ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ МОЛОДІЖНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ЯК КОМПОНЕНТА МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Державно-управлінські студії № 6(8), 2018

УДК 35.072.3:316.663

Васильєв А. О.

кандидат наук з державного управління, ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», доцент кафедри публічного адміністрування

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ МОЛОДІЖНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ЯК КОМПОНЕНТА МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

 

Проаналізовано механізми реалізації державної молодіжної політики в Україні, запропоновано й обґрунтовано доцільність запровадження Державного фонду молодіжного інвестування як компонента механізму державної молодіжної політики в Україні. Доведено, що створення Державного фонду молодіжного інвестування надасть можливість не лише матеріально підтримати молодь, але й створити нові малі та середні виробничі підприємства і, як наслідок, робочі місця, що додаткового стимулюватиме розвиток економіки України. Одночасно створюється підґрунтя для вирішення важливого завдання – інвестицій в людський капітал. Функціонування запропонованого Фонду, разом з іншими заходами з удосконалення механізмів реалізації молодіжної політики, за умов відповідного наукового обґрунтування.

Ключові слова: механізми реалізації державної молодіжної політики, державна молодіжна політики в Україні, Державний фонд молодіжного інвестування.

 

INTRODUCTION OF THE STATE FUND FOR YOUTH INVESTMENTS AS A COMPONENT OF THE MECHANISM OF STATE YOUTH POLICY IN UKRAINE 

An important part of a modern Ukrainian society is the youth as a social group that is able to make the most active introduction of significant changes in the country, therefore, it needs to receive appropriate attention from the state. In view of this, the purpose of the State Target Social Program “Youth of Ukraine” for 2016-2020 is to create favorable conditions for the development and self-realization of the Ukrainian youth, the formation of its civic attitude and national-patriotic consciousness.It is proposed to create a state institution that would use economic levers to stimulate youth development. Such incentives should be made by economic methods. Of all possible organizational forms, the state specialized financial institution is best suited for this task. Such an institution should give loans to the young people for their economic activity. At the same time, with the help of such lending, the economic activity of the young people should be directed to the necessary activities for the state and society. Thus, target projects should be financed, and the activity of such a specialized financial institution will be an investment in addressing the actual problems of the state and society.At the same time, such a state specialized financial institution will solve the problem of the youth employment, and in the most effective way – the organization of youth entrepreneurship. It is this version of the employment of a young person that allows not only to solve the problem of employment, but also provides an increase in tax revenues in budgets of all levels. Due to this the most active demographic group of the population will have an opportunity for socially useful activity.The mentioned state specialized financial institution may function as a State Fund for the youth investment. The creation of such a Fund provides an opportunity not only to materially support the youth, but also to create new small and medium-sized manufacturing enterprises and, as a result, jobs, which will further stimulate the development of the Ukrainian economy. At the same time, the most important task is solved – investment in human capital. Functioning of the proposed Fund, along with other measures to improve the mechanisms for implementing youth policy, subjects to appropriate scientific substantiation.Key words: mechanisms of implementation of state youth policy, state youth policy in Ukraine, state fund of youth investment. 

Постановка проблеми. Важливою частиною сучасного українського суспільства є молодь як соціальна група, спроможна найбільш активно запроваджувати суттєві зміни в країні, тому вона потребує відповідної уваги з боку держави. З огляду на це Метою Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2016—2020 роки є створення сприятливих умов для розвитку і самореалізації української молоді, формування її громадянської позиції та національно-патріотичної свідомості.

Виконання Програми забезпечить збільшення у 2020 році до 50 відсотків порівняно з 2015 роком (13,8 %) чисельності молоді, яка візьме участь у молодіжних програмах та заходах, спрямованих на розв’язання актуальних проблем молоді. Водночас питома вага активної участі українського суспільства у національно-патріотичних заходах у 2020 році становитиме 25 відсотків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика державної молодіжної політики, її місця та ролі у механізмах державного управління є предметом наукового пошуку багатьох дослідників, зокрема цим питанням приділили значну увагу у своїх працях М. Головатий, М. Канавець, О. Кулініч, В. Мотречко, В. Орлов, І. Парубчак, М. Перепелиця, Р. Сторожук та ін. В той же час пропозиції щодо запровадження Державного фонду молодіжного інвестування як компонента механізму державної молодіжної політики в Україні, висвітлені в науковій літературі ще не в повній мірі.

Мета статті. На основі аналізу сучасного стану державної молодіжної політики в Україні розробити та обґрунтувати пропозиції щодо запровадження Державного фонду молодіжного інвестування.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні існує багато підходів до визначення поняття «молодіжна політика», один з яких навіть набув законодавчого закріплення. Зокрема, у згаданій Декларації державна молодіжна політика визначається як «системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України» [3].

Визначаючи молодіжну політику в Україні Р. Сторожук в Енциклопедії державного правління (Київ, НАДУ, 2011) констатує, що це комплексна діяль­ність соціальних інституцій стосовно молоді, що включає практичний, науково-теоретич­ний, ідеологічний та інші аспекти. Її можна розглядати як інтегральну функцію багатьох змінних: діяльності держави, партій, громадських, релігійних організацій тощо [6, с. 448].

На нашу думку Державна молодіжна політика – це комплекс дій органів влади, спрямованих на молодь (як окремих молодих людей, так і їх об’єднання), який має на меті забезпечення реалізації молоддю свого особливого статусу в суспільстві, стимулювати процеси становлення її громадської самосвідомості та громадської активності.

Сьогодні Українська держава стоїть га шляху подолання соціально-економічної кризи, подолання якої неможливе без зростання чисельності населення. Велику роль демографічних чинників для економіки довів у свій час лауреат Нобелівської премії з економіки Гері Беккер. В його роботах, присвячених аналізу суспільному інституту сім’ї, він визначив, що коли рівень народжуваності в країні падає нижче рівня “заміщення”, повернути цю тенденцію в зворотній бік практично неможливо і з часом ця тенденція розповсюджується на тривалий спад в усіх напрямах розвитку держави, що набуває депресивних ознак [7].

Виходячи з цього, стає актуальним питання матеріальної підтримки репродуктивного та працездатного прошарку населення. Збільшення народонаселення неможливе без покращення ситуації в молодіжній сфері. Суттєво вплинути на неї може лише держава через механізм державної молодіжної політики, нащо направлена, скажімо, Державна цільова соціальна програма “Молодь України” на 2016-2020 роки [4].

В усіх європейських країнах народжуваність нижче за рівень заміщення. Особливо серйозна ситуація складається в Україні. Останнім часом в Україні продовжує поглиблюватися ряд негативних тенденцій у сфері освіти, охорони здоров’я, професійної підготовки, працевлаштування та соціального захисту молоді. Це свідчить про необхідність подальшого розвитку і удосконалення державної молодіжної політики, її правової бази, конкретної діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у даній сфері. При цьому треба зауважити, що трудовий потенціал розвинутої держави в умовах глобалізації та інформатизації передусім корелюється з інтелектуальним потенціалом населення. А в Україні саме він є чинником забезпечення інтенсивного типу економічного розвитку.

Так, рівень безробіття серед молоді віком 15—24 роки у державах ЄС у 2014 році становив 21,9 відсотка. В Україні у 2014 році цей показник серед молоді віком 15—24 роки становив 23,1 відсотка (серед молоді віком
15—34 роки — 13,5 відсотка). В окремих державах ЄС рівень безробіття у 2014 році серед молоді віком 15—24 роки становив: Іспанії — 53,2 відсотка, Греції — 52,4, Італії — 42,7, Португалії — 34,8 відсотка; за даними Світового банку та рейтингу “Ведення бізнесу” (Doing Business), Україна посідає 96-е місце з 189 держав (2015 рік). Отже, наголошується в Концепції Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2016—2020 роки, існує потреба у впровадженні більш прагматичної та обґрунтованої політики у молодіжній сфері, що означає підготовку молоді як суспільно активних громадян, здатних до життя у самоорганізованій громаді та суспільстві [2, 5].

В Україні сьогодні молодь не вбачається керівниками держави як соціальна група, яка заслуговує достатньо великої уваги. Змінити це можна тільки шляхом розробки нових засад державної молодіжної політики. Тому треба негайно та суттєво змінювати молодіжну політику. Але в умовах значного ресурсного обмеження це надзвичайно складно. Все зазначене надзвичайно актуалізує проблему визначення конкретних механізмів державного управління молодіжною сферою в умовах значних ресурсних обмежень. Але, незважаючи на наявність достатньо великої кількості наукових досліджень, науковці до сих пір не визначили універсальних механізмів різкого покращення молодіжної політики в умовах ресурсних обмежень.

Всі роки незалежності в Україні спостерігається чіткий спад народжуваності населення, а як слідство – старіння нації та диспропорція продуктивних сил. На сьогоднішній день цілком обґрунтованим вбачається твердження, що молодь є найбільш незахищеним прошарком населення.

Для вирішення цієї проблеми передусім необхідно дати відповідь на головне питання – «яким чином покращити демографічну ситуацію?». Забезпечити соціальні гарантії молоді шляхом збільшення відповідних виплат в умовах кризи економіки неможливо, оскільки додаткові фінансові витрати призведуть до інфляції та нівелюють весь позитивний ефект від цих виплат. А досвіду запровадження ліберальних економічних важелів в цій складній сфері в Україні немає. Отже, єдиним вірним напрямом державної молодіжної політики в таких умовах є запровадження нових регуляторних механізмів, які гарантують молодим громадянам можливість повної самореалізації та матеріального забезпечення на гідному для існування рівні. Досягти цього завдання можна через державну підтримку розвитку через систему відповідних спеціалізованих фінансових установ, які стимулюватимуть молодіжне підприємництво.

Молодь цілком спроможна й сама потурбуватися про себе за умов незначної підтримки з боку держави. Вивільнення творчої ініціативи молоді, яке здійснюється шляхом створення сприятливого середовища для самозайнятості та підприємництва, дозволить вирішити цю проблему. Відсутність наукового обґрунтування застосування дієвих механізмів зумовлює необхідність здійснення окремого наукового дослідження, присвяченого цій темі.

Як показує досвід зарубіжних країн, саме здійсненням традиційної матеріальної підтримки молоді фактично за державний рахунок інвестується економіка Китаю, Південної Кореї, Тайваню та інших країн, що динамічно розвиваються, незважаючи на світову фінансово-економічну кризу. Це переконливо доводиться тим, що більшість товарів споживання, на які спрямовуються розходи молоді витрачених на неї державних коштів, виробляється саме у цих країнах. Одночасно фахівці з питань молодіжної політики констатують відсутність ефективних механізмів державної політики щодо врахування молодіжного потенціалу в збільшенні економічних показників.

Для виправлення цієї ситуації максимально підходить механізм вдосконалення молодіжної політики через впровадження економічних інструментів. Такий механізм повинен передбачати стимулювання економічної активності молоді в напрямку суспільно корисної діяльності. Це повинна бути державна установа, яка використовувала б економічні важелі стимулювання. Цілком логічно, що таке стимулювання повинно відбуватися, головним способом, економічними методами.

З усіх можливих організаційних форм для виконання цього завдання найкраще підходить державна спеціалізована фінансова установа. Така установа повинна займатися кредитуванням економічної діяльності молодих людей. При цьому за допомогою такого кредитування економічна активність молоді повинна спрямовуватися в необхідному державі та суспільству напрямку. Таким чином, кредитуватися повинні цільові проекти, а діяльність подібної спеціалізованої фінансової установи являтиме собою інвестування у вирішення актуальних проблем держави та суспільства.

Одночасно така державна спеціалізована фінансова установа вирішуватиме проблему працевлаштування молоді, причому в найефективніший спосіб – організацією підприємницької діяльності молоді. Саме такий варіант працевлаштування молодої людини дозволяє не просто вирішити проблему зайнятості, але й забезпечує збільшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Завдяки цьому найбільш активна демографічна група населення отримає можливість для суспільно-корисної діяльності.

Зазначена державна спеціалізована фінансова установа може функціонувати у вигляді Державного фонду молодіжного інвестування (ДФМІ, далі – Фонд). Створення Фонду дасть можливість не лише матеріально підтримувати молодь, але і продукувати нові малі та середні виробничі підприємства зі створенням робочих місць що стане додатковим поштовхом сталого розвитку економіки України. Функціонування такого Фонду, а також виконання інших заходів механізмів реалізації молодіжної політики надасть можливість забезпечити зайнятість молодого населення, підвищення добробуту, покращення демографічної ситуації в  Україні та її сталий розвиток. Забезпечення програми ДФМІ бюджетними коштами надасть можливість через певний час створити в Україні, так необхідний середній клас, на якому базується більшість європейських країн.

Головним завданням ДФМІ повинно стати інвестування державних коштів до приватного молодіжного бізнесу. На відміну від комерційного фінансування банківським сектором, ДФМІ не надаватиме кредитів, а в обмін на фінансування отримуватиме частку власності в молодіжних приватних підприємствах. ДФМІ щорічно відбиратиме на конкурсній основі за допомогою рейтингової оцінки підприємства, гідні інвестування державних коштів. Інвестування здійснюватиметься в розмірах, до яких виявиться спроможним Державний бюджет. Якщо коштів, виділених Державним бюджетом, буде недостатньо для фінансування всіх відібраних підприємств, ДФМІ матиме право звертатися до місцевих рад та місцевих державних адміністрацій із рекомендаціями щодо інвестування рахунок місцевих бюджетів. Таким чином державна установа не тільки стимулюватиме розвиток малого та середнього бізнесу, але й збільшуватиме надходження до Державного бюджету.

Створення та функціонування ДФМІ має відбуватися за наступними принципами:

  • фінансування проектів молоді (громадян України у віці 18-35 років);
  • фінансування проектів пріоритетних галузей:
  • впровадження у виробництві новітніх технологій та власних винаходів;
  • сільське господарство та переробка сільськогосподарської продукції українського виробництва;
  • виробництво та впровадження енергозберігаючих технологій та використання альтернативних джерел енергії;
  • інфраструктурні проекти;
  • пайова участь Фонду у комерційних проектах (фінансування за рахунок Фонду від 51% до 90% комерційних проектів), внаслідок чого буде отримана державна частка у нових підприємствах, створених в умовах сучасної кон’юнктури ринку – тобто, успішно орієнтованих;
  • забезпечення на законодавчому рівні пільгами новостворених молодіжних підприємств;
  • залучення до оцінювання проектів незалежних експертів (переважно, діючих підприємців та науковців).

Завдяки створенню Державного фонду молодіжного інвестування відбуватиметься стимуляція розвитку промисловості та впровадження новітніх технологій. З державного бюджету буде фінансуватися саме українська економіка, а кошти, спрямовані на підтримку молоді, не стимулюватимуть економіку Китаю, Польщі чи якоїсь іншої країни. Вихід на рівень самодостатності діяльності цього Фонду може відбутися через 5-7 років. При цьому будуть досягнуті розгалужена диверсифікація фінансів та зменшення відтоку молодого науковця за кордон.

Правовою основою створення Фонду повинно бути відповідне законодавче забезпечення. При цьому необхідно передбачити певні пільги для новостворених молодіжних підприємств, а саме: податкові канікули; спрощена система сертифікації; пільгова система патентування винаходів; спрощена система отримання земельних ділянок.

Діяти цей Фонд повинен через мережу територіальних підрозділів, оскільки здійснювати кредитування великої кількості молодіжних підприємств з єдиного центру технічно неможливо. Ці територіальні підрозділи повинні бути створені на регіональному рівні, оскільки створення представництв Фонду на нижчому територіальному рівні – районному – недоцільне через значні диспропорції в розмірах та розвитку районів. Створити однакові підрозділи єдиної установи в таких різних адміністративно-територіальних одиницях просто неможливо. Крім того, створення територіальних представництв Фонду в районах призведе до надмірного зростання кількості працівників Фону, що поставить під сумнів доцільність його існування через велику витратність функціонування апарату.

Створення територіальних представництв Фонду в регіонах забезпечить деконцентрацію прийняття управлінських рішень, що дозволить краще врахувати особливості кожного об’єкта державного фінансування та специфіку кожного регіону. Крім того, існування територіальних підрозділів дозволить Фонду залучати до фінансування молодіжного бізнесу місцеві ресурси, перш за все – місцеві бюджети. При цьому, найактивнішу участь у такому фінансуванні повинні брати бюджети місцевого самоврядування як найменш залежні серед усіх місцевих бюджетів, оскільки обласні та районні бюджети мають набагато більшу частку надходжень з Державного бюджету до своєї доходної частини. Проте, взаємодія Фонду з місцевими радами з питань фінансування молодіжного бізнесу з місцевих бюджетів можлива лише на засадах добровільності та партнерства. Фонд, як спеціалізована установа, яка займатиметься фінансуванням бізнесу, тільки консультуватиме виконавчі органи місцевих рад щодо перспективних напрямків фінансування молодіжного бізнесу.

Діяльність Державного фонду молодіжного інвестування повинна формується у декілька етапів, основними з яких є такі:

  • молоді приватні підприємці чи підприємства, засновниками яких є молоді підприємці, подають свої бізнес-проекти до Фонду в першому кварталі поточного бюджетного року;
  • спеціальна комісія Фонду, до складу якої залучаються керівники та фахівці відповідних галузей, протягом другого кварталу того ж року розглядає подані проекти;
  • Фонд формує зведений бюджет та подає його для подальшого включення до проекту Державного бюджету України на наступний бюджетний рік до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту як головного розпорядника бюджетних коштів у даній сфері;
  • після прийняття Державного бюджету України на наступний рік, Міністерство фінансів за порядком, встановленим Бюджетним кодексом України, виділяє кошти на реалізацію проектів.

Для організації ефективної діяльності Фонду необхідно передбачити чіткий розподіл функцій та повноважень між центральним апаратом ДМФІ та його територіальними підрозділами, а також всіма іншими учасниками процесу кредитування молодіжного бізнесу. Перш за все, необхідно чітко встановити, що приймати заявки від молодих бізнесменів на кредитування їх проектів повинні територіальні підрозділи Фонду, оскільки зосередити цю функцію в одному місці в масштабах всієї країни просто нереально. З іншого боку, здійснення оцінки поданих до Фонду бізнес-планів повинна робити комісія, яка сформована та діє при центральному апараті ДФМІ. Таке дистанціювання забезпечить незаангажованість членів конкурсної комісії та перешкоджатиме корупції.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Таким чином, створення ДФМІ дає можливість не лише матеріально підтримати молодь, але і створити нові малі та середні виробничі підприємства і, як наслідок, робочі місця, що додаткового стимулюватиме розвиток економіки України. Одночасно вирішується найважливіше завдання – інвестицій в людський капітал. Функціонування запропонованого Фонду, разом з іншими заходами з удосконалення механізмів реалізації молодіжної політики, за умов відповідного наукового обґрунтування.

Корисним в подальших дослідження є пошук та аналіз формування й функціонування подібних фондів у розвинених країнах Європи та Північної Америки.

Список використаних джерел

  1. Державна цільова соціальна програма “Молодь України” на 2016-2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-%D0%BF
  2. Концепція Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2016—2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1018-2015-%D1%80.
  3. Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні. Декларація // Відомості Верховної Ради України.– 1993. – № 16. – Ст.166.
  4. Про затвердження Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2016-2020 роки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 148. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-%D0%BF.
  5. Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2016—2020 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 1018-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1018-2015-%D1%80.
  6. Сторожук Р. П. Молодіжна політика України // Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 4 : Галузеве управління / наук.-ред. колегія : М. М. Іжа (співголова), В. Г. Бодров (співголова) та ін. – 2011. – 648 с. – С. 448.
  7. Beсker G. Human Capital. – N.Y.; L., 1975. – 412 p.

 

References

  1. Derzhavna tsil’ova sotsial’na prohrama “Molod’ Ukrainy” na 2016-2020 roky. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-%D0%BF [in Ukrainian].
  2. Kontseptsiia Derzhavnoi tsil’ovoi sotsial’noi prohramy “Molod’ Ukrainy” na 2016-2020 roky. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1018-2015-%D1%80 [in Ukrainian].
  3. Pro zahal’ni zasady derzhavnoi molodizhnoi polityky v Ukraini. Deklaratsiia // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. № 16. art.166.
  4. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi tsil’ovoi sotsial’noi prohramy “Molod’ Ukrainy” na 2016-2020 roky ta vnesennia zmin do deiakykh postanov Kabinetu Ministriv Ukrainy. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 18 liutoho 2016 r. № 148. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-%D0%BF[in Ukrainian].
  5. Pro skhvalennia Kontseptsii Derzhavnoi tsil’ovoi sotsial’noi prohramy “Molod’ Ukrainy” na 2016—2020 roky. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 30 veresnia 2015 r. № 1018-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1018-2015-%D1%80 [in Ukrainian].
  6. Storozhuk R. P. Molodizhna polityka Ukrainy // Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia : u 8 t. / Nats. akad. derzh. upr. pry Prezydentovi Ukrainy ; nauk.-red. kolehiia : Yu. V. Kovbasiuk (holova) ta in. – K. : NADU, 2011. – T. 4 : Haluzeve upravlinnia / nauk.-red. kolehiia : M. M. Izha (spivholova), V. H. Bodrov (spivholova) ta in. 648 s. S. 448.
  7. Beсker G. Human Capital. – N.Y.; L., 1975. – 412 p.

 

Васильєв А. О., кандидат наук з державного управління, ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», доцент кафедри публічного адміністрування.

Е-mail: andrew.vasilev.82@gmail.com.

Цитування: Васильєв А. О. Запровадження державного фонду молодіжного інвестування як компонента механізму державної молодіжної політики в Україні // Державно-управлінські студії. – 2018. – № 6 (8). – Режим доступу : _________.

Стаття надійшла: 08.05.2018

Схвалено до друку: 21.05.2018

 

Vasyliev Andrii, PhD in Public Administration, PJSC «Higher Educational Institution» Interregional Academy of Personnel Management», Associate Professor of the Department of Public Administration.

Е-mail: andrew.vasilev.82@gmail.com.

Citation: Vasyliev Andrii (2018) Introduction of the state fund for youth investments as a component of the mechanism of state youth policy in Ukraine, Derzhavno-upravlinski studii, vol. 6 (8), available at: ________.

Article arrived: 08.05.2018

Accepted: 21.05.2018