма спрямована на втілення у практику сучасних підходів у взаємовідносинах влади з суспільством та націлена, перш за все, на створення зручних сучасних умов обслуговування клієнтів центру зайнятості, а саме:

– максимально спростити комунікацію з центром зайнятості, використовуючи сучасні інформаційні технології (Інтернет ресурси, електроні засоби комунікації, тощо), в тому числі щодо подання вакансій;

– оперативно забезпечувати роботодавців інформацією про осіб, які мають професійні якості, що відповідають профілю конкретного  підприємства, в тому числі проведення онлайн співбесід з претендентами;

– розширення можливостей роботодавців щодо створення додаткових робочих місць, економічний ефект від цієї послуги;

– сприяння переконанню громадськості міста в тому що влада бере активну участь в реалізації політики зайнятості, яка має суспільно корисний характер, особливо для безробітних и членів їх сімей, демобілізованих учасників АТО-ООС, вимушених переселенців, інвалідів, тощо.

Ситуація у сфері зайнятості міста та відповідно характеристики ринку праці відповідають економічним процесам та розвитку реального сектору економіки. Послугами служби зайнятості у 2017 році скористалося 7700 безробітних осіб. Завдяки відповідальній та соціально орієнтованій регіональній політиці зайнятості в місті налагоджено ефективну взаємодію органів влади та соціально відповідального бізнесу. Протягом 2017 року до міськрайонного центру зайнятості для укомплектування державною службою зайнятості від 1111 роботодавців подано 10652 вакансії. За 2017 рік укомплектовано 6665 вакансій. За направленням служби зайнятості у 2017 році отримали роботу 6474 особи, з них безробітних -1807. У напрямку розвитку підприємницької ініціативи та власного бізнесу шляхом виплати допомоги по безробіттю одноразово працевлаштовано 11осіб.

З метою стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць шляхом виплати компенсацій роботодавцю витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, працевлаштовано 127 безробітних. З початку 2017 року на обліку в міськрайонному центрі зайнятості як безробітні перебували 197 військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції. За сприянням служби зайнятості працевлаштовано 52 безробітних даної категорії, з яких 2 особи отримали виплату допомоги по безробіттю одноразово для зайняття підприємницькою діяльністю, проходили підвищення кваліфікації – 7 осіб, до громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру залучено 3 учасника антитерористичної операції.

Одночасно, послуги державної служби зайнятості отримало 80 осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, яким надано статус безробітного. Службою зайнятості працевлаштовано 34 особи даної категорії, в тому числі яких 2 особи отримали виплату допомоги по безробіттю одноразово для зайняття підприємницькою діяльністю, проходили професійне навчання – 5 осіб та 15 осіб прийняло участь в громадських та інших роботах тимчасового характеру. Міськрайонним центром зайнятості для забезпечення відповідності професійно-кваліфікаційного рівня громадян, які шукають роботу, до вимог роботодавців, організовано професійне навчання безробітних, і протягом 2017 року 503 безробітних проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості. Рівень працевлаштування після закінчення професійного навчання складає 88,1%. Пріоритетність забезпечення тимчасової зайнятості населення досягнуто шляхом організації громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру, до яких залучено 967 безробітних. Станом на 1 січня 2018 року на обліку в міськрайонному центрі зайнятості перебуває 2346 безробітних, а в базі даних центру зайнятості міститься інформація про 726 вільних робочих місць, з них 53 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Основною проблемою повернення безробітних громадян до продуктивної зайнятості виокреслена проблема структурної диспропорції між попитом на робочу силу та її пропозицією за професіями, що обмежує можливості працевлаштування безробітних і не сприяє задоволенню потреб роботодавців у працівниках. Її вирішення має включати: створення необхідних економічних, організаційно-правових та соціальних умов для забезпечення продуктивної зайнятості соціально незахищених верств населення; забезпечення стабільного та ефективного розвитку малого підприємництва в місті та підвищення його значення у соціально-економічному житті міста, як одного з основних факторів впливу на формування ринку праці; підвищення динаміки зниження безробіття через створення нових робочих місць та застосування сучасних технологій під час обслуговування відвідувачів центру зайнятості.

Розробник визначив такі пріоритетні напрями реалізації програми :

  1. Сприяння зайнятості громадян, які потребують соціального захисту;
  2. Сприяння розвитку підприємництва та самостійній зайнятості населення;
  3. Збереження і створення нових робочих місць;

4.Створення сприятливих умов для відвідувачів, завдяки застосуванню сучасних Інтернет технологій та комунікаційних засобів;

  1. Подолання не задекларованої праці.

При цьому основними завданнями Програми стали:

– створення нових і модернізація існуючих робочих місць;

– створення сприятливих умов для започаткування та ефективного розвитку малого та середнього бізнесу та самозайнятості населення;

– легалізація трудових відносин у малому бізнесі;

– подальший розвиток підтримки малого підприємництва, підвищення якості та розширення спектру її послуг;

– зменшення дисбалансу попиту та пропозиції на ринку праці міста, забезпечення економіки міста робочими кадрами;

– сприяння професійній підготовці та трудовій зайнятості осіб, які потребують додаткового соціального захисту.

Кременчуцька міська рада, Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості та інші учасники та розробники програми очікують результати її реалізації, що матимуть суспільно-політичні й економічні вигоди для всього міста: 

– підвищення рівня зайнятості соціально незахищених верств населення;

– створення за рахунок усіх джерел фінансування нових робочих місць;

– підвищення рівня якості обслуговування клієнтів завдяки сучасним технологіям [3].

Організаційно виконання Програми забезпечує Кременчуцький міськ-районний центр зайнятості за участю органів місцевого самоврядування, голови міської ради, у межах встановленої чинним законодавством компетенції, шляхом затвердження відповідних заходів, прийняття відповідних управлінських рішень. Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості проводить узагальнення інформації про хід виконання заходів, визначених даною Програмою, та подає її на розгляд міської ради. А хід виконання Програми має періодично заслуховуватися на засіданнях постійної комісії міської ради з питань бюджету та управління майном, сесіях міської ради, нарадах Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості [3].

 

Висновки та перспективи подальших досліджень. Ефективна співпраця всіх інститутів публічної влади регіону (у даному випадку Полтавщини) у сфері політики зайнятості та на ринку праці є проявом реального розуміння соціальної проблеми безробіття, що впливає на стан національної безпеки країни.

Окремо варто зазначити необхідність нових підходів до профорієнтаційної роботи (детальний профмоніторинг ринку праці), що у перспективі надасть змогу швидко і якісно вирішувати кадрові проблеми роботодавців регіону і прискорюватиме соціально-економічний розвиток.

 

Список використаних джерел

  1. Ворона П. В., Клавдієва К. Д., Онищенко Е. К. Формування проектного підходу до роботи обласної служби зайнятості як фактор детінізації ринку праці в Україні. Науково-практичний журнал «Ринок праці та зайнятість населення», 1 (54), 2018, с. 66 – 72.
  2. Гонорська А. В., Використання проектно-програмного менеджменту міжнародному бізнесі // Міжнародна економіка та менеджмент. №4. 2012. URL: http://zt.knteu.kiev.ua/files/2012/04(63)2012/4_12_05.pdf.
  3. Котвицкий І. Що потрібно для сталого розвитку регіонів. Главное. Новости. Аналитика. 18 травня 2019. URL: https://glavnoe.ua/articles/a12613-scho-potribno-dlja-stalogo-rozvitku-regioniv.
  4. Офіційний портал Кременчуцької міської ради та виконавчого комітету. URL: https://kremen.gov.ua/?view=decision-city-rada.
  5. Про внесення змін до Програми зайнятості населення Полтавської області на 2018 – 2020 роки. URL: http://oblrada-pl.gov.ua/index.php?option= com_content&view=article&id=11373:1-plenarne-zasidannja-27-sesiyi-vii-sklikannja-17092019-roku&catid=86:rishennja-sesij-oblasnoyi-radi-vii-sklikannja&Itemid=201.
  6. 6.Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 року № 1533-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14.

 

References

  1. Vorona P. V., Klavdiyeva K. D., Onyshchenko E. K. (2018) Formuvannya proektnoho pidkhodu do roboty oblasnoyi sluzhby zaynyatosti yak faktor detinizatsiyi rynku pratsi v Ukrayini [Formation of project approach to work of regional employment service as a factor of labor market shadowing in Ukraine]. Naukovo-praktychnyy zhurnal «Rynok pratsi ta zaynyatist naselennya» [Labor Market and Employment of the Population], vol.1 (54), 66 – 72 р. [Ukraine]
  2. Honorska A. V., (2012) Vykorystannya proektno-prohramnoho menedzhmentu mizhnarodnomu biznesi [The use of project management software for international business]// Mizhnarodna ekonomika ta menedzhment [International Economics and Management.]. vol. 4. 2012. URL: http://zt.knteu.kiev.ua/files/2012/04(63)2012/4_12_05.pdf. [Ukraine]
  3. Kotvytskyy I. Shcho potribno dlya staloho rozvytku rehioniv [What is needed for the sustainable development of the regions]. Hlavnoe. Novosty. Analytyka [The main thing. News. Analytics.]. 18 may 2019. URL: https://glavnoe.ua/articles/a12613-scho-potribno-dlja-stalogo-rozvitku-regioniv. [Ukraine]
  4. Ofitsiynyy portal Kremenchutskoyi miskoyi rady ta vykonavchoho komitetu (2017) [Official portal of the Kremenchug City Council and the Executive Committee]. URL: https://kremen.gov.ua/?view=decision-city-rada. [Ukraine]
  5. Pro vnesennya zmin do Prohramy zaynyatosti naselennya Poltavsʹkoyi oblasti na 2018 – 2020 roky (2019) [On amendments to the Program of employment of the population of Poltava region for 2018 – 2020]. URL: http://oblrada-pl.gov.ua/index.php?option= com_content&view=article&id=11373: 1-plenarne-zasidannja-27-sesiyi-vii-sklikannja-17092019-roku&catid=86: rishennja-sesij-oblasnoyi-radi-vii-sklikannja&Itemid=201. [Ukraine]
  6. Law of Ukraine (2000), Pro zahalʹnoobov yazkove derzhavne sotsial ne strakhuvannya na vypadok bezrobittya [Compulsory State Unemployment Insurance], dates Mart 2, 2000 № 1533-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14. [Ukraine]