ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ДЕРЖАВІ

Державно-управлінські студії № 7(9), 2018

УДК:351:17.022.1

Онищук С.В.

доктор наук з державного управління, доцент,

Івано-Франківська обласна державна адміністрація,

заступник голови

 

ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ДЕРЖАВІ

У статті проаналізовано питання формування та розвитку ціннісних орієнтацій як засобу соціального регулювання в державі, що ґрунтуються на ідеях християнства і впливають на систему світоглядних орієнтирів суспільства.

Проаналізовано вплив носіїв домінантних у суспільстві духовних цінностей на визначення цілей і напрямів державного будівництва, реформування та модернізацію.

Охарактеризовано суттєву відмінність між загальнолюдськими цінностями і духовними, зокрема християнськими. Визначено чинники масового звернення українців до релігії в сучасних умовах розвиту України.

Ключові слова: публічне управління, публічна служба, християнські цінності, цінності.

 

VALUABLE ORIENTATIONS AS A MEANS OF SOCIAL REGULATION IN THE STATE

The article analyzes the issues of formation and development of value orientations as a means of social regulation in the state, based on the ideas of Christianity and influencing the system of world outlook of society.

Influence of the holders of spiritual values ​​dominant in the society on the definition of the goals and directions of the state building, reforming and modernization is analyzed.

There is a significant difference between universal values ​​and spiritual values, especially Christian ones. The factors of mass appeal of Ukrainians to religion in modern conditions of development of Ukraine are determined.

Key words: public administration, public service, orthodox Christian values, values.

 

Постановка проблеми. Питання формування та розвитку ціннісних орієнтацій як засобу соціального регулювання в державі є важливою складовою механізму розвитку суспільства і держави і виступає гарантією проведення якісних та ефективних реформ усіх сфер життєдіяльності. Домінування такої моделі в інститутах держави і суспільства, нормах, звичаях, традиціях виступає засобом соціального регулювання життєдіяльності, як окремої людини, так і всього соціуму; сприяє визначенню цілей і напрямів публічного управління і публічної служби. Тому питання формування та розвитку домінантних у суспільстві цінностей є важливим аспектом дослідження багатьох науковців, а публічна служба саме і є основою прийняття державно-управлінських рішень, від яких залежить добробут населення країни, якість реформування та модернізації українського суспільства. Публічні службовці є носіями відповідної системи цінностей, яка домінує в державі, і здатні перетворити їх на головну ціннісну модель суспільства у державі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми формування та розвитку ціннісних орієнтацій як засобу соціального регулювання в державі аналізують українські та закордонні вчені. Вони стверджують, що «цінності є найвищими принципами, які виробляє будь-яка соціальна система для збереження своєї єдності й цілісності, забезпечення саморегуляції і консенсусу і в різних підсистемах, і в системі загалом» [14, с. 30]; «кожне суспільство має набір різних, інколи абсолютно протилежних ціннісних уявлень, і лише одна визначена аксіологічна модель утворює конкретний тип соціальних відносин того чи іншого суспільства. Така модель відображає цілі й спрямованість суспільного поступу, утворює його внутрішню основу» [6, с. 19].

Важливим є той факт, що велика група сучасних вітчизняних науковців досліджують проблеми державного управління на засадах аксіології (науки про цінності) [3; 7; 8; 11; 15; 16; 24; 25; 30]. Ними проаналізовано ряд аспектів аксіології, зокрема чинники духовно-ідеологічної кризи, що охопила всі прошарки сучасного українського суспільства, посилення недовіри до інститутів державної влади та шляхи їх подолання, очищення влади на засадах законності та розвитку соціально-ціннісних орієнтацій в діяльності органів публічної влади.

Однак, невирішеною раніше частиною загальної проблеми є обґрунтування формування та розвитку ціннісних орієнтацій як засобу соціального регулювання в державі, що ґрунтується на ідеях християнства (духовних цінностях) у системі світоглядних орієнтирів сучасних українців.

Мета статті – системний аналіз формування та розвитку ціннісних орієнтацій як засобу соціального регулювання в державі.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Дослідження поняття «цінності» сприяло розвитку аксіології – теорії цінностей, що ґрунтується на об’єктивістській та суб’єктивістській концепціях філософії, відповідно з якими, Платон, зокрема, розумів цінність як ідею добра, що є істиною і її винятковість полягає в тому, що вона увінчує ієрархію всіх інших ідей [19]; В. Франкл – як психічну дію особистості, яка є джерелом її бажання, характеризується інтересами, почуттями, ставленнями до людини [29]. В цілому, аксіологічний (ціннісний) вимір теорії державного управління представлений багатьма науковими працями класиків світової думки, серед яких Аристотель, М. Вебер, Г. Гегель, Т. Гоббс, Н. Макіавеллі, Дж. Медісон, Ш.-Л. де Монтеск’є та ін. Більшість науковців схиляються до двох поглядів на природу цінностей. На думку перших, цінності – це переконання людей, соціальних груп, суспільства, але не будь-які, а тільки стосовно цілей, до яких вони повинні прагнути. На думку інших, – це результати або продукти різноманітної їх діяльності, які задовольняють певні матеріальні або духовні їхні потреби.

Словосполучення «християнські цінності» з’явилося порівняно недавно – у ХХ ст., коли в західній філософії сформувалася аксіологія. Такі цінності розглядають як сукупність ідей, норм поведінки, дій, за допомогою яких відбувається задоволення духовних потреб особистості [23, с. 376].

Основною відмінністю від загальних цінностей, християнські є більш стійкими (консервативними); вони формують принципово інші наслідки від порушення моральності: «не тільки моральне схвалення (осуд), але й фундаментальні для християнина спасіння або гибель душі» [10]. Ця принципова відмінність між зазначеними системами цінностей сприяла визначенню відповідної ієрархії християнських цінностей, які, на наш погляд, розширили загальні, розподілені на «цінності-цілі» і «цінності-засоби» [17].

Нами проаналізовані погляди науковців про загальні та християнські цінності і визначено, що у системі християнських цінностей «цінності – цілі» і «цінності-засоби» розглядаються набагато ширше. А саме:

а) цінності – цілі розглядаються на таких двох рівнях:

– рівень релігійних цінностей християнства – Бог і Ісус Христос. У цьому розумінні християнство «не тільки теоцентричне, але й антропоцентричне, оскільки в особистості Христа людина усвідомлює саму себе» [17, с. 24];

– рівень визначення християнського сенсу існування людини, «котра полягає в необхідності упродовж усього життя готуватися до духовного злиття з Богом після смерті» [18, c. 16] і характеризує те, до чого прагне вірна людина – Царство Небесне, безсмертя душі тощо;

б) цінності-засоби розглядаються на трьох рівнях:

– рівень широкого кола цінностей-засобів, за допомогою яких людина прагне до досягнення певної мети, насамперед – цінностей-цілей;

– рівень релігійної віри, на якій акцентують увагу більшість дослідників християнства [17, с. 24; 27, с. 179; 5, с. 11; 9, с. 100-101];

– рівень визначення цінності життя (цінності праці, шлюбу, природи тощо), яким релігія надає певну інтерпретацію.

Зазначені рівні християнських цінностей упродовж тисячолітньої історії свого існування в Україні виконували роль джерела духовності й моралі в українському суспільстві, «формували суспільну етику на засадах християнства та пропонували ідеальні моделі міжособових та суспільних відносин» [1, с. 12]. Значні зміни відбулися у ХХ ст. – дві світові війни, громадянська війна, панування радянської влади, що спричинили динамічні й істотні зміни у світогляді української нації. Як наслідок, у сучасній Україні відбувалася складна трансформація системи морально-етичних цінностей суспільства, що супроводжується кризою попередньої (радянської) системи духовних цінностей та пошуком нових загальноприйнятних світоглядних орієнтирів [12 – 13].

Основні принципи радянської системи цінностей, зокрема, були сформульовані в моральному кодексі будівника комунізму (Програма КПРС), найвищими вимогами якої був кодекс комуністичної моралі, який декларував відданість справі комунізму, патріотизм, соціалістичний інтернаціоналізм, сумлінну працю на благо суспільства, усвідомлення громадянського обов’язку, нетерпимість до порушень суспільних норм. У міжособистісних взаєминах він орієнтував на колективізм, взаємодопомогу, у відносинах між народами – на дружбу, братерство, нетерпимість до національної і расової ворожнечі, інтернаціональну солідарність трудящих різних країн. Відповідно окреслював він і моральні риси будівника комунізму: чесність, правдивість, моральну чистоту, взаємоповагу тощо [26, с. 129]. Уся потужність засобів пропаганди, інститут середньої та вищої освіти були підпорядковані завданню розробки та впровадження нової аксіологічної системи, світської (атеїстичної) за своїм характером [12].

У результаті проведеного нами порівняльного аналізу рівнів християнських і загальних цінностей людини, з’ясовано, що в сучасних умовах реформування України важливу роль відіграють саме християнські цінності, до яких звертається більшість громадян України. Як свідчать результати опитування Центру Разумкова, проведеного у 2013 році [22, с. 18], переважна частина населення (86 %) ідентифікує себе з християнською релігійністю. А основною причиною масового звернення українців до релігії стало падіння довіри населення до держави упродовж періоду становлення України. Підтвердженням цього є той факт, що починаючи з 2015 року, рівень довіри до влади в Україні не перевищував 14%, тоді коли у пострадянських країнах він становить 48%, а середній показник у світі в 2018 році  становив 56% ; нині – 9 % населення довіряють владі [2].

Наше пояснення полягає саме в тому, що такий стан недовіри суспільства до державних інститутів сприяв підвищенню соціального статусу традиційних церков та інших релігійних організацій. Так, рівень довіри до церкви зріс з 35,6 % у 1992 році (цей показник складено з відповідей «переважно довіряю» і «цілком довіряю») до 56,3 % у 2010-му [28, с. 510]; у 2013 році довіру до церкви висловило 64 % опитаних [21, с. 24].

Як висновок зазначимо, що основними причинами масового звернення українців до релігії в сучасних умовах розвиту України є падіння довіри населення до держави та підвищення соціального статусу традиційних церков й інших релігійних організацій. Також, прослідковується зростання інтересу українців до участі в інших громадських об’єднаннях – громадських організаціях, політичних партіях тощо. За даними Державної служби статистики України кількість громадських організацій станом на 2017 р. становить 25988 [4]; кількість політичних партій в Україні станом на 1 січня 2019 року становить 352 [20].

Таке зростання показників активності громадян України у процесах, пов’язаних із задоволенням власних цінностей, як у діяльності держави і суспільства, так і особистих, сприяє формуванню й розвитку ціннісних орієнтацій у більшості українського населення і сприяє соціальному регулюванню в державі, а також – посиленню уваги інститутів держави й освіти  до виховання християнських цінностей в сім’ях, родинах, закладах освіти, державі. У першу чергу, це стосується державних службовців від діяльності яких залежить формування політики держави, її ціннісні орієнтації. Адже, світоглядними пріоритетами сучасних українців має стати «досягнення соціальної демократії, що полягає в реалізації влади народу і забезпеченні людині та громадянинові всіх прав, свобод і законних інтересів та виконання всіма суб’єктами права своїх обов’язків; ліквідація всіх форм гноблення, дискримінації, расизму, експлуатації людини людиною; гарантування всім людям рівних умов вільного розвитку і розвитку кожної окремої особистості; досягнення цих та інших цілей у мирний спосіб, політичними методами; модернізація виробництва і поступовий перехід до ринкових відносин» [8, с. 46-47].

У перспективі подальших розвідок передбачається здійснити аналіз навчальних програм з розвитку професійних компетентностей державних службовців щодо формування і розвитку в них морально-етичних, духовних (християнських) цінностей задля підвищення соціального регулювання в державі.

Список використаних джерел

  1. Волинець О.О. Функціонування української греко-католицької церкви в контексті державно-церковних відносин: автореф. дис. … канд. філософ. наук: 09.00.11 / О.О. Волинець; Ін-т філос. ім. Г.С. Сковороди НАН України. – К., 2003. – 20 с.
  2. В Україні тільки 9% населення довіряють владі – дослідження – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/v-ukrajini-tilki-9-naselennya-doviryayut-vladi-doslidzhennya-50012160.html
  3. Даниленко Л.І. Політична поведінка державних службовців: ціннісно-мотиваційний аспект // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія «Політичні науки». – 2015. – № 4/2015. – С. 71-77. 
  4. Діяльність громадських організацій в Україні у 2017 році: Статистичний збірник. – К., 2018. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://dostup.pravda.com.ua/request/ghromadski_orghanizatsiyi_v_ukra
  5. Дулін П.Г. Консолідуюча функція духовних цінностей у розвитку українського суспільства: автореф. дис. … д-ра філос. наук: 09.00.03 / П.Г. Дулін; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К., 2011. – 36 с.
  6. Дюркгейм Э. Ценностные и «реальные» суждения / Э. Дюркгейм // Социологические исследования. – 1991. – № 2. – С. 17-26.
  7. Кальниш Ю.Г. Гуманізація державного управління й ціннісні парадокси сучасної теорії менеджменту / Ю.Г. Кальниш, В.М. Козаков // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Державне управління». – К. : ВЦ НУБіП, 2013. – Вип. 191. – С. 85 – 96.
  8. Козаков В. М. Соціально-ціннісні засади державного у правління в Україні: Монографія. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 284 с.
  9. Москалець В.П. Духовні горизонти особистості: потенціал вершинної психології / В.П. Москалець // Психологія і суспільство. – 2011. – № 1. – С. 96-106.
  10. Небожук Р.А. Державна політика щодо релігії та церкви: порівняльний аналіз українського і російського досвіду: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 25.00.01 / Р.А. Небожук; Нац. акад. держ. управл. при Президентові України. – К.: [б. в.], 2010. – 22 c.
  11. Новаченко Т.В. Архетипова парадигма керівника в державному управлінні : монографія [Електронний ресурс] / Т. В. Новаченко ; за наук. ред. Е. А. Афоніна ; Національна академія державного управління при Президентові України ; Українське товариство сприяння соціальним інноваціям. – Ніжин ; Київ : видавець Лисенко М. М., 2013. – 320 с.
  12. Онищук С.В. Християнські цінності в контексті трансформації світоглядних пріоритетів української нації – [Електронний ресурс] – Режим доступу: file:///C:/Users/Lida/Desktop/Nzhm_2014_2_16.pdf/]
  13. Онищук С. В. Християнська мораль та цінності в контексті трансформації світоглядних пріоритетів української нації / С. В. Онищук // Етнополітичні трансформації України в контексті інтеграційних процесів Центрально-Східної Європи : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ, 22–23 трав. 2014 р.). – Івано-Франківськ : [б. в.], 2014. – С. 232–239.
  14. Парсонс Т. Общетеоретические проблемы социологии / Т. Парсонс // Социология сегодня: проблемы и перспективы / Под ред. Р.К. Мертона, Л. Брума, Л.С. Котрелла. – М.: Прогресс, 1965. – С. 25-67.
  15. Пашко Л.А. Компетентність та відповідальність народних депутатів /Л.Пашко //Цінності, стандарти, компетентність в парламентській діяльності: Навчальний посібник /за заг. ред. проф. В.А.Гошовської /Авт. кол. – К.: НАДУ, 2016. – С.146-156.
  16. Пірен М. Проблеми професійної відповідальності політико-управлінської еліти /М. Пірен //Соціальна психологія. – 2012. – №4 (54). – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://politik.org.ua/vid/php3?m =6&n=71&c=1651
  17. Пирог Г.В. Особливості системи християнських цінностей / Г.В. Пирог // Українське релігієзнавство. – 2004. – № 29. – С. 21-29.
  18. Пирог Г.В. Ціннісна природа релігії (аксіологічний аналіз християнства): автореф. дис. … канд. філос. наук: 09.00.11 / Г.В. Пирог; Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – К., 2005. – 18 с.
  19. Платон. Государство. Законы. Политик / Платон. – М. : Мысль,1998. – 798 с. – (Серия «Классическое наследие»).
  20. Політичні партії – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://minjust.gov.ua/m/4561
  21. Результати загальнонаціонального соціологічного дослідження) // Національна безпека і оборона. – 2013. – № 1 (138). – С. 15-40.
  22. Релігійність українців: рівень, характер, ставлення до окремих аспектів церковнорелігійної ситуації і державно-конфесійних відносин (Результати загальнонаціонального соціологічного дослідження) // Національна безпека і оборона. – 2013. – № 1 (138). – С. 15-40.
  23. Релігієзнавчий словник / За ред. А. Колодний, Б. Лобовик. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.
  24. Сурай І.Г. Цінності в системі механізмів формування й розвитку еліти в державному управлінні /Інна Сурай // Вісн. НАДУ. – 2012. – № 3. – С. 43 – 50.
  25. Суший О. В. Психосоціальна культура державного управління: Монографія / О. В. Суший ; Національна академія державного управління при Президентові України, — К. : Світогляд, 2012. — 344 с.
  26. Тофтул М.Г. Етика: навчальний посібник / М.Г. Тофтул. – К.: Академія, 2005. – 416 с.
  27. Тиллих П. Избранное. Теология культуры / П. Тиллих. – М.: Юрист, 1995. – 480 с.
  28. Українське суспільство 1992-2010. Соціологічний моніторинг / За ред. В. Ворони, М. Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2010. – 636 с.
  29. Франкл В. Человек в поисках смысла: сборник. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.
  30. Цінності, стандарти, компетентність в парламентській діяльності: Навчальний посібник /за заг. ред. проф. В.А.Гошовської /Авт. кол. – К.: НАДУ, 2016. – 193 с. – Серія «Бібліотека народного депутата».

References

  1. VolinecO.O. Funkcіonuvannja ukraїnskoї grekokatolickoї cerkvi v kontekstі derzhavnocerkovnih vіdnosin: avtoref. dis. … kand. fіlosof. nauk: 09.00.11 / O.O. Volinec‘; Іnt fіlos. іm. G.S. Skovorodi NAN Ukraїni. – K., 2003. – 20 s.
  2. V Ukraїnі tіlki 9% naselennja dovіrjajutvladі – doslіdzhennja – [Elektronnij resurs] – Rezhim dostupu: https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/v-ukrajini-tilki-9-naselennya-doviryayut-vladi-doslidzhennya-50012160.html
  3. Danilenko L.І. Polіtichna povedіnka derzhavnih sluzhbovcіv: cіnnіsnomotivacіjnij aspekt // Vіsnik Nacіonalnoї akademії derzhavnogo upravlіnnja pri Prezidentovі Ukraїni. Serіja «Polіtichnі nauki». – 2015. – № 4/2015. – S. 71-77. 
  4. Dіjalnіstgromadskih organіzacіj v Ukraїnі u 2017 rocі: Statistichnij zbіrnik. – K., 2018. – [Elektronnij resurs] – Rezhim dostupu: https://dostup.pravda.com.ua/request/ghromadski_orghanizatsiyi_v_ukra
  5. Dulіn P.G. Konsolіdujucha funkcіja duhovnih cіnnostej u rozvitku ukraїns’kogo suspіl’stva: avtoref. dis. … d-ra fіlos. nauk: 09.00.03 / P.G. Dulіn; Nac. ped. un-t іm. M.P. Dragomanova. – K., 2011. – 36 s.
  6. Djurkgejm Je. Cennostnye i «real’nye» suzhdenija / Je. Djurkgejm // Sociologicheskie issledovanija. – 1991. – № 2. – S. 17-26.
  7. Kal’nish Ju.G. Gumanіzacіja derzhavnogo upravlіnnja j cіnnіsnі paradoksi suchasnoї teorії menedzhmentu / Ju.G. Kal’nish, V.M. Kozakov // Naukovij vіsnik Nacіonal’nogo unіversitetu bіoresursіv і prirodokoristuvannja Ukraїni. Serіja «Derzhavne upravlіnnja». – K. : VC NUBіP, 2013. – Vip. 191. – S. 85 – 96.
  8. Kozakov V. M. Socіal’no-cіnnіsnі zasadi derzhavnogo u pravlіnnja v Ukraїnі: Monografіja. – K.: Vid-vo NADU, 2007. – 284 s.
  9. Moskalec’ V.P. Duhovnі gorizonti osobistostі: potencіal vershinnoї psihologії / V.P. Moskalec’ // Psihologіja і suspіl’stvo. – 2011. – № 1. – S. 96-106.
  10. Nebozhuk R.A. Derzhavna polіtika shhodo relіgії ta cerkvi: porіvnjal’nij analіz ukraїns’kogo і rosіjs’kogo dosvіdu: avtoref. dis. … kand. jurid. nauk: 25.00.01 / R.A. Nebozhuk; Nac. akad. derzh. upravl. pri Prezidentovі Ukraїni. – K.: [b. v.], 2010. – 22 c.
  11. Novachenko T.V. Arhetipova paradigma kerіvnika v derzhavnomu upravlіnnі : monografіja [Elektronnij resurs] / T. V. Novachenko ; za nauk. red. E. A. Afonіna ; Nacіonal’na akademіja derzhavnogo upravlіnnja pri Prezidentovі Ukraїni ; Ukraїns’ke tovaristvo sprijannja socіal’nim іnnovacіjam. – Nіzhin ; Kiїv : vidavec’ Lisenko M. M., 2013. – 320 s.
  12. Onishhuk S.V. Hristijans’kі cіnnostі v kontekstі transformacії svіtogljadnih prіoritetіv ukraїns’koї nacії – [Elektronnij resurs] – Rezhim dostupu: file:///C:/Users/Lida/Desktop/Nzhm_2014_2_16.pdf/]
  13. Onishhuk S. V. Hristijans’ka moral’ ta cіnnostі v kontekstі transformacії svіtogljadnih prіoritetіv ukraїns’koї nacії / S. V. Onishhuk // Etnopolіtichnі transformacії Ukraїni v kontekstі іntegracіjnih procesіv Central’no-Shіdnoї Єvropi : zb. materіalіv Mіzhnar. nauk.-prakt. konf. (Іvano-Frankіvs’k, 22–23 trav. 2014 r.). – Іvano-Frankіvs’k : [b. v.], 2014. – S. 232–239.
  14. Parsons T. Obshheteoreticheskie problemy sociologii / T. Parsons // Sociologija segodnja: problemy i perspektivy / Pod red. R.K. Mertona, L. Bruma, L.S. Kotrella. – M.: Progress, 1965. – S. 25-67.
  15. Pashko L.A. Kompetentnіst’ ta vіdpovіdal’nіst’ narodnih deputatіv /L.Pashko //Cіnnostі, standarti, kompetentnіst’ v parlaments’kіj dіjal’nostі: Navchal’nij posіbnik /za zag. red. prof. V.A.Goshovs’koї /Avt. kol. – K.: NADU, 2016. – S.146-156.
  16. Pіren M. Problemi profesіjnoї vіdpovіdal’nostі polіtiko-upravlіns’koї elіti /M. Pіren //Socіal’na psihologіja. – 2012. – №4 (54). – [Elektronnij resurs] – Rezhim dostupu: http://politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m =6&n=71&c=1651
  17. Pirog G.V. Osoblivostі sistemi hristijans’kih cіnnostej / G.V. Pirog // Ukraїns’ke relіgієznavstvo. – 2004. – № 29. – S. 21-29.
  18. Pirog G.V. Cіnnіsna priroda relіgії (aksіologіchnij analіz hristijanstva): avtoref. dis. … kand. fіlos. nauk: 09.00.11 / G.V. Pirog; Іn-t fіlosofії іm. G.S. Skovorodi NAN Ukraїni. – K., 2005. – 18 s.
  19. Gosudarstvo. Zakony. Politik / Platon. – M. : Mysl’,1998. – 798 s. – (Serija «Klassicheskoe nasledie»).
  20. Polіtichnі partії – [Elektronnij resurs] – Rezhim dostupu: https://minjust.gov.ua/m/4561
  21. Rezul’tati zagal’nonacіonal’nogo socіologіchnogo doslіdzhennja) // Nacіonal’na bezpeka і oborona. – 2013. – № 1 (138). – S. 15-40.
  22. Relіgіjnіst’ ukraїncіv: rіven’, harakter, stavlennja do okremih aspektіv cerkovnorelіgіjnoї situacії і derzhavno-konfesіjnih vіdnosin (Rezul’tati zagal’nonacіonal’nogo socіologіchnogo doslіdzhennja) // Nacіonal’na bezpeka і oborona. – 2013. – № 1 (138). – S. 15-40.
  23. Relіgієznavchij slovnik / Za red. A. Kolodnij, B. Lobovik. – K.: Chetverta hvilja, 1996. – 392 s.
  24. Suraj І.G. Cіnnostі v sistemі mehanіzmіv formuvannja j rozvitku elіti v derzhavnomu upravlіnnі /Іnna Suraj // Vіsn. NADU. – 2012. – № 3. – S. 43 – 50.
  25. Sushij O. V. Psihosocіal’na kul’tura derzhavnogo upravlіnnja: Monografіja / O. V. Sushij ; Nacіonal’na akademіja derzhavnogo upravlіnnja pri Prezidentovі Ukraїni, — K. : Svіtogljad, 2012. — 344 s.
  26. Toftul M.G. Etika: navchal’nij posіbnik / M.G. Toftul. – K.: Akademіja, 2005. – 416 s.
  27. Tillih P. Izbrannoe. Teologija kul’tury / P. Tillih. – M.: Jurist, 1995. – 480 s.
  28. Ukraїns’ke suspіl’stvo 1992-2010. Socіologіchnij monіtoring / Za red. V. Voroni, M. Shul’gi. – K.: Іn-t socіologії NAN Ukraїni, 2010. – 636 s.
  29. Frankl V. Chelovek v poiskah smysla: sbornik. – M.: Progress, 1990. – 368 s.
  30. Cіnnostі, standarti, kompetentnіst’ v parlaments’kіj dіjal’nostі: Navchal’nij posіbnik /za zag. red. prof. V.A.Goshovs’koї /Avt. kol. – K.: NADU, 2016. – 193 s. – Serіja «Bіblіoteka narodnogo deputata».

 

С. В. Онищук, доктор наук з державного управління, доцент Івано-Франківська обласна державна адміністрація, заступник голови

Е-mail: svikana@meta.ua

Цитування: Онищук С.В. Ціннісні орієнтації як засіб соціального регулювання в державі // Державно-управлінські студії. – 2018. – № __ (__). – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла: 08.09.2018

Схвалено до друку: 21.09.2018