СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО КОМУНІКАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Державно-управлінські студії № 5(7), 2018

УДК 316.65:35.072

Кравченко М. В.

доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО КОМУНІКАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Питання комунікації набуло актуальності у зв’язку зі зниженням довіри до органів державної влади та необхідністю формування нової парадигми функціонування органів державної влади на всіх рівнях управління, підвищення ефективності їх роботи та взаємодії з бізнесом, громадянським суспільством, громадянами. Сучасний стан зумовлює потребу надання конкретних пропозицій щодо вдосконалення наявної комунікаційної взаємодії у сфері публічного управління у найближчій перспективі.

Ключові слова: комунікаційна взаємодія, публічне управління, комунікативна політика держави.

Modern approaches to communication interaction
in the public administration sphere

Kravchenko Milena V.,
National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

The communication issue has become acute due to a decrease of trust to government authorities and the need to form a new paradigm for the functioning of government authorities at all levels of governance as well as increase their efficiency and interaction with business, civil society, citizens. The current state necessitates concrete proposals for improving the existing communication interaction in the public administration sphere in the nearest future.

Key words: communication interaction, public administration, communicative policy of the state.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Комунікаційна взаємодія між органами державної влади та місцевого самоврядування, бізнесом і громадянами надзвичайно актуальна в сучасних умовах. Щодня відбуваються події, які впливають на формування та реалізацію державної політики, на життя людей. Кожній особі відслідковувати он-лайн усі події міжнародного масштабу, національного рівня, регіонального та місцевого не просто неможливо, але й недоцільно. Задоволення інформаційно-комунікаційних потреб громадян у сфері публічного управління відбувається через офіційні сайти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, соціальні мережі тощо. Вони стають «помічниками» для громадян та інших зацікавлених суб’єктів в отриманні ґрунтовної, якісної та оперативної інформації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання вказаної проблеми. Комунікаційна взаємодія у сфері публічного управління – тема, що активно розробляється у рамках науки державного управління. Різні аспекти проблеми відображені у працях вітчизняних та зарубіжних учених: Ю. Воробйова, Н. Грицяк, Є. Романенка, А. Семенченка [1–4] та ін. Однак зниження довіри громадян до органів державної влади зумовлює потребу надання конкретних пропозицій щодо вдосконалення наявної комунікації у найближчій перспективі.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті – осмислити значимість комунікаційної взаємодії у сфері публічного управління в умовах динамічного розвитку громадянського суспільства та поширення інформаційних технологій, запропонувати нові підходи й механізми комунікаційної взаємодії у сфері публічного управління.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Розвиток громадянського суспільства в Україні детермінував появу нових тенденцій у співпраці влади та громадськості. У сучасних умовах посилюється значення людини у суспільних процесах, відбувається формування активної громадянської позиції та громадянської самоорганізованості, наростання впливу громадян на формування та реалізацію державної політики. Стрімко поширюються позапартійні громадські ініціативи, громадські рухи в інтернет-просторі, у соціальних мережах. Розвивається культура електронної демократії, яка може стати найважливішим інструментом поновлення довіри людей до влади та виступити підґрунтям дієвих реформ, забезпечити реалізацію колективного державного управління.

Питання комунікації набуло актуальності у зв’язку зі зниженням довіри до органів державної влади та необхідністю формування нової парадигми функціонування органів державної влади на всіх рівнях управління, органів місцевого самоврядування, підвищення ефективності їх роботи та взаємодії з бізнесом, громадянським суспільством, громадянами; необхідністю формування реальної інституційної спроможності та вирішення суспільно значущих проблем.

Комунікативна політика держави спрямована на налагодження ефективних форм взаємодії органів державної влади та громадськості, кожна з яких є проекцією відповідної моделі, інструментальне забезпечення яких слугує ефективності функціонування системи державного управління загалом та розвитку громадянського суспільства.

Моделі комунікативної політики держави, з одного боку, визначають відповідні форми взаємодії органів державної влади із громадськістю, а з іншого – детерміновано залежні від певної комунікативної традиції у системі державного управління.

На думку дослідника Ю. Воробйова класифікувати моделі комунікативної політики необхідно, зважаючи на рівні управління:

І рівень: державна влада – громадянське суспільство;

ІІ рівень: муніципальна влада – громада.

Особливу роль автор приділяє так званій концептуальній моделі комунікативної взаємодії на рівні «державна влада – громадянське суспільство», яка має трирівневий ефект: довгостроковий (стратегічний ефект), середньостроковий (накопичувальний ефект) та короткостроковий (разовий ефект), кожен із яких характеризується певними формами: взаємодії, діалогічності та договірного партнерства органів державної влади та громадськості. У своїй сукупності ці форми взаємодії забезпечують взаємний контроль і рівновагу інтересів у системі відносин «державна влада – громадянське суспільство» [1].

Залучення громадян до процесу вироблення державної політики є яскравим індикатором демократизації суспільних відносин. Саме комунікативна політика держави дозволяє враховувати потреби людей та налагоджувати зворотній зв’язок.

У кожній суспільній сфері свої особливості надання інформації та комунікації. Так, для сфери економіки, зокрема банківського сектору, у багатьох країнах світу застосовується центробанками такий інструмент як «вербальні інтервенції». Це поняття включає різні форми офіційних повідомлень від представників органів монетарної влади щодо їхньої діяльності та намірів.

Комунікативна взаємодія у соціогуманітарній сфері має свою специфіку. Метою офіційних повідомлень у ЗМІ, на інтернет-сторінках органів державної влади є деталізація змін і роз’яснювальна робота наприклад, у нарахуванні та отриманні субсидій, перерахунку пенсій, розширення спектру різних видів державної соціальної допомоги або соціальна реклама.

На наш погляд, до головних умов ефективного комунікаційного партнерства органів державної влади, органів місцевого самоврядування та бізнесу і громадян варто віднести:

  • усвідомлення важливості та доцільності реалізації органами державної влади спеціальних заходів з комунікації; усвідомлення тренду зростання комунікаційної політики у сучасній практиці державного управління;
  • оперативне, систематичне, прозоре, доступне забезпечення актуальною, достовірною та соціально значущою інформацією;
  • повноту і точність інформації;
  • інформаційну відкритість і транспарентність, роз’яснення політики;
  • поєднання традиційних і новітніх інструментів комунікації;
  • розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та електронного врядування;
  • пошук нетрадиційних інструментів надання якісної і корисної інформації (нині лідерами є не офіційні сайти, а соціальні мережі (Facebook), ютуб-канали (YouTube), телеграм-канали, блоги, мікроблоги (Twitter), сервіси публікації та обміну фотоматеріалами (Instagram) тощо);
  • чітку позицію у трактуванні управлінських рішень органів державної влади, нормативно-правових актів тощо;
  • достатньо просту інтерпретацію інформації, мова повідомлень має бути з мінімальним набором складної спеціальної термінології тощо;
  • поряд з «лайт-версією» новин має бути представлена аргументована аналітика, яка б формувала належний вплив на поведінку ринку, бізнесу, громадян;
  • розробку комунікаційних стратегій у сфері публічного управління з урахуванням громадської думки;
  • посилення взаємодії між інформаційними службами та іншими структурними підрозділами органу державної влади;
  • моніторинг зворотнього зв’язку з споживачами інформації, регулярні опитування інтересів різних груп і верств населення з метою посилення взаємодії.

Конкретизуємо деякі умови ефективного комунікаційного партнерства органів державної влади, органів місцевого самоврядування та бізнесу і громадян.

У будь-якій сфері суспільного життя успіху співпраці та тривалого партнерства влади і громадськості сприятиме запровадження на сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування системного моніторингу громадської думки щодо правильності прийнятих рішень щодо тих чи інших питань. Наприклад, організувати моніторинг у вигляді соціологічного опитування щодо вдосконалення, переорієнтації або припинення конкретної програми соціально-економічного розвитку міста / селища / регіону; розширення, коригування переліку надання адміністративних послуг; оцінки надання електронних послуг тощо.

Врахування безпосередніх інтересів громад і окремих громадян має втілюватися від окреслення перспектив співпраці до громадської експертизи проектів нормативно-правових документів, спільної розробки та виконання конкретних програм суспільного розвитку.

При вирішенні суспільних проблем варто ширше використовувати можливості інформаційних технологій для створення та поширення доступності, якості та оперативності надання е-послуг за принципом «єдиного вікна», «електронної черги» та «мобільного офісу».

Ефективна комунікаційна взаємодія влади та громадськості у виробленні шляхів розв’язання суспільних проблем також полягає у широкому залученні висококваліфікованих спеціалістів і науковців, представників неурядових організацій і незалежних аналітичних центрів. Експертам необхідно створити на всіх рівнях публічного управління інформаційне середовище для висловлювання своєї аргументованої позиції по питанням модернізації державного управління та для надання обґрунтованих пропозицій через дискусійні форуми, голосування в Інтернеті тощо.

Важливим результатом комунікаційної взаємодії виступає обізнаність громадян зі здійснюваними або майбутніми реформами; соціальний діалог, що має призвести до утвердження певних цінностей, до формування раціональних очікувань різних соціальних груп населення і сприяти зміні поведінкових моделей у суспільстві.

На наш погляд, зазначені умови комунікаційного партнерства сприятимуть переосмисленню концепції управління суспільною інформацією та побудові сучасного комунікаційного простору у сфері публічного управління; сприятимуть підвищенню довіри до органів державної влади та місцевого самоврядування, позитивно вплинуть на усвідомлення відповідального ставлення до інформування громадян. Відкрита оперативна та професійна комунікація дозволить досягати проголошених цілей тих чи інших реформ, локальних змін, ділової активності; покращить надання публічних, адміністративних послуг; зміцнить зворотній зв’язок з громадськістю; посилить рівень соціальної злагоди, взаєморозуміння тощо. Отже, виникатиме позитивний самовідтворювальний процес.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Запропоновані сучасні підходи до комунікаційної взаємодії у сфері публічного управління, напрями комунікаційної взаємодії органів державної влади та громадянського суспільства, активної участі громадян у творенні та реалізації державної політики виступатимуть консолідуючим процесом в українському соціумі, поглиблюватимуть розвиток демократії, посилюватимуть підзвітність влади, її сервісний принцип та сприятимуть вирішенню суспільних проблем.

Список літератури

  1. Воробьёв Ю.Л. Коммуникативное взаимодействие гражданского общества и структур публичной власти как управленческий процесс : моногр. / Ю.Л.Воробьёв. – М. : [б.и.], 2008. – 370 с.
  2. Грицяк Н. Інформаційно-аналітична діяльність як складова стратегічного управління / Н. Грицяк, О. Попроцький // Вісник НАДУ. – 2013. – № 3. – С. 53–58.
  3. Романенко Є. Комунікаційна взаємодія органів державної влади та громадськості: сутність та особливості налагодження // Державне управління та місцеве самоврядування. – 2014. – № 2 (21). – С. 190–201.
  4. Семенченко А. Сучасні проблеми підвищення рівня професійної компетентності публічних службовців України щодо технологій електронного урядування / А.І. Семенченко, І.Б. Жиляєв, Т.О. Власюк // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. – 2016. – № 1. – С. 31–42.

 

References

  1. Vorobyov Yu.L. (2008), Kommunikativnoe vzaimodeystvie grazhdanskogo obschestva i struktur publichnoy vlasti kak upravlencheskiy protsess : monografiya [Communicative interaction of civil society and government authorities as a managerial process: monograph], Moscow, Russia.
  2. Hrytsiak N. and Poprotskyi O. (2013), “Information and analytical activity as a component of strategic management”, Visnyk NADU, vol. 3, pp. 53–58.
  3. Romanenko Ye. (2014), “Communication interaction between government authorities and the public: the essence and features of the adjustment”, Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, vol. 2 (21), pp. 190–201.
  4. Semenchenko A.I., Zhyliaiev I.B. and Vlasiuk T.O. (2016), “Modern problems of raising the level of professional competence of civil servants of Ukraine regarding e-governance technologies”, Stratehichni priorytety. Seriia: Polityka, vol. 1, pp. 31–42.

Кравченко Мілена В’ячеславівна,

доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України

03057, Україна, м. Київ, вул. Антона Цедіка 20

Kravchenko Milena V.,

Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of the Department Chair of Social and Humanitarian Policy of the Nаtіоnаl Асаdеmy fоr Рublіс Аdmіnіstrаtіоn undеr thе Рrеsіdеnt оf Ukrаіnе

20, Anton Tsedik str., Kyiv, 03057, Ukraine

Email: milenaua@ukr.net

ORCID: 0000-0003-4559-3033

Цитування: Кравченко М.В. Сучасні підходи до комунікаційної взаємодії у сфері публічного управління // Державно-управлінські студії. – 2018. – № 5 (7). – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла: 01.01.2018

Схвалено до друку: 01.01.2018

Citation: Kravchenko M.V. (2018), Modern approaches to communication interaction in the public administration sphere, Derzhavno-upravlinski studii, vol. 5 (7), available at: ________.

Article arrived: 01.01.2018

Accepted: 01.01.2018