СУТНІСТЬ КАТЕГОРІЇ «ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ» ЯК ПРОВІДНОЇ СКЛАДОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Державно-управлінські студії № 5(7), 2018

УДК 338.246:351.863

Джаман М. О.

д.е.н., професор кафедри теоретичної та прикладної економіки Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

СУТНІСТЬ КАТЕГОРІЇ «ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ» ЯК ПРОВІДНОЇ СКЛАДОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

На даний момент існує нагальна необхідність уточнити та розвинути теоретичні засади категорії «економічна безпека малого і середнього бізнесу» з урахуванням різних методологічних підходів, визначити її зміст та структуру, розкрити сутність її елементів.

Пропонуємо: а) свої варіанти методологічних підходів щодо визначення та дослідження категорії «економічна безпека»; б) елементи категорії «економічної безпеки»; в) основні функції системи економічної безпеки малого і середнього бізнесу як сектору національної економіки. У наш час цей сектор є ще недостатньо розвинутим і не виконує своєї головної соціально-економічної функції – забезпечення самозайнятості населення і реалізації його підприємницької ініціативи та збільшення чисельності середнього класу в державі.

Ключові слова: економічна безпека, національна безпека, економічна політика, економічна ефективність, економічна незалежність, малий і середній бізнес, ризики, загрози.

The essence of the category “economic security of small and medium business” as an important part of national security

Dzhaman Mykhaylo O.,
Ukrainian State Employment Service Training Institute

Bobrytskyi Leonid V.,
Ukrainian State Employment Service Training Institute

Nowadays there is an urgent need to clarify and develop the theoretical foundations of the category “economic security of small and medium business” considering various methodological approaches, to determine its content and structure as well as to reveal the essence of its elements. We suggest: a) our own variants of methodological approaches to the definition and research of the category “economic security”; b) the elements of the category of “economic security”; c) the main functions of the system of economic security of small and medium-sized businesses as a sector of the national economy. At present this sector is still underdeveloped and does not perform its main socio-economic function – ensuring the employment of the population and implementing its entrepreneurial initiative and increasing the size of the middle class in the state.

Key words: economic security, national security, economic policy, economic efficiency, economic independence, small and medium business, risks, threats.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Політична та економічна нестабільність, недосконалість економічних і правових механізмів регулювання суспільних відносин, а також непослідовність економічних реформ в Україні призвели сьогодні до ситуації, яку можна схарактеризувати системною загрозою малому і середньому бізнесу (МіСБ) як сектору національної економіки, який ще залишається недостатньо розвинутим і не виконує своєї головної соціально-економічної функції – забезпечення самозайнятості і реалізації підприємницької ініціативи населення та збільшення середнього класу в державі. Малий і середній бізнес залишається в нашій державі занадто ризикованою сферою діяльності, а система його економічної безпеки (ЕкБ) має низький рівень ефективності. Саме тому в умовах недостатнього рівня економічної безпеки МіСБ об’єктивно знижується суспільна мотивація до підприємницької діяльності, до здійснення легітимного господарювання та соціального партнерства з державою. Наслідком такої ситуації є збільшення секторальних, галузевих, регіональних диспропорцій і загальне зниження рівня навіть національної безпеки в цілому. Усе це об’єктивно вимагає радикальних змін у реальній державній, регіональній та територіальній політиці підтримки малого і середнього бізнесу на основі розробки та впровадження ефективних механізмів його функціонування, що, у свою чергу, обумовлює необхідність розробки відповідних концептуальних засад забезпечення економічної безпеки. Отже, на сьогодні в Україні проблема вдосконалення системи економічної безпеки МіСБ є вкрай актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання вказаної проблеми. Проблемам вдосконалення системи економічної безпеки малого і середнього бізнесу значна увага приділяється у працях таких відомих вітчизняних і зарубіжних вчених як: Ю. Алтухов, В. Андрійчук, О. Барановський, В. Богомолов, З. Варналій, Т. Васильців, Г. Вєчканов, В. Волошин, В. Воротін, Л. Воротіна, В. Геєць, Г. Гончаров, О. Грунін, М. Джаман, А. Драга, В. Духов, М. Єрмошенко, С. Злупко, М. Зубок, А. Качинський, А. Кірієнко, А. Козаченко, Б. Кравченко, П. Крайнєв, Д. Ляпін, І. Мазур, О. Маліновська, В. Мунтіян, Г. Пастернак-Таранушенко, В. Сєнчагов, А. Сухоруков, В. Шлемко та ін.. Їх праці виступають теоретико-методологічною базою досліджень у сфері економічної безпеки МіСБ.

Однак, не зважаючи на вагомий доробок вчених, існує об’єктивна необхідність подальшого обґрунтування теоретичних і практичних основ вдосконалення системи економічної безпеки малого і середнього бізнесу як сектора національної економіки, що здатний активно формувати ріст середнього класу. Нинішня стадія реформування багатоукладної економіки України характеризується розмаїттю формально рівноправних форм власності й умов ведення господарства, у яких здобуває все більшу гостроту проблема правового та організаційного забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності. Її виникнення обумовлене двома полярними обставинами: з одного боку, прискорена ринковими перетвореннями зацікавленість держави і бізнесу у стабільній, прибутковій і безпечній виробничо-господарській діяльності в зв’язку з тим, що виникла явна залежність цілей суспільства від стану його продуктивних сил, а з іншого – настільки ж очевидною є небезпечна і деструктивна стосовно цілей суспільства тенденція до посиленого монополізму, криміналізації суспільства, шахрайства і корупції у державних інститутах, що робить малий і середній бізнес фактично незахищеним як від кримінального середовища, так і від державного свавілля.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті – уточнення та подальший розвиток теоретичних засад категорії «економічна безпека малого і середнього бізнесу», визначення її змісту та структури і розкриття сутності її елементів.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. У цілому «безпеку» можна визначити, на наш погляд, як якісну характеристику об’єкта (системи), його здатність до існування і розвитку та ступінь захищеності об’єкта від внутрішніх та зовнішніх загроз. Місце, роль та пріоритет кожного з елементів безпеки визначаються обставинами, які реально складаються на певний період часу в середині й зовні об’єкта. Зі зміною ситуації життєво важливого значення об’єктивно можуть набувати різні її властивості, а щодо першого впровадження терміну «безпека» – то, за історичними свідоцтвами, вперше його почали використовувати в XII ст., розуміючи під безпекою спокійний стан духу людини, яка вважала себе захищеною від будь-якої загрози.

Що стосується вітчизняного внеску у тлумачення категорії «безпека», то вперше офіційно термін «державна безпека» було використано урядом Російської імперії в «Положенні про заходи до охорони державного порядку і суспільного спокою» від 14 серпня 1881 року. О.А. Грунін відмічає [1, с. 5], що сучасний термін «національна безпека» ввів в політичний лексикон Президент США Теодор Рузвельт у 1904 році. Тут доречно, на наш погляд, зауважити, що при визначенні «економічної безпеки національної економіки» слід розмежувати поняття а) «національна безпека», б) «економічна безпека», в) «економічна безпека держави». По суті, національна безпека будь-якої держави – це системна категорія права, політичної економії та політології, яка тісно пов’язана з категоріями територіальної єдності і недоторканності, агресії та примусу, економічної незалежності та економічного суверенітету тощо. При цьому необхідно звернути увагу, що системоутворюючим елементом, основною складовою поняття «національна безпека» є поняття «нація». Якраз з нього випливає розуміння, чому саме безпека є національною, а не державною чи суспільною. Тобто поняття «національна безпека» розкриває здатність держави ефективно протидіяти впливу наявних чи потенційних загроз її існуванню чи незалежному розвитку. В ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» [2] визначено, що національна безпека – це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз. Національні інтереси визначаються як життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. У свою чергу, О.А. Груніна вважає, що безпека – це такий стан об’єкта, при якому йому не загрожує загроза, зберігається його незалежність, надійність, цілісність, є захищеність від реальних або вірогідних загроз. Тобто безпека будь-якого об’єкту характеризує його спроможність вирішити завдання, що стоять перед ним, а в разі раптового виникнення різного роду обставин або загроз, захиститися або відновити свою дієздатність [1, с. 6–7].

У свою чергу, В.Л. Тамбовцев пропонує безпекою називати такий стан суб’єкта, який означає, що вірогідність небажаної зміни будь-яких якостей суб’єкта, параметрів майна, які належать йому, і факторів, що впливають на нього із зовнішнього середовища є незначною (менше певної межі) [3, с. 3]. Автори теоретико-методологічної роботи «Основи економічної безпеки» визначають «безпеку» як стан і тенденцію розвитку захищеності життєво важливих інтересів соціуму і його структур від внутрішніх і зовнішніх загроз [4, с. 10].

Ми вважаємо, що такий комплексний підхід до тлумачення категорії «безпека» може служити методологічною основою для теоретичного обґрунтування категорії «економічна безпека» (ЕкБ) як для суб’єктів всіх рівнів економічних відносин (держави, регіону, окремого підприємства, особистості), так і для всіх сфер суспільно-корисної діяльності. Фактично, економічна безпека є провідною складовою національної безпеки. Вона відображає причинно-наслідковий зв’язок між економічною могутністю країни, її воєнно-економічним потенціалом та національною безпекою. Цей зв’язок передбачає з боку держави свідоме підтримання певних пропозицій між нагромадженням ВВП і військовим будівництвом для забезпечення кількісних та якісних параметрів обороноздатності. Тобто економічна безпека – це спроможність національної економіки забезпечити свій вільний і незалежний розвиток, стабільність громадянського суспільства та його інститутів, достатній оборонний потенціал країни за всіляких несприятливих умов і варіантів розвитку подій, а також здатність держави до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз. Іншими словами, економічна безпека – це не тільки захищеність національних інтересів, але й готовність та здатність інститутів влади створювати механізми реалізації і захисту національних інтересів розвитку вітчизняної економіки, надавати підтримку соціально-економічній стабільності.

Економічна безпека держави – це стан рівноваги і соціально-орієнтованого розвитку національної економічної системи, що досягається реалізацією сукупності форм та методів економічної політики. Економічна політика – це діяльність органів законодавчої влади і управління, яка визначає цілі і завдання, пріоритети, методи і засоби їх досягнення в національній економіці. Її суть полягає в тому, що держава через законодавчі акти визначає свою позицію щодо процесів, які відбуваються в економіці, окреслює конкретні цілі, з’ясовує пріоритетність і поступовість їх досягнення, регламентує основоположні національні інтереси країни в зовнішньоекономічних відносинах, що є визначальною базою для застосування економічних і правових важелів.

Зауважимо, що в основу науки про економічну безпеку національної економіки покладена теорія потенційних конфліктів (ТПК), яка останнім часом набула загального поширення. Суттєвість ТПК ґрунтується на ствердженні, що все існуюче в світі – це, насамперед, різні форми існування енергії, що знаходяться одна з одною та з усіма іншими формами в постійних потенційних конфліктах. Тобто світобудова базується на перетворенні однієї форми енергії в іншу зі зміною рівнів їх потенціалів. Враховуючи дане положення ТПК означає, що поява нової незалежної держави на арені світового співтовариства водночас породжує її конфліктність з іншими державами. (Тому стає зрозумілим все те, що відбувається навколо молодої, незалежної, суверенної України і чому її становлення проходить з такими важкими потугами.)

Важливо звернути увагу і на те, що з метою свого збереження людство створило державність через відповідну організацію його діяльності. Наявність декількох держав згідно з ТПК неодмінно мало привезти (і практично призвело) до виникнення конфліктів на цьому рівні існування енергії. З метою зменшення збитків для всіх співучасників створювалися міжнародні спілки, які діяли за відповідними угодами і умовами. Спочатку кількість держав в цих об’єднаннях була невеликою, але потім почали створюватися світові угрупування та спілки, які зараз, головним чином, спрямовані на збереження людства.

Аналізуючи економічну безпеку (ЕкБ), ми пропонуємо виділити три основні складові: 1) економічну незалежність, що означає, насамперед, можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами та спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у міжнародній торгівлі; 2) стійкість і стабільність національної економіки, яка передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності з метою кількісного збільшення середнього класу та стримування дестабілізуючих факторів; 3) здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні економічні інтереси та інтереси вітчизняних підприємців-виробників, постійно здійснювати модернізацію виробництва завдяки залученню інвестицій та впровадженню інноваційних процесів, а також розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал співвітчизників.

Якщо розглянути наукові дослідження і новітні публікації в сфері економічної безпеки, то можна відмітити тенденцію формування окремих методологічних підходів, а також групування їх за рівнями, змістом і напрямками діяльності та складовими економічної безпеки. Однак ми вважаємо, що сучасні визначення категорії «економічна безпека» стосовно певних її рівнів потребують уточнення на основі комплексного підходу. Наприклад, у визначенні ЕкБ на національному рівні, даному Г.А. Пастернаком-Таранущенко «економічна безпека – це стан держави, у якому вона забезпечена можливістю створення і розвитку умов для плідного життя її населення, перспективного розвитку її економіки у сьогоденні та у майбутньому, та у зростанні добробуту її мешканців» [5, с. 14]. Ми вважаємо, що відсутні такі важливі елементи ЕкБ як можливості управляти ризиками, загрозами, кризовими ситуаціями, а категорія «плідне життя населення» має абстрактний характер. У визначенні, запропонованому фахівцями Національного інституту стратегічних досліджень України, «економічна безпека – це такий стан національної безпеки, який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз і здатний задовольнити потреби особи, суспільства чи держави» [6, с. 11], зовсім не враховано такий елемент ЕкБ як умови функціонування національної економіки, а самому її стану приписується активна функція «дозволяти зберігати стійкість». Також потребує уточнення і розуміння економічної безпеки регіону в зв’язку з тим, що в сучасній літературі ще недостатньо розкрита здатність регіональної економіки як суб’єкта економічних відносин, і водночас об’єкта економічної безпеки, долати загрози та кризові ситуації [7, с. 78–86].

Ми вважаємо, що доцільним є також уточнення підходів до розуміння ЕкБ на рівні визначення економічної безпеки підприємства як «стану корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного і соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам)» [8, с. 16–24]. У даному разі такий підхід поєднує дві рівнозначні самостійні категорії «безпека» та «розвиток». Також у даному визначенні не враховано такі важливі елементи безпеки, як умови функціонування та можливості суб’єкта господарювання. Замість них використовується термін «гарантовано», що є некоректним. Тому ми пропонуємо виділити серед основних методологічних підходів до визначення та дослідження категорії «економічна безпека», такі: 1) предметно-дійовий підхід; 2) системно-динамічний підхід; 3) ресурсно-функціональний підхід; 4) гранично-індикаторний підхід і 5) суб’єктно-об’єктивний підхід [9, с. 13–14].

Безумовно, всі вони мають право на існування та розвиток. Але крім цього, ми вважаємо, що було б доцільним виділити елементи категорії «економічна безпека». Звичайно, в економічній літературі уже існують різні думки щодо кількості та складу функціональних складових економічної безпеки. Наприклад, згідно «Методики оцінки стану економічної безпеки держави» [10], яка розроблена і затверджена Мінекономрозвитку – їх десять. Однак, оскільки ЕкБ малого і середнього бізнесу ми вважаємо складовою національної і регіональної економічної безпеки і вона матеріалізується у вигляді економічної безпеки для специфічного сектора національної економіки, то, на наш погляд, в якості функціональних складових безпеки слід вирізняти всебічно всі напрями її забезпечення, а саме: 1) інституціонально-правову; 2) макроекономічну; 3) соціально-політичну; 4) демографічну; 5) фінансову; 6) енергетичну; 7) інвестиційну; 8) науково-технологічну; 9) виробничо-збутову; 10) інформаційну; 11) екологічну; 12) логістичну; 13) інтелектуально-кадрову і т.д. Виділення вказаних елементів дозволить комплексно використати всі основні методологічні підходи, адже суб’єкт економічних відносин завжди знаходиться у стані взаємодії з іншими суб’єктами, залежить від них і водночас є об’єктом ЕкБ. У свою чергу, умови, в яких функціонує суб’єкт економічних відносин, створюють загальну та конкретну ситуацію або тенденцію безпеки, яка може бути безпечною (сприятливою), нейтральною або небезпечною для його теперішнього або прогнозованого функціонування. Тому, виходячи з цього, основними функціями системи економічної безпеки малого і середнього бізнесу ми вважаємо: а) оцінку зовнішнього та внутрішнього підприємницького середовища; б) виявлення загроз; в) планування; г) організацію; д) реалізацію; е) облік і контроль превентивних та реактивних заходів щодо підтримки стабільного функціонування малих і середніх підприємств у відповідності до їх стратегічних, тактичних та поточних цілей. А головною метою формування та вдосконалення системи економічної безпеки МіСБ вважаємо забезпечення його стабільного і максимально ефективного функціонування, попередження загроз та оперативну ліквідацію їх негативних наслідків. Отже, стан ЕкБ залежить від умов (ситуацій), у яких він функціонує або може функціонувати у майбутньому. Ми пропонуємо визначити його за допомогою конкретних параметрів, які мають відносний характер і можуть змінюватися в залежності від зміни умов, а також характеризують здатність суб’єкта функціонувати на рівні запланованих показників. Водночас стан ЕкБ суб’єкта залежить від його можливостей управляти ризиками, загрозами та діяти в кризових ситуаціях (передбачати, уникати, страхуватися, мінімізувати негативні наслідки). Таким чином, можливості суб’єкта можуть бути реалізовані менш або більш ефективно в залежності від реальної системи забезпечення економічної безпеки та її здатності адаптуватися до зміни умов.

Отже, враховуючи вищесказане, економічну безпеку МіСБ ми пропонуємо визначити як «стан суб’єкта економічних відносин, який дозволяє йому функціонувати на рівні запланованих (прогнозованих) внутрішньо-секторальних показників в динамічних соціально-економічних умовах, характеризується конкретними параметрами відповідно до умов функціонування і залежно від власних можливостей та можливостей підтримки з боку держави, недержавних структур і громадських організацій успішно управляти ризиками, загрозами та кризовими ситуаціями». Таке визначення, на нашу думку, дозволить виокремити економічну безпеку як самостійну категорію, встановити чіткий зв’язок її з іншими категоріями, такими як: економічна ефективність, економічний розвиток, економічні інтереси, економічні ресурси, ризик, загроза, криза і ін.. Разом з цим, воно може служити методологічною основою для уточнення її розуміння в дослідженні ЕкБ суб’єктів економічних відносин різних рівнів (національного, регіонального та суб’єктів господарювання).

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, економічна безпека суб’єктів різних рівнів економічних відносин визначається ступенем здатності системи безпеки реалізувати можливості щодо її забезпечення. Особливо в сучасних умовах економічних реформ в Україні, частих та різких змін економічної ситуації, актуальність подальшого методологічного та методичного обґрунтування формування системи економічної безпеки (у першу чергу) малого і середнього бізнесу, інструментарію виміру її ефективності та удосконалення об’єктивно зростає.

Також об’єктивно зростає необхідність створення ефективних механізмів та систем забезпечення економічної безпеки підприємств малого і середнього бізнесу, що передбачає інтенсивний розвиток теоретичних, методологічних, методичних та правових основ з метою застосування інвестицій, розробки та впровадження інноваційних моделей, а також зростання численності середнього класу і забезпечення його самозайнятості та реалізації його підприємницької ініціативи.

Список літератури

  1. Грунин О.А., Грунин С.О. Основы теории и практики экономической безопасности : учеб. пособие. – СПб. : СПбГИЭУ, 2002. – 93 с.
  2. Про національну безпеку України: Закон України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/go/2469-19.
  3. Тамбовцев В.Л. Экономическая безопасность хозяйственных систем: структура и проблемы // Вестник МГУ им. М.В. Ломоносова. Сер. 6. Экономика. – 1995. – № 3. – С. 3–9.
  4. Основы экономической безопасности (Государство, регион, предприятие, личность) / под ред. Е.А. Олейникова. – М. : ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1997. – 360 с.
  5. Пастернак-Таранушенко Г.А. Економічна безпека держави. – К. : [б.в.], 2003. – 430 с.
  6. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення. – К. : [б.в.], 1997. – 160 с.
  7. Долматова Г.Є., Перебейнос Ю.В. Основи визначення економічної безпеки на регіональному рівні // Зб. наук. пр. Донецького нац. ун-ту економіки і торгівлі, 2007. – № 3. – С. 17–56.
  8. Тарасьева Л.В., Черникова Е.Г. Материалы Международной научно-практической конференции. Донецкий нац. ун-т, 2007. – С. 27–32.
  9. Джаман М.О., Гончаров Г.О. Теоретико-методологічні основи формування системи економічної безпеки малого підприємництва в Україні : моногр. / М.О. Джаман, Г.О. Гончаров – Полтава : ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2012. – С. 13–14.
  10. Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України: Наказ Міністерства економіки України від 02 березня 2007 року № 60 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0060665-07.

References

  1. Hrunin O.A. and Hrunin S.O. (2002), Osnovyi teorii i praktiki ekonomicheskoy bezopasnosti : uchebnoe posobie [Fundamentals of the theory and practice of economic security: training manual], Saint Petersburg State University of Engineering and Economics, Saint Petersburg, Russia.
  2. Verkhovna Rada of Ukraine (2018), Law of Ukraine “On national security of Ukraine”, available at: https://zakon.rada.gov.ua/go/2469-19.
  3. Tambovtsev V.L. (1995), “Economic security of economic systems: structure and problems”, Vestnik MGU imeni M.V. Lomonosova. Seriya 6. Ekonomika, vol. 3, pp. 3–9.
  4. Oleynikov E.A. (1997), Osnovyi ekonomicheskoy bezopasnosti (Gosudarstvo, region, predpriyatie, lichnost) [Basics of economic security (state, region, enterprise, personality)], JSC “Business School “Intel-Synthesis”, Moscow, Russia.
  5. Pasternak-Taranushenko H.A (2003), Ekonomichna bezpeka derzhavy [Economic security of the state], Kyiv, Ukraine.
  6. Ekonomichna bezpeka Ukrayiny: sutnist y napryamky zabezpechennya [Economic security of Ukraine: the essence and directions of providing] (1997), Kyiv, Ukraine.
  7. DolmatovaYe. and Perebeinos Yu.V. (2007), “Basics of determining economic security at the regional level”, Zbirka naukovykh prats Donetskoho natsionalnoho universytetu ekonomiky i torhivli, vol. 3, pp. 17–56.
  8. TarasevaV. and Chernikova Ye.H. (2007), Materialy Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. Donetskyy natsionalnyy universytet, pp. 27–32.
  9. Dzhaman M.O. and Honcharov H.O. (2012), Teoretyko-metodolohichni osnovy formyrovannia systemy ekonomichnoyi bezpeky maloho pidpryyemnytstva v Ukrayini : monohrafiya [Theoretical and methodological foundations of the formation of the system of economic security of small business in Ukraine: monograph], LLC “Firma “Tekhservis”, Poltava, Ukraine.
  10. Ministry of Economy of Ukraine (2007), Order of the Ministry of Economy of Ukraine “On approval of the methodology for calculating the level of economic security of Ukraine”, available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0060665-07.

Джаман Михайло Олексійович,

д.е.н., професор кафедри теоретичної та прикладної економіки Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

03038, Україна, м. Київ, вул. Нововокзальна 17

Бобрицький Леонід Володимирович,

к.ю.н., доцент кафедри публічного управління та адміністрування Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

03038, Україна, м. Київ, вул. Нововокзальна 17

Dzhaman Mykhaylo O.,

Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Professor of the Department Chair of Theoretical and Applied Economics of the Ukrainian State Employment Service Training Institute

17 Novovokzalna str., Kyiv, 03038, Ukraine

Email: _______________

ORCID: _______________

Bobrytskyi Leonid V.,

Candidate of Juridical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department Chair of Public Administration of the Ukrainian State Employment Service Training Institute

17 Novovokzalna str., Kyiv, 03038, Ukraine

Email: _______________

ORCID: _______________

Цитування: Джаман М.О., Бобрицький Л.В. Сутність категорії «економічна безпека малого і середнього бізнесу» як провідної складової національної безпеки // Державно-управлінські студії. – 2018. – № 5 (7). – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла: 01.01.2018

Схвалено до друку: 01.01.2018

Citation: Dzhaman M.O. and Bobrytskyi L.V. (2018), The essence of the category “economic security of small and medium business” as an important part of national security, Derzhavno-upravlinski studii, vol. 5 (7), available at: ________.

Article arrived: 01.01.2018

Accepted: 01.01.2018