СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Державно-управлінські студії № 5(7), 2018

УДК

А. В. Турчак

аспірант кафедри публічного управління та адміністрування Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

 

У статті з’ясована сутність державної політики інформаційної безпеки. Визначено, що головним стратегічним національним ресурсом, що визначає економічну і оборонну міць держави, є інформація та інформаційні технології, від яких вирішальною мірою залежать усі сфери життєдіяльності суспільства: виробництво та управління, оборона і енергетика, транспорт і зв’язок, банківська справа і фінанси, наука, освіта і багато інших. При цьому недостатня захищеність інформаційних ресурсів призводить до витоку найважливішої політичної, економічної, наукової та військової інформації. Доведено, що національні інформаційні операції України, на жаль, зазнають істотних небезпек, викликів, які, у свою чергу, загрожують функціонуванню держави, її політично-економічному розвитку, а також розвитку інтеграційних явищ. З’ясовано, що інформаційна безпека є станом захищеності не лише інформаційного середовища, інформаційних потреб та ресурсів, механізму їх формування і використання, але й прав суб’єктів системи інформаційних правовідносин від несприятливого впливу різноманітних внутрішніх та зовнішніх факторів, які ставлять під загрозу конфіденційність, цілісність та доступність інформаційних даних.

Ключові слова: глобалізація, інформація, інформаційна безпека, національна безпека, суспільство.

 

The essence of state policy of information security

Turchak A.V.,
Ukrainian State Employment Service Training Institute

 

The article clarifies the essence of state policy of information security. It was determined that the main strategic national resource defining the economic and defense power of the state is the information and information technologies, from which the whole sphere of society’s life depends on the crucial part: production and management, defense and energy, transport and communications, banking and finance, science, education and many more. At the same time, insufficient protection of information resources leads to the leak of the most important political, economic, scientific and military information. Unfortunately, national information operations of Ukraine are proved to have significant dangers, challenges, which, in turn, threaten the functioning of the state, its political and economic development, as well as the development of integration phenomena. It was determined that information security is a state of protection not only of the information environment, information needs and resources, the mechanism of their formation and use, but also the rights of the subjects of the system of information legal relations from the adverse effects of various internal and external factors that compromise the confidentiality, integrity and availability of information data.

Key words: globalization, information, information security, national security, society.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В умовах глобальних викликів головним стратегічним національним ресурсом, що визначає економічну і оборонну міць держави, є інформація та інформаційні технології, від яких вирішальною мірою залежать усі сфери життєдіяльності суспільства: виробництво та управління, оборона і енергетика, транспорт і зв’язок, банківська справа і фінанси, наука, освіта і багато інших. При цьому недостатня захищеність інформаційних ресурсів призводить до витоку найважливішої політичної, економічної, наукової та військової інформації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання вказаної проблеми. Питанням державної політики інформаційної безпеки займалися такі провідні науковці: Беззубов Д., Боднар І., Волошина М., Ільницька У., Ліпкан В., Овсянніков В., Остапенко В., Петрик В., Рижук О., Ященко В. та інші. Проте в сучасних українських реаліях дане питання потребує додаткового вивчення, особливо в контексті з’ясування сутності державної політики інформаційної безпеки, що покладено в основу даної наукової статті.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті – з’ясувати сутність державної політики інформаційної безпеки.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. На сьогодні глобальні та регіональні інформаційні суперечності, негативний комунікативний вплив, протистояння різнобічних національно-інформаційних інтересів, загострення інформаційної війни, захист національних інформаційних операцій та гарантія інформаційної безпеки виступають першочерговими стратегічними задачами будь-якої країни. Захист інформаційної незалежності, забезпечення ефективного функціонування системи інформаційної безпеки є актуальним завданням і у вітчизняних умовах, оскільки Україна неодноразово перебуває в центрі інформаційної війни та руйнівної інформаційної експансії. Крім цього, на даний час забезпечення безпеки національних інформаційних операцій від несприятливого інформаційно-психологічного впливу, гарантія інформаційної безпеки та інформаційної незалежності відіграють доволі важливу роль та виступають факторами функціонування вільної та незалежної України.

Необхідність гарантування інформаційної безпеки зумовлюється, по-перше, потребою забезпечення національної безпеки України в цілому, по-друге, існуванням таких загроз інформаційній сфері країни, які можуть завдавати значної шкоди загальним національним інтересам, по-третє, врахуванням того, що за допомогою інформації можна впливати на зміну свідомості та поведінку людей. Завдання інформаційної безпеки – створення системи протидії інформаційним загрозам та захист власного інформаційного простору, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів держави. При виникненні криз та загостренні конфліктів інформаційна боротьба може перерости в інформаційну війну, яка здійснюється за допомогою інформаційної зброї. Показниками виступають цілеспрямованість, масштабність та комплексність дій, тощо [2, с. 68].

Актуальність проблеми забезпечення безпеки інформації обумовлена, крім того, необхідністю прийняття ефективних, адекватних політичним завданням, управлінських рішень. По-перше, відзначимо, що залежність від інформації та інформаційних технологій стає одним з якісних станів формування суспільства. Володіння своєчасними, точними, достовірними даними слугує надзвичайно важливим фактором ефективності прийняття управлінських рішень як на державному рівні, так і на рівні суб’єктів України. Інформація стає стратегічною цінністю як держави, так і будь-якої управлінської структури в системі політичного управління. Зрештою, якість функціонування та безпеки інформаційної сфери, так само як і стан правового регулювання відносин у даній сфері, визначають рівень розвитку держави. Як стратегічний ресурс, інформація вимагає особливих державних відносин не тільки в сенсі її розвитку та накопичення, але й захисту.

По-друге, інформаційна безпека як стан захищеності інтересів особистості, суспільства і держави в інформаційній сфері визначає й стан суспільно-політичного, економічного, оборонного та інших елементів безпеки держави. Стрімкий розвиток сфери інформаційних відносин ставить у пряму залежність від них усі сторони суспільного життя, викликаючи в ній глибокі якісні зміни. Нові інформаційні технології змінюють спосіб життя людей, змінюють характер і зміст самих категорій, якими вимірюється соціальна (життєва) активність людини, її спілкування. Сьогодні інформаційні технології, інтенсивно впроваджені в сферу політичної діяльності, бізнес, державне управління трансформують характер міжособистісних відносин у суспільстві, змінюють самі принципи ведення бізнесу, управління в сфері політики та економіки.

По-третє, забезпечення інформаційної безпеки пов’язане з питаннями забезпечення технологічної безпеки країни. Представляє також значний інтерес розгляд проблеми співвідношення можливостей засобів захисту і засобів несанкціонованого збору, обробки і доступу до інформаційних ресурсів, наявності протоколів взаємодії користувачів та інформації, з урахуванням ступеня її важливості та секретності, стану соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації в країні та її суб’єктах.

Питання інформаційної безпеки знаходиться в центрі уваги вчених. Значну частку наукових праць вітчизняних авторів присвячено всебічному аналізу інформаційної безпеки. При цьому, дещо поза увагою залишається безпека інформації. На перший погляд, «безпека інформації» та «інформаційна безпека» тотожні за змістом, але насправді це далеко не відповідає істині. У першому випадку об’єктом є інформація, а в другому – безпека як частина цілої національної безпеки. Співставлення понять «безпека інформації» та «інформаційна безпека» дозволяє дійти висновку, що друге поняття значно глибше за сутністю і ширше за змістом. Інформаційну безпеку України можна розглядати з позицій захисту не тільки інтересів держави, а, насамперед, особистості й суспільства [3, с. 53].

Поняття «інформаційна безпека» з’явилося наприкінці 80-х років у праці німецького вченого Г. Одермана. Ідеться про важливий інформаційний компонент у міжнародній безпеці та робиться спроба розглянути проблеми безпеки, які пов’язані з інформаційними загрозами комплексно. А у вітчизняній та російськомовній пресі – починаючи з кінця 1991 – початку 1992 року спостерігається тенденція до відкритого дослідження проблеми інформаційної безпеки як окремого питання [6].

Існують чимало різних способів трактування сутності інформаційної безпеки як наукової категорії. Загалом вони відрізняються методологічними підходами, логічними способами їх формулювання та закріплення, сферами існування та практичного застосування. Водночас така розбіжність пов’язана з неоднозначністю самої категорії безпеки.

Зокрема, у філософському розумінні необхідно звернутися до трьох основних аспектів відображення предмету в теорії:

1. Онтологічний аспект полягає у тому, що зміст філософії є об’єктивним за своїм походженням і відображає об’єктивно існуюче відношення «людина – світ». Безпека з точки зору філософії є формою і способом існування. Як відзначається в роботах деяких науковців, зокрема Щуровського А.М., Ященка В.Я., існування виступає по відношенню до безпеки як родове поняття, ширше за своїм змістом [12, с. 19]. Водночас Ліпкан В.А. стверджує, що безпека у філософському розумінні має соціальний зміст і у своїх проявах несе риси соціальності й історичності, виступає сутнісною частиною практичної людської діяльності. Поза суспільством нема безпеки і зміст її залежить від тих змін, що відбуваються в організації життєдіяльності суспільства [6].
2. Гносеологічний аспект відображення предмета в теорії полягає у тому, що світ відображається у свідомості людини не дзеркально, не як результат споглядального сприйняття дійсності, а через призму практично-діяльного відношення людини до світу і до самої себе, через призму потреб і інтересів. Саме пізнавальне відношення людини до дійсності є практичним за своєю природою. В основі відношення людини до світу лежать її потреби й інтереси [11]. У загальному соціологічному розумінні категорія «безпека» характеризує певний стан людського суспільства, при якому забезпечується його нормальне існування та стабільний розвиток. У соціальних моделях під безпекою розуміють розв’язання проблеми умов оптимального функціонування суспільства та його прогресивного розвитку. У широкому філософському та світоглядному аспекті безпека є важливим питанням як для наукового пізнання, так і практики існування соціуму в масштабах окремої держави та планети загалом [1].
3. Логічний аспект розкривається через результат практично-діяльнісного та пізнавального відношення до дійсності, відображеного в змісті філософського знання, яке виражається за допомогою понятійно-категоріального апарату. Поняття і категорії дозволяють окреслити ступінь усвідомлення людиною власного ставлення до світу і до себе. Зміст та структура понятійно-категоріального апарату відбивають динаміку розвитку самої дійсності, людини і їх взаємозв’язку [11].

Інформаційна безпека є інтегрованою складовою національної безпеки і її розглядають як пріоритетну функцію держави. Інформаційна безпека, з одного боку, передбачає забезпечення якісного всебічного інформування громадян та вільного доступу до різних джерел інформації, а з іншого – це контроль за непоширенням дезінформації, сприяння цілісності суспільства, збереження інформаційного суверенітету, протидія негативним інформаційно-психологічним пропагандистським впливам та захист національного інформаційного простору від маніпуляцій, інформаційних війн та операцій. Рішення комплексної проблеми інформаційної безпеки дасть змогу як захистити інтереси суспільства і держави, так і гарантувати права громадян на отримання всебічної, об’єктивної та якісної інформації [5, с. 27].

Існуючі в науковій літературі поняття інформаційної безпеки класифікуються в дві групи. У першій групі понять інформаційна безпека зв’язується із захистом інформації, інформаційних ресурсів, особистості, суспільства і держави від негативного інформаційного впливу, яке може призвести до спотворення інформації, зміни інформаційного мислення користувачів інформації та, як наслідок, до непередбачуваних соціальних або політичних процесів. Друга група об’єднує науково-технічні властивості інформаційної безпеки, акцентує увагу на загрозах інформаційної безпеки, що виникають внаслідок інформаційної невизначеності, коли споживач (особистість, суспільство або держава) з яких-небудь причин не може скористатися інформацією, яка циркулює в інформаційному просторі.

З одного боку, інформаційна безпека розглянута як самостійний елемент національної безпеки будь-якої країни, а з іншого – інтегрована складова будь-якої іншої безпеки: військової, економічної, політичної тощо. Найповнішим є таке визначення: інформаційна безпека – це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави, за якого зводиться до мінімуму завдання збитків через неповноту, невчасність і недостовірність інформації, негативний інформаційний вплив, негативні наслідки функціонування інформаційних технологій, а також через несанкціоноване поширення інформації [4].

Розуміння поняття «інформаційна безпека» є важливим завданням наукового аналізу. Сутність самого поняття проявляється у вираженні родового поняття. Таким є поняття безпеки, яке в широкому розумінні характеризується як певний процес управління загрозами та небезпеками. «Інформаційна безпека», відповідно, означає процес управління загрозами та небезпеками в інформаційному полі. З цього випливає, що інформаційна безпека є невід’ємною частиною загальної безпеки – національної, регіональної чи міжнародної [10].

Розбіжність у трактуваннях різними авторами сутності поняття «інформаційна безпека» може вказувати на те, що дана категорія є доволі важливою і багатогранною, що притаманно для теперішнього інформаційного суспільства. На нашу думку, беручи до уваги напрацювання вітчизняних та зарубіжних науковців, для розкриття сутності поняття «інформаційна безпека» варто користуватися комплексним підходом, враховуючи її визначальні ознаки та головні функції. Водночас інформаційна безпека виступає важливим складовим елементом національної безпеки держави. Враховуючи сучасний стрімкий розвиток комп’ютерних технологій інформаційна безпека характеризує становище у будь-якій сфері національної безпеки. Через це можна дійти висновку, що на сьогодні національна безпека перебуває у прямій залежності від інформаційної безпеки.

Основні поняття та зміст інформаційної безпеки наведено на рис. 1.

Об’єкт інформаційної безпеки – це все те, що терпить збитки в результаті об’єктно-суб’єктних відносин, а суб’єкт інформаційної безпеки – усе те, що завдає шкоди. До об’єктів і суб’єктів інформаційної безпеки відносяться будь-які системи (соціальні, природні, технічні тощо), які мають певну сукупність властивостей. Різниця між ними полягає в тому, що об’єкту інформаційної безпеки належать привабливі для суб’єкта інформаційної безпеки властивості, а суб’єкт інформаційної безпеки має здатність до знищення привабливих властивостей об’єкта інформаційної безпеки. Об’єкт безпеки протистоїть суб’єкту безпеки [8].

Об’єктом інформаційної безпеки є інформаційні ресурси, технології їх формування і використання, а також інформаційна інфраструктура, яка використовується для створення інформації, її збору, обробки, накопичення, зберігання, поширення і надання споживачам. Суб’єктом інформаційної безпеки є особистість, група людей, організації, органи державної влади або окремі посадові особи, які порушують своїми діями конфіденційність, цілісність або доступність інформації, тобто приносять шкоди об’єкту інформаційної безпеки [8].

При цьому слід вказати на те, що важливою ознакою інформаційної безпеки є її динамічність, оскільки вона, у широкому сенсі, є забезпеченням стабільності і розвитку інформаційної сфери, яка постійно змінюється через різноманіття потреб учасників інформаційних відносин. У зв’язку з цим зауважимо, що більшість з наведених визначень хоча і фіксують важливі, конститутивні ознаки інформаційної безпеки, однак розглядають її як стабільне, незмінне явище: «стан захищеності», «здатність захищати», «захищеність» тощо [8].

Рівень інформаційної безпеки держави, значною мірою, зумовлений рівнем її інформаційної інфраструктури. На жаль, як зазначає В. Петрик, низький загальний рівень інформаційної інфраструктури України сприяє експансії іноземними компаніями ринку інформаційних послуг, що створює сприятливі умови для перерозподілу ефірного часу на користь іноземних програм, окремі з яких засмічують український інформаційний простір своїм баченням подій, пропагують спосіб життя та традиції, тим самим деструктивно впливаючи на суспільство й державу, руйнуючи морально-етичні основи генофонду української нації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Основні поняття та зміст інформаційної безпеки [7]

* Джерело: розроблено автором

 

Недостатній професійний, інтелектуальний і творчий рівень вітчизняного виробника інформаційного продукту та послуг, його неконкурентоспроможність не лише на світовому ринку, а й в Україні, призводить до того, що українська аудиторія, природно, віддає перевагу іноземним інформаційним програмам. Недостатній контроль з боку держави за дотриманням законів України політичними силами, ЗМІ та окремими особами, які займаються підприємницькою діяльністю в інформаційній сфері, призводить до того, що нині трапляються непоодинокі випадки надання ефірного часу теле- та радіопрограмам, спрямованим на руйнування моральних цінностей, свідомості української нації [9].

Варто зауважити, що широке впровадження комп’ютерних технологій у всі сфери життя сучасного суспільства підвищили його вразливість для протиправних дій та викликали стрімке зростання комп’ютерних злочинів. Вихід в глобальну мережу інтернет тягне за собою загрози інформаційній безпеці національних комп’ютерних систем. Насамперед, це несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів, а також їх можливе руйнування. Використання імпортних інформаційних технологій в автоматизованих системах управління різними виробництвами, транспортом тощо без прийняття відповідних заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки створює реальні загрози національній безпеці України.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, національні інформаційні операції України, на жаль, зазнають істотних небезпек, викликів, які, у свою чергу, загрожують функціонуванню держави, її політично-економічному розвитку, а також розвитку інтеграційних явищ. На основі аналізу трактувань різними авторами сутності поняття «інформаційна безпека» можна стверджувати, що інформаційна безпека є станом захищеності не лише інформаційного середовища, інформаційних потреб та ресурсів, механізму їх формування та використання, але й прав суб’єктів системи інформаційних правовідносин від несприятливого впливу різноманітних внутрішніх та зовнішніх факторів, які ставлять під загрозу конфіденційність, цілісність та доступність інформаційних даних.

 

Список літератури

1. БеззубовД.О. Суспільна безпека: (організаційно-правові засади забезпечення) : моногр. – К. : МП Леся, 2013. – 451 c.
2. Боднар І.Р. Інформаційна безпека як основа національної безпеки / І.Р. Боднар // Mechanіsm of Economic Regulation. – 2014. – № 1. – С. 68–75.
3. Волошина М.В. Поняття «безпека інформації» та «інформаційна безпека» в сучасному науковому просторі / М.В. Волошина // Modern Information Technologies іn the Sphere of Security and Defence. – 2010. – № 2 (8). – С. 53–56.
4. Захист інформаційної безпеки як функція держави [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mego.іnfo/матеріал/23-захист-інформаційноїбезпеки-як-функція-держави.
5. Ільницька У. Інформаційна безпека України: сучасні виклики, загрози та механізми протидії негативним інформаційно-психологічним впливам / У. Ільницька // Humanіtarіan vіsіon. – 2016. – Vol. 2, No – С. 27–32.
6. ЛіпканВ.А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції : навч. посіб. / А.В. Ліпкан, Ю.Є. Максименко, В.М. Желіховський. – К. : КНТ, 2006. – 280 с.
7. Овсянніков В.В. Аналіз нормативно-правових та організаційно-технічних аспектів забезпечення інформаційної безпеки / В.В. Овсянніков, С.В. Дехтяр, С.А. Паламарчук, Ю.О. Черниш, О.В. Шемендюк // Modern Information Technologies іn the Sphere of Security and Defence. – 2015. – № 3 (24). – С. 187–193.
8. Остапенко В.С. Государственная политика в области обеспечения информационной безопасности органов исполнительной власти : диссертация … кандидата политических наук : 23.00.02 / В.С. Остапенко; Сев.-Кавказ. акад. гос. службы.– Ростов-на-Дону, 2009. – 185 с.
9. Петрик В. Сутність інформаційної безпеки держави, суспільства та особи / В. Петрик [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.justіnіan.com.ua/artіcle.php?іd=3222.
10. Рижук О. Аналіз підходів щодо визначення поняття «інформаційна безпека» в умовах глобалізації / О. Рижук [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/download/3007/2697+&cd=12&hl=ru&ct=clnk&gl=ua.
11. Філософія : навч. посіб. / за заг. ред. Ю.В. Осічнюка. – К. : Атіка, 2003. – 464 с.
12. Ященко В.А., Щуровський А.М. Національна та державна безпека : діалектика взаємозв’язку // Державна безпека України. – 2004. – № 1. – С. 19–20.

 

References

1. BezzubovO. (2013), Suspilna bezpeka: (orhanizatsiino-pravovi zasady zabezpechennia) : monohrafiia [Public safety: (organizational and legal basis of provision): monograph], MP Lesia, Kyiv, Ukraine.
2. Bodnar I.R. (2014), “Information security as the basis of national security”, Mechanіsm of Economіc Regulatіon, vol. 1, pp. 68–75.
3. Voloshyna M.V. (2010), “The notion of “information security” and “information security” in the modern scientific space”, Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, vol. 2 (8), pp. 53–56.
4. Protection of information security as a function of the state (2018), available at: http://www.mego.іnfo/матеріал/23-захист-інформаційноїбезпеки-як-функція-держави.
5. Ilnytska U. (2016), “Information security of Ukraine: modern challenges, threats and mechanisms of counteraction to negative informational and psychological influences”, Humanіtarіan vіsіon, 2, no 1, рр. 27–32.
6. Lipkan A.V., Maksymenko Yu.Ye. and Zhelikhovskyi V.M. (2006), Informatsiina bezpeka Ukrainy v umovakh yevrointehratsii : navchalnyi posibnyk [Information security of Ukraine in the conditions of European integration: textbook], KNT, Kyiv, Ukraine.
7. Ovsiannikov V.V., Dekhtiar S.V., Palamarchuk S.A., Chernysh Yu.O. and Shemendiuk O.V. (2015), “Analysis of regulatory and organizational and technical aspects of information security”, Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, vol. (24), pp. 187–193.
8. OstapenkoS. (2009), “State policy in the field of ensuring information security of executive bodies”, Abstract of Ph.D. Dissertation, Political Sciences, North Caucasus Academy of Public Administration, Rostov-on-Don, Russia.
9. Petryk (2018), The essence of information security of the state, society and person, available at: http://www.justіnіan.com.ua/artіcle.php?іd=3222.
10. Ryzhuk O. (2018), An analysis of approaches to the definition of “information security” in the context of globalization, available at: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/download/3007/2697+&cd=12&hl=ru&ct=clnk&gl=ua.
11. Osichniuk Yu.V. (2003), Filosofiia : navchalnyi posibnyk [Philosophy: teaching manual], Atika, Kyiv, Ukraine
12. Iashchenko V.A. and Shchurovskyi A.M. (2004), “National and state security: dialectics of interconnection”, Derzhavna bezpeka Ukrainy, vol. 1, pp. 19–20.

 

Турчак А.В.,

аспірант кафедри публічного управління та адміністрування Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

03038, Україна, м. Київ, вул. Нововокзальна 17

 

Turchak A.V.,

Post-Graduate Student of the Department Chair of Public Administration and Management of the Ukrainian State Employment Service Training Institute

17 Novovokzalna str., Kyiv, 03038, Ukraine

Email: _________

ORCID: _________

 

Цитування: Турчак А.В. Сутність державної політики інформаційної безпеки // Державно-управлінські студії. – 2018. – № 5 (7). – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла: 01.01.2018

Схвалено до друку: 01.01.2018

 

Citation: Turchak A.V. (2018), The essence of state policy of information security, Derzhavno-upravlinski studii, vol. 5 (7), available at: ________.

Article arrived: 01.01.2018

Accepted: 01.01.2018